Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Багатозначність слів у сучасній українській мові




Слово є основною функціонально-структурною одиницею мови. До значущих одиниць мови належить і морфема, але морфема не існує поза словом. Слово, структуроване з морфем, характеризується самостійністю та постійною відтворюваністю у мовленні. Воно дає найменування предметам і явищам об’єктивного світу. Його матеріальну оболонку становить комплекс звуків або один звук. Так, у реченні Мов ластівка в очеретах, стрілою думка промайнула, і враз же зникла, потонула (М. Драй-Хмара) два слова виражені одним звуком – прийменник в та сполучник і, а решта – комплексами звуків (два, три і більше). Кожне із дванадцяти слів поданого речення у свідомості того, хто сприймає це речення, відображається як звуковий образ. Називна функція слова або номінативна (від лат. nominatio – назва), є визначальною для нього.

Отже, слово – це основна функціонально-структурна і семантична одиниця мови, що становить звук або комплекс звуків і, характеризуючись самостійністю та відтворюваністю, є будівельним матеріалом для словосполучення і речення.

Кожний народ бачить світ по-своєму, через призму рідної мови. Система понять, усвідомлена народом і закріплена у значеннях слів, характеризується своєрідністю. Багатство нашої лексики виявляється не лише в різноманітності груп лексики, а й в обсязі семантики. Переважна більшість слів української мови є багатозначними. Наприклад, лексема сідати означає: займати місце; приступати до роботи, що виконується; бути ув’язненим; мешкати; приземлятися; спускатися за лінію обрію; обмежити себе чимось у харчуванні (сісти на дієту). Слова, які мають кілька значень, називаються багатозначними або полісемантичними (від грецького poly – багато і sēma – знак). Пильніша увага до багатозначного слова дає можливість виявити нерівноцінність його значень: одне із значень виділяється як головне, його називають прямим, решта – переносні. У деяких словах прямим може бути не одне значення, хоч і серед таких є найголовніше. Наприклад:

1. У нас по містах вибудувані пишні будинки з ясними вікнами, з широкими ворітьми (М. Вовчок).

2. Як умру, то поховайте мене на могилі, серед степу широкого, на Вкраїні милій (Т. Шевченко).

3. Попереду було стільки широкого щастя, що їм навіть не уявлялось, як це може його не бути (О. Гончар).

У перших двох реченнях слово широкий позначає поняття “значний за розміром”, тому обидва значення “значний за розміром впоперек” і “такий, що займає великий простір” сприймаються як прямі. У третьому прикладі слово широкий вжите у переносному значенні.

Усі значення багатозначного слова між собою пов’язані, хоч можна розрізнити ступені зв’язку: деякі переносні значення розташовуються найближче до прямого, інші – віддаленіші. Наприклад, слово ламати позначає поняття “відділяти частини чого-небудь, розділяти щось на частини”: Надвечір скресає річка й ламає кригу (М. Коцюбинський). Близьким до цього значення є поняття “руйнувати, псувати”: Не пускають нас, – ламай двері, бий вікна. Усе трощи (П. Мирний). Далі від прямого перебуває значення “рішуче відкидати що-небудь традиційне, усталене”: Лише один довгобровий Яків Данько ... не захотів ламати свого баришницького норову (М. Стельмах).

Пряме значення ще називають первинним. Воно найменше пов’язане з контекстом. Наприклад, слово великий насамперед називає поняття “значний за розміром, за кількістю”: велика хмара, великийгурт людей. Усі інші значення (у словнику їх зафіксовано ще п’ять) є вторинними, похідними: 1) дорослий: Малі діти – малий клопіт, великі діти – великийклопіт; 2) який переважає звичайний рівень (розмір): Узув великі, батькові чоботи; 3) який має велику силу прояву: Великий мороз був; 4) важливий: Правду, велику правду сказав твій батько (Г. Квітка-Основ’яненко); 5) геніальний, загальновідомий: Дід Опанас багато знав пісень і був колись великий співака (С. Васильченко).

Непрямі, переносні значення багатозначного слова ще називають вторинними[29] .

Багатозначність у слові розвивається поступово в процесі розвитку мови. Наприклад, у слові морж (яке раніше в словнику фіксувалося з одним значенням: морж – водяний ластоногий ссавець із вусатою мордою, великими іклами та короткою шерстю) у 60-х роках розвинулося переносне значення: морж – людина, яка любить купатися взимку в крижаній воді.

Переносність значення слова є усталеною закономірністю мови. Переносне вживання слів особливо поширене у художньому та розмовному стилях. Розрізняють такі типи переносних значень: метафору, метонімію і синекдоху.

Метафора(від грецького metaphorā – перенесення) – це тип переносного вживання слова, що ґрунтується на подібності тих або інших ознак. Найчастішими бувають метафоричні перенесення ознак, властивостей предметів на істоти або навпаки:

Тепер не коле вже мене стерня,

Я – на хребті осідланого слова.

Дзвенить залізна рима, як підкова.

Прудкий скакун думки наздоганя (Д. Павличко).

Метафора може бути побудована на:

1) подібності форми: Помережив вечір кучерявий льодяними ґратамивікно (М. Драй-Хмара);

2) подібності кольору: Сонце хилилось уже на захід і кривавим блиском обливало сніжні полонини(І. Франко);

3) подібності властивості: Відомо, що за людина з Невкипілого – кремінь (Л. Головко);

4) подібності вияву почуття: Думки, спогади краяли серце Костомарова (О. Іваненко);

5) схожості поведінки, способу дії: Втома крадеться тихо, але він втомі взяти себе не дає (А. Бичко).

Метафора може будуватися на основі вражень, оцінки будь-чого: Вишневі пахощі думок (А. Драй-Хмара); Ой, не рік – не два, як ся Івась залицяв, ой, він мені золотий вінок обіцяв... (Нар. творчість).

На основі метафоричного перенесення значень у художньому мовленні створюються мовні образи, наприклад: “грім оплесків”, “обвал грому”, “хмара думок”, “зоря надій”.

Метонімія(від грецького metonimia – перейменування) – це перенесення назви з одного класу предметів або назви одного предмета на інший, які межують між собою, перебувають в органічному зв’язку [29].

Може переноситися:

1) назва приміщення – на людей у ньому: Інститут святкує своє сторіччя; Нарешті вся семінарія готова веселитись(О. Воропай);

2) назва матеріалу – на виріб з нього: Немає срібла (мається на увазі срібних монет); Наш панич вже має собі панну: там така кучерява, а ходить уся в золоті(І. Нечуй-Левицький);

3) назва дії – на результат: зупинка (сама дія і місце, де зупиняються);

4) предмет, що вивчається, – на галузь науки: лексика – сукупність слів мови і розділ мовознавчої науки;

5) назва заходу – на її учасників: Конференція виробила ухвалу; А п’єсасобі йшла ...А ми були, як зодчі, що зводили свій храм без дотику руки (Л. Костенко);

6) назва емоційного стану – на його причину: жах (жахлива подія);

7) ім’я автора – на його продукцію: Прочитати Шевченка;

8) назва об’єкта – на препарат: таблетки від голови;

9) назва предмета – на те, що в ньому знаходиться: – Оце й усе, Сергію. Ще можу чаркою почастувати, випий на здоров’я (М. Стельмах);

10) назва ознаки, властивості – на її носія: Сам народний бас, що сидів попереду, теж вибігна сцену, трохи поспівав ... (Ю. Яновський).

Синекдоха(від грецького sinekdochē – співпереймання) – тип перенесення назви частини на назву цілого, і навпаки. Як і метонімія, синекдоха ґрунтується на понятті суміжності, але специфічним для неї є те, що ця суміжність кількісного характеру – загальніша і конкретніша назви: Він скрізь рукумає, а ми що? (І. Карпенко-Карий); Стара, необачна голово!.. Схаменись!.. (М. Вовчок); Ґринджолами мовчазно кожух проїхав (М. Драй-Хмара).

Синекдоха використовується як мовний художній засіб, але не так часто, як метафора і метонімія [29].

Завдання 1. Яке значення слова кам’яний є прямим?

а) який утворився з каменю завдяки природним умовам; б) цілком непорушний, застиглий; в) має твердий характер, бездушний.

Завдання 2.Яке значення слова відбиття є прямим?

а) відкидання зустрічним ударом чогось; б) протидія наступові супротивника силою; в) відображення життя, вираження ідей у творі; г) здатність свідомості відтворювати в образах матеріальний світ, який існує незадежно від нас.

Завдання 3. Яке значення слова гіркий є прямим?

а) сповнений горя, біди, тяжкий; б) який зазнав горя, біди; в) який має своєрідний їдкий, різкий смак; г) який приносить нещастя, горе, біду.

Завдання 4. Яке значення слова далекий є прямим?

а) який не думає про що-небудь, не має наміру робити щось; б) спрямований у далечінь, байдужий, холодний; в) який знаходиться, відбувається на великій відстані; г) віддалений у роді; малоспоріднений.

Завдання 5. В якому реченні слово колючий вжито в переносному значенні?

а) Настя спритно сковзнула вздовж колючих снопів, що пахотіли сонцем і степом (З. Тулуб); б) Гострий був на колюче слово Попович (О. Довженко); в) І стежечка, де ти ходила, колючим терном поросла (Т. Шевченко); г) Мелькає облита зливою зелень, сивіють величезні, обтяжені росою листки папороті, в’ється низом колюча ожина (О. Гончар).

Завдання 6. В якому реченні слово комедія вжито в переносному значенні?

а) Я ніколи комедій не писав (М. Коцюбинський); б) Ми комедію дивились, ми сміялись – аж втомились! (О. Бойко); в) Їй спало на думку, що це комедія, їй кажуть неправду (О. Донченко); г) “Сьогодні ще зранку ходить за мною слідком, – розказує далі пані, – скиглить: дайте, мамо копійку, в театр на кумедію піду” (С. Васильченко).

Завдання 7. В якому реченні слово крапля вжито в переносному значенні?

а) Земле ... сили, що в твоїй живе глибині, краплю, щоб в бою сильніше стояти, дай і мені (І. Франко); б) Посипались рідкі краплі дощу (І. Нечуй-Левицький); в) Руки її пообвивані шматами, на фартусі червоні краплі крові (Н. Кобринська); г) Хвиля розбивалася об камінь і дохлюпувала до наших підошов солоні краплі (Ю. Яновський).

Завдання 8. Яке слово має значення “йти вчитися в навчальний заклад”?

а) поступати; б) вступати; в) студіювати; г) готуватися.

Завдання 9. Яке слово має значення “той, який є ощадливим, вміє економити”?

а) економний; б) економський; в) економічний; г) екологічний.

Завдання 10. Яке слово є багатозначним?

а) голос; б) горобець; в) город; г) гордість.

Завдання 11. В якому варіанті всі слова однозначні?

а) зірка, земля, зима, зозуля; б) золото, зона, зерно, зеніт; в) зупинка, зрада, здогад; г) заєць, зоопарк, зоолог, зоологія.

Завдання 12. Яке значення має слово студент?

а) той, хто навчається взагалі; б) той, хто навчається у вузі; в) той, хто навчається в училищі; г) той, хто навчається у вищому або середньому навчальному закладі.

Завдання 13.Яке значення має слово батьківський?

а) той, який має відношення до батька; б) той, який виготовлений для батька; в) той, який виготовлений батьком; г) той, який належить батькові.

Завдання 14. Яке значення має слово золотити?

а) перетворювати на золото; б) надавати золотистого відтінку; в) на-

повнювати золотом; г) виготовляти із золота.

Завдання 15. Яке слово має значення “якийсь несуттєвий, надто загальний, необґрунтований”?

а) поверхневий; б) ґрунтовий; в) дзеркальний; г) поверховий.

Завдання 16. Яке слово є однозначним?

а) ліра ; б) ліс; в) лінія; г) лід.







Дата добавления: 2014-12-06; просмотров: 1835. Нарушение авторских прав

codlug.info - Студопедия - 2014-2017 год . (0.037 сек.) русская версия | украинская версия