Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Схема електрична принципова




10.1 Класифікація та спільні вимоги до схем

Схема (chart) – конструкторський документ, на якому показані у вигляді умовних зображень або позначень складові частини виробу та зв'язки між ними. Класифікацію схем за видами і типами встановлює ГОСТ 2.701-84.

Елемент схеми (element of chart) – складова частина схеми, яка виконує певні функції у виробі та не може бути розділена на частини, що мають самостійне призначення (резистори, трансформатори, діоди, транзистори).

Пристрій (device) – сукупність елементів, які є єдиною конструкцією (блок, плата, панель та інше).

Функціональна група (functional group) – сукупність елементів, які виконують в виробі певну функцію та які не об’єднані в єдину конструкцію (панель синхронізації головного каналу).

Функціональна частина (functional part) – елемент, функціональна група, а також пристрій, який виконує певну функцію (підсилення, фільтр).

Функціональний ланцюг (functional circuit) – лінія, канал, тракт певного призначення (канал звуку, відеоканал).

Лінія взаємозв’язку (line of interconnection) – відрізок прямої, який вказує на наявність електричного зв’язку між елементами та пристроями.

Види схем (type of chart) визначаються в залежності від видів елементів і зв'язків, що входять до складу виробу і позначаються літерами російського алфавіту.

Розрізняють десять видів схем:

· Е– електрична (electric);

· Г– гідравлічна (hydraulic);

· П– пневматична (pneumatic);

· Х– газова (gas);

· К– кінематична (kinematics);

· В– вакуумна (vacuum);

· Л– оптична (optical);

· Р– енергетична (power);

· Є– розподілу (distributing);

· С– комбінована (combined).

Схеми в залежності від призначення діляться на типи і позначаються арабськими цифрами. Встановлено вісім типів схем:

· 1– структурна (structural);

· 2– функціональна (functional);

· 3– принципова (повна);

· 4– з'єднань (монтажна);

· 5– підключення (connecting);

· 6– загальна (general);

· 7– розміщення (placing);

· 0 – поєднання (combination).

Найменування (title) та код схеми (code of chart) визначаються її видом і типом. Код схеми складається з літерної частини, що визначає вид схеми, і цифрової частини, що визначає тип схеми (type of chart). Наприклад, схема електрична принципова (electric principle) – Е3, схема гідравлічна з'єднань – Г4.

Загальні правила виконання схем встановлюють ГОСТ 2.701-84 і ГОСТ 2.702-75.

1. Зображення (image) на схемах подають у вигляді умовних позначень (conditional denotations), квадратів (square) і прямокутників (rectangle), а також у вигляді зовнішніх контурів виробу.

2. Умовні графічні і літерні позначення повинні відповідати стандартам ДСТУ, ГОСТ і ЄСКД. Допускається всі стандартні позначення на схемі пропорційно зменшувати або збільшувати.

3. Елементи і прилади на схемі наводять, в основному у вимкненому або в початковому положенні.

4. Одноманітні за призначенням і зображенням елементи групують, як у горизонтальному, так і у вертикальному напрямках.

5. Літерні та цифрові позначення, що виконані одним номером шрифту, наносять, по можливості, праворуч або зверху від умовного позначення.

6. Лінії зв'язку (line of connection) і контури позначень орієнтують за головними напрямками креслення, вони повинні мати якнайменшу кількість перетинів і зломів. Відстань між паралельними лініями зв'язку повинна бути не менше 3 мм. З'єднання ліній зв'язку у місцях їх перетину відмічають точкою.

7. Лінії (line) на схемах виконуються у відповідності з вимогами ГОСТ 2.303-68. Товщини ліній вибираються у межах від 0,2 до 1 мм і дотримуються вибраної товщини. Графічні позначення елементів і ліній взаємозв'язку (line of interconnection) виконують лініями однакової товщини. На одній схемі рекомендується застосовувати не більш трьох типорозмірів ліній за товщиною.

8. На схемах дозволяється вміщувати додаткові технічні вимоги: номінальні значення параметрів (під позначенням); параметри в характерних точках; таблиці та часові діаграми на полі схеми.

9. Маркірування виводів елементів на виробі повторюють біля їх зображення на схемі.

10. Елементи, що є приладом із власною принциповою схемою, відрізняють на принциповій схемі потовщеною суцільною лінією.

11. Елементи, що визначають функціональні групи, дозволяється відрізняти штрих-пунктирною лінією, зазначаючи їх найменування.

10.2 Основні правила

Схема електрична принципова визначає повний склад елементів (composition of elements) та зв’язків між ними і дає детальне уявлення про принцип роботи. Відповідно до класифікації, що її встановлює ГОСТ 2.701-84, схема електрична принципова має код Е3. Правила виконання схем принципових встановлюють стандарти ГОСТ 2.702-75 та 2.708-81.

Для побудови схеми електричної принципової необхідно знати такі правила:

1. На схемі електричній принциповій умовними графічними позначеннями зображують усі електричні елементи і електричні зв'язки між ними, а також елементи роз’ємів, клем і з’єднувальних плат вхідних і вихідних електричних ланцюгів.

2. Умовні графічні позначення креслять у стані, в якому вони зображені у відповідному стандарті, або повернутими на кут, кратний 90°. Кваліфікувальні символи (світловий потік і т. п.) при обертанні умовних графічних позначень не повинні змінювати своєї орієнтації (рис. 10.1).

 

Рисунок 10.1 – Зображення кваліфікувальних символів

 

3. Лінії електричних зв'язків, товщину (width) яких звичайно приймають 0,2...0,6 мм, повинні бути найкоротшими. Встановлюється відстань (просвіт) між сусідніми лініями умовного графічного позначення не менша за 1 мм, між окремими умовними графічними позначеннями – не менша за 2мм (рис. 10.2).

а) б)
Рисунок 10.2 – Зображення ліній зв'язку: а – нераціональне; б – раціональне

 

 

4. Розміри (sizes) умовних позначень повинні відповідати розмірам відображень, що наведені у відповідних стандартах.

5. Кожний наведений на схемі елемент повинний мати буквено-цифрове позначення, в якому літери позначають скорочене найменування, а цифри - порядковий номер елемента за ГОСТ 2.710-81.

Порядкові номери позначають у межах кожної групи елементів на схемі, починаючи з одиниці, у послідовності розташування елементів у схемі в напрямку зверху донизу і зліва направо (рис. 10.2).

6. Допускається креслити окремі елементи та всю схему рознесеним способом, при якому для наочності зображення окремих ланцюгів умовно-графічні зображення елементів розташовують у різних місцях схеми. При цьому буквено-цифрові позначення надають усім частинам приладу або елемента, які зображені рознесеним способом (рис. 10.3, 10.4).

 

Рисунок 10.3 – Зображення обриву ліній зв'язку

 

Рисунок 10.4 – Зображення пристрою рознесеним способом

 

7. Характеристики вхідних та вихідних ланцюгів, а також адреси їх зовнішніх підключень рекомендовано записувати в таблиці, що вміщуються замість умовних графічних позначень роз’ємів, плат і т. п. Такі ж таблиці вміщують на лініях, що відображають вхідні та вихідні ланцюги і не закінчуються на схемі роз’ємами, платами й т. п.

8. Дані про елементи зводяться в таблицю переліку елементів (рисунки 2.11, 2.16, 2.18).

9. Заради зменшення кількості паралельних ліній, що прямують в одному напрямку і не розташовані на великій відстані, застосовують однолінійне зображення таких ліній за такими правилами ( ГОСТ 2.751 - 73):

· замість усіх ліній зображують лише одну з вказанням кількості ліній числом чи позначкою (рис. 10.5);

· при порушенні порядку слідування ліній повинні бути нанесені відповідні позначки (рис. 10.6, 10.7).

 

Рисунок 10.5 – Однолінійне представлення ліній зв'язку

 

Рисунок 10.6 – Зображення відгалуження ліній групового зв’язку Рисунок 10.7 – Зображення злиття та розгалуження ліній зв’язку

 

10. Для спрощення графіки схеми, зменшення кількості ліній рекомендується застосувати умовне графічне злиття окремих ліній в групові лінії зв'язку за такими правилами. Кожна лінія в місці злиття повинна бути помічена порядковим номером (рис. 10.6, 10.7). Лінії, які зливаються в груповий зв'язок, як правило, не повинні мати розгалужень, тобто будь-який умовний номер повинний зустрічатися на лінії групового зв'язку тільки два рази. Лінії групового зв'язку допускається виконувати потовщеними. В цьому комплекті схем лінії, які зливаються, повинні бути зображені одним з двох способів – під прямим кутом (рис. 10.7) або зломлені під кутом 450 до групової лінії (рис. 10.6). Точка злому повинна бути віддалена від лінії групового зв'язку не менше, ніж на 3 мм.

11. При зображенні схеми рознесеним способом часто застосовують обриви ліній електричного зв'язку. Допускається обривати лінії зв'язку віддалених один від одного елементів, якщо графічне зображення ліній ускладнює читання схем, якщо схема виконана на декількох листах і т.п. Обриви ліній закінчують стрілками з вказанням місць підключення. На рис. 10.3 зображений фрагмент схеми електричної принципової. Біля обривів ліній електричного зв'язку вказані адреси підключення, наприклад, D10:6 потрібно читати так: до пристрою D10, вивід 6. Потовщеною лінією показана лінія групового зв'язку.

12. Заради спрощення схеми при наявності у ній кількох однакових елементів (приладів, функціональних груп), з'єднаних паралельно (рис. 10.8,а), допускається замість зображення усіх гілок паралельного з'єднання лише зображати одну гілку, для чого вказати кількість гілок за допомогою позначення відгалуження. Біля графічних позначень елементів, зображених у одній гілці, проставляють їх буквено-цифрове позначення, при цьому повинні бути враховані всі елементи, прилади або функціональні групи, що входять до цього паралельного з'єднання (рис. 10.8,б). На рис. 10.8,в вказані рекомендовані розміри спрощеного зображення паралельного з'єднання.

 

а)     б)   в)
Рисунок 10.8 – Зображення однакових елементів, які з'єднані паралельно: а – розгорнуте; б – спрощене; в – рекомендовані розміри

 

13. При наявності у виробі трьох або більше однакових елементів (приладів, функціональних груп), з'єднаних послідовно (рис. 10.9,а), допускається замість зображення усіх послідовно з'єднаних елементів (приладів, функціональних груп) зображати лише перший та останній елементи, зображаючи зв'язки між ними штриховими лініями. При наданні елементам позначень повинні бути враховані всі елементи, що не зображені на схемі (рис. 10.9,б). Над штриховою лінією при цьому вказують загальну кількість однакових елементів.

 

а) б)
Рисунок 10.9 – Зображення однакових елементів, які з’єднані послідовно: а – розгорнуте; б – спрощене

10.3 Текстова інформація на схемах електричних принципових

Текстова інформація в залежності від змісту і призначення може бути розташована:

· поруч із графічними позначеннями (буквено-цифрові позначення, позначення сигналів, форми імпульсів, технічні параметри і т.п.);

· в середині графічних позначень (найменування приладів, функціональних груп, умовні позначення потужності резисторів і т.п.);

· поруч із лініями (позначення ліній зв'язку, адреси, символи);

· на вільному полі схеми (технічні вимоги, перелік елементів, таблиці з'єднань, позначення вхідних та вихідних ланцюгів і т.п.).

Одиниці виміру номіналів резисторів і конденсаторів позначають на схемі спрощено (табл. 10.1). Номінальну потужність розсіювання резисторів для діапазону від 0,05 до 5 Вт можна вказувати на схемі у вигляді позначень, як це наведено на рис. 10.10.

 

Таблиця 10.1 – Одиниці виміру резисторів та кондесаторів

Найменування елемента Діапазон одиниць виміру Найменування одиниць виміру Позначення одиниць виміру на схемі
Резистор 0-999Ом 1·103 - 999·103Ом 1·106 - 999·106Ом Більш ніж 1·109Ом Оми Кілооми Мегаоми Гігаоми Без вказання Мала буква к Велика буква М Велика буква Г
Конденсатор 0 - 9999·10-12Ф 1·10-6 - 9999·10-6Ф Пікофаради Мікрофаради Без вказання Малі букви

 

Рисунок 10.10. – Символи, які позначають номінальну потужність резисторів

 

Дані про елементи повинні бути записані у перелік елементів, який оформляють у вигляді таблиці за формою, що зображена на рис. 10.11, і вміщують на першому аркуші схеми або виконують у вигляді самостійного документа на форматі А4 з основним написом згідно з ГОСТ 2.104-68. У цьому випадку переліку елементів надають код П і в основному написі вказують код ПЕ3 і після найменування виробу – "Перелік елементів" (рис. 10.11). Якщо перелік елементів вміщують на першому аркуші схеми, то його розташовують над основним написом на відстані не менше ніж 12 мм, а продовження переліку вміщують ліворуч від основного напису, повторюючи заголовок таблиці.


 

  Рисунок 10.11 – Розміри таблиці “Перелік елементів”

 

Зв'язок переліку з графічними позначеннями здійснюється за допомогою позиційних позначень. Елементи у перелік записуються групами в алфавітному порядку буквених позиційних позначень. У межах кожної групи, що має однакові буквені позначення, елементи розташовують за зростанням порядкових номерів. При запису однакових за найменуванням елементів рекомендується поєднувати їх у групи, виконувати загальний заголовок і записувати в графі "Найменування" тільки тип і документ, на підставі якого цей елемент було використано, наприклад, "Резистори МЛТ ГОСТ...". Загальну кількість однакових елементів вказують у графі "Кільк." в одному рядку з найменуванням елемента.

 

 

10.4 Умовне графічне позначення елементів цифрової і
аналогової обчислювальної техніки

Елементи схеми електричної принципової зображують згідно з ГОСТ 2.743-82 і ГОСТ 2.759-82.

Умовне графічне позначення двійкового логічного елемента має форму прямокутника, що може вміщувати три поля: основне та два додаткових, ліворуч і праворуч від основного (рис. 10.12). Допускається додаткові поля поділяти на зони, які відокремлюють горизонтальною рискою (рис. 10.13). У першому рядку основного поля вміщують позначення функції, що її виконує елемент, у додаткових полях – інформацію про функціональні призначення виводів. Входи елементів зображають з лівої сторони умовного графічного позначення, виходи – з правої (рис. 10.13). Допускається обертати умовне графічне позначення на кут, кратний 900, при цьому входи розташовують зверху, а виходи – знизу. Не допускається проводити лінії виводів на рівні сторін прямокутника і проставляти на лініях виводів стрілки, що вказують напрям потоків інформації.

 

Рисунок – 10.12. Умовне графічне позначення двійкового логічного елемента: 1 – позначення функції елемента; 2 – лінія виводу; 3– покажчики; 4 – мітки; 5 – основне поле; 6 – додаткові поля

 

Накреслення умовних графічних позначень наведено на рис. 10.13. Розміри умовного графічного позначення по висоті повинні бути кратні постійному значенню С/2, де С не менше ніж 5 мм. Відстані між лініями виводів, а також між кінцевими лініями виводів і горизонтальними сторонами прямокутника показані на рис. 10.13. Ширина додаткового поля повинна бути не менша 5 мм, а розмір умовного графічного позначення по ширині обумовлюється наявністю додаткових полів, кількістю знаків всередині основного поля і розміром використовуваного шрифту.

 

Рисунок 10.13. Накреслення умовних графічних позначень: 1 – основне поле; 2 – основне поле з додатковими полями, які розділені на зони; 3 – входи елемента; 4 – виходи елемента; 5,6 – не рознесене та рознесене зображення елемента; 7 – розділення елемента

 

В основне поле елементів і пристроїв вміщують інформацію: в 1-му рядку – позначення основної функції (символ), в 2-му рядку – повне або скорочене найменування (або тип), або код пристроїв (елемента), тобто ідентифікатор, в наступних рядках буквено-цифрове позначення або порядковий номер, позначення конструктивного розташування, адресне позначення умовного графічного позначення елемента на аркуші та іншу інформацію.

Буквено-цифрове позначення елементів допускається вміщувати над його умовним графічним позначенням або в його основному полі нижче позначення функції та ідентифікатора. Позначення функції або сукупності функцій, що їх виконує елемент, складається із великих букв латинського алфавіту, арабських цифр і спеціальних знаків, записаних без пропуску. Позначення основних функцій елементів цифрової техніки здійснюється за ГОСТ 2.743 - 82.

Позначення покажчиків виводів елементів, які підрозділяються на статичні та динамічні, прямі та інверсні, а також виводи елементів, які не несуть логічної інформації, вміщені на рис. 10.14.

Рисунок 10.14 – Позначення покажчиків входів-виходів: 1, 2 – статичні входи: прямий (1), інверсний (2); 3, 4 – динамічні: прямий (3), інверсний (4).

 

При зображенні аналогових елементів на основному полі умовного графічного позначення у першому рядку вміщують позначення функції, наприклад, f m, де f – символ функції (підсилювач), m – коефіцієнт підсилення. Якщо коефіцієнт підсилювання достатньо високий, а величина його не має значення, тоді допускається ставити знак ∞ або букву M. У додаткових полях умовного графічного позначення підсилювачів, перетворювачів, комутаторів проставляють відповідні позначки або позначення вагових коефіцієнтів, коефіцієнтів підсилення, аргументів функцій.

Позначення функцій, що виконуються аналоговими елементами, встановлює ГОСТ 2.759 - 82. Аналоговий сигнал позначається символом ∩ або ^, цифровий – #, перетворювання цифро-аналогове – #/^, перетворювання аналогово-цифрове – ^/#.

Виводи елементів поділяються на статичні та динамічні, такі, що несуть, та такі, що не несуть логічну інформацію. Статичні та динамічні виводи поділяються на прямі та інверсні. На прямому статичному виводі двійкова змінна має значення 1, якщо сигнал на цьому виводі в активному стані знаходиться в стані логічної 1 в прийнятому логічному погодженні. На інверсному динамічному виводі двійкова змінна має значення 1, коли сигнал на цьому виводі змінюється зі стану логічної 1 в стан логічного 0 в прийнятому логічному погодженні.

Приклади умовних графічних позначень елементів цифрової та аналогової обчислювальної техніки, що найчастіше використовуються, наведено в підрозділі 10.5.

 

 

10.5 Умовні графічні позначення електро- та радіоелементів

В табл. 10.2. наведено умовні графічні позначення електро- та радіоелементів і їх найменування. Умовним графічним позначенням електро- та радіоелементів відповідають ГОСТ 2.728-74, ГОСТ 2.730-73 та ГОСТ 2.736-68.

 

Таблиця 10.2 - Графічні позначення електро- та радіоелементів

Найменування Позначення
Котушка індуктивності, дросель без осердя
Котушка індуктивності з магнітодіелектричним осердям
Дросель з феромагнітним осердям
Трансформатор однофазний з феромагнітним магнітопроводом
Котушка індуктивності з відгалуженням
Котушка індуктивності з регульованим магнітодіелектричним осердям
Трансформатор без магнітопроводу з постійним зв’язком
Автотрансформатор однофазний з феромагнітним магнітопроводом
Мікросхема аналогова: загальний вигляд
Трансформатор однофазний з феромагнітним магнітопроводом, двообмоточний
Трансформатор однофазний з феромагнітним магнітопроводом, двообмоточний

Продовження табл. 10.2

Найменування Позначення
Запобіжник плавкий. Загальний вигляд
Резистор постійний а) позначення з вказанням номінальної потужності розсіювання 0,25 Вт б) позначення з вказанням номінальної потужності розсіювання 0,125 Вт
Резистор змінний
Варістор
Підстроювальний резистор
Конденсатор а) змінної ємності б) підстроювальний конденсатор
Конденсатор постійної ємності
Конденсатор електролітичний
Діод

 

Продовження табл. 10.2

Найменування Позначення
Транзистор типу p-n-p
Транзистор типу n-p-n
Польовий транзистор з каналом n-типу
Польовий транзистор з каналом р-типу
Діод світловипромінювальний
Оптрон тиристорний
Оптопара резистивна

 

Продовження табл. 10.2

Найменування Позначення
Діодно-транзисторна оптопара
Стабілітрон
Двосторонній стабілітрон
Діодний міст
П’єзоелемент
Антена несиметрична
Гучномовець
Гальванічний елемент
Корпус

 

Продовження табл. 10.2

Найменування Позначення
Контакт комутаційного пристрою. Загальне зображення
Контакт замикаючий багатополюсний, наприклад, триполюсний
Вимикач кнопковий натискний із замикаючим контактом
Перемикач однополюсний багатопозиційний. Загальне позначення
Реле електричне із замикаючим контактом
Контакт рознімного з’єднання (штир)
Контакт рознімного з’єднання (гніздо)

 

 

Продовження табл. 10.2

Найменування Позначення
З’єднання контактне рознімне
З’єднання контактне рознімне чотирипровідне
Штир чотирипровідного контактного рознімного з’єднання
Штир чотири провідного контактного рознімного з’єднання
Котушка електромеханічного пристрою
З’єднання екрана з корпусом або землею
Варикап
Тиристор

Продовження табл. 10.2

Найменування Позначення
Тиристор з управлінням по катоду
Індикатор неонового світла
Прилад вимірювальний
Мікросхема К155ИЕ2
Мікросхема К155ЛАЗ
Мікросхема К155ЛЕ1

 

Продовження табл. 2.2

Найменування Позначення
Мікросхема К155ЛИ1
Мікросхема К155ИЕ5
Мікросхема К155ЛА7
Мікросхема К155ТВ1
Мікросхема К155АГ3
Мікросхема К155АГ3

 

 

Таблиця 10.3

Найменування Позначення
ГОСТ 2.755-74 Для вказання призначення приладу в його позначення вписують буквені позначення одиниць вимірювання чи вимірюваних величин, наприклад:
амперметр А
вольтметр V
вольтамперметр VA
ватметр W
мікроамперметр μA
мілівольтметр mV
омметр Ω
мегомметр
вимірювач частоти Hz
термометр t0
індикатор полярності ±
вимірювач рівня сигналу dB
     

10.6 Позначення буквено-цифрові в електричних схемах

В табл. 10.4 наведено буквено-цифрові позначення, що використовуються в електричних схемах.

 

Таблиця 10.4. – Буквено-цифрові позначення в електричних схемах

Перша буква коду Група видів елементів Приклади видів елементів Двобуквений код
А Приклад. Загальне позначення    
В Перетворювачі неелектричних величин в електричні, крім генераторів і джерел живлення; аналогові і багаторозрядні перетворювачі; датчики для вказування або вимірювання Гучномовець BA
Магнітострикційний елемент BB
Детектор іонізуючих випромінювань BD
Сельсин-приймач BE
Телефон-капсуль BF
Сельсин-датчик BC
Тепловий датчик BK
Фотоелемент BL
Мікрофон BM
Датчик тиску BP
П’єзоелемент BQ
Датчик частоти обертання тахогенератора BR
Звукознімач BS
Датчик швидкості BV
С Конденсатори    
D Схеми інтегральні, мікрозбірки Схема інтегральна аналогова DA
Схема інтегральна цифрова, логічний елемент DD
E Елементи різні Нагрівальний елемент EK
Лампа освітлювальна EL
Піропатрон ET
F Розрядники, запобіжники,прилади захисту Запобіжник плавкий FU
G Генератори, джерела живлення Батарея GB

Продовження табл. 10.4

Перша буква коду Група видів елементів Приклади видів елементів Двобуквений код
H Прилади індикаційні та сигнальні Пристрій звукової сигналізації HA
Iндикатор символьний HG
Пристрій світлової сигналізації HL
K Реле, пускачі, контакти    
L Котушка індуктивностей, дроселі Дросель люмінесцентного освітлювання LL
M Двигуни    
P Пристрої, вимірювальне обладнання Примітка: сполучення РЕ вживати не допускається Амперметр PA
Лічильник імпульсів PC
Частотомір PF
Лічильник активної енергії PI
Омметр PR
Реєструвальний пристрій PS
Годинник, вимірювач часу PT
Вольтметр PV
Ватметр PW
Q Вимикачі і розмикачі у силових ланцюгах (енергопостачання, живлення устаткування та ін.)    
R Резистори Терморезистори RK
Потенціометр RP
Шунт вимірювальний RS
Варистор RU
S Прилади комутаційні у ланцюгах керування, сигналізації та вимірювальних Примітка: позначення вживають для апаратів, що не мають контактних силових ланцюгів Вимикач або перемикач SA
Вимикач кнопковий SB
Вимикач автоматичний SF
Вимикач, що спрацьовує від різних впливів: від рівня SL
від тиску SP
від положення шляхової SQ
від частоти коливання SR
від температури SK

 

Продовження табл. 10.4

Перша буква коду Група видів елементів Приклади видів елементів Двобуквений код
T Трансформатори, автотрансформатори    
U Прилади зв’язку, перетворювачі електричних величин в електричні Модулятор UB
Демодулятор UR
Дискримінатор UI
Перетворювач частоти, інвертор, генератор частоти, випрямляч UZ
V Пристрої електровакуумні та напівпровідникові Діод, стабілітрон VD
Пристрій електровакуумний VL
Транзистор VT
Тиристор VS
W Лінії та елементи ЗВЧ. Антени Відгалужувач WE
Короткозамикач WK
Вентиль WS
Трансформатор, фазообертач WT
Атенюатор WU
Антена WA
X З’єднання контактні Струмознімач, контакт змінний XA
Штир XP
Гніздо XS
З’єднання розбірне XT
З’єднувач високочастотний XW
Y Прилади механічні з електромагнітним приводом    
Z Прилади кінцеві, фільтри, обмежувачі Обмежувач Фільтр кварцовий ZL ZQ

 

 

10.7 Методичні рекомендації до виконання графічної роботи № 3

 

 

Умова: побудувати схему електричну принципову і оформити перелік елементів.

Мета завдання: навчитися правильно використовувати графічні зображення і позначення, які встановлені стандартами ДСТУ та ЄСКД; вивчити зображення елементів схем електричних принципових; вміти їх накреслити за довідковими розмірами; правильно проставляти буквено-цифрові позначення, знати, як вони записуються згідно зі стандартом; навчитися правильно оформляти перелік елементів.

Послідовність виконання

1. Вивчити стандарти ДСТУ та ГОСТ, в яких регламентуються правила виконання схем електричних принципових.

2. В таблиці 10.5 знайти свій варіант завдання, де елементи схеми зображені у вигляді прямокутників та квадратів, усередині яких є номер елемента схеми.

3. Замість прямокутників та квадратів накреслити умовні графічні зображення елементів згідно зі стандартами. Для цього в таблицях 10.2 та 10.3 необхідно знайти номер елемента, його назву та умовне зображення.

4. Проставити буквено-цифрові позиційні позначення біля відповідних графічних зображень елементів схеми (таблиця 10.4).

5. Заповнити перелік елементів та основний напис.

Оформлення. Креслення схеми електричної принципової виконується на аркуші формату A3 (420 Õ 297 мм), або А4 (210 Õ 297 мм) із основним написом, перелік елементів – на окремому аркуші формату А4 із відповідним основним написом. На рисунках 10.15 і 10.17 показано приклади схем електричних принципових, на рисунках 10.16, 10.18 переліки елементів до відповідних схем. Рекомендується виконувати схему в графічному редакторі sPlan.

Рисунок 10.15 – Приклад схеми електричної принципової

Рисунок 10.16 – Приклад переліку елементів

Рисунок 10.17 – Приклад схеми електричнї принципової

 

Рисунок 10.18 – Приклад переліку елементів

 

10.8 Варіанти завдань до виконання графічної роботи № 3

Таблиця 10.5

 

Продовження таблиці 10.5

 

Продовження таблиці 10.5

 

Продовження таблиці 10.5

 

Продовження таблиці 10.5

Продовження таблиці 10.5

 

Продовження таблиці 10.5

 

Продовження таблиці 10.5

 

Продовження таблиці 10.5

 

Продовження таблиці 10.5

 

Продовження таблиці 10.5

Продовження таблиці 10.5

 

Продовження таблиці 10.5

 

Продовження таблиці 10.5

 

 

Продовження таблиці 10.5

11 Схеми алгоритмів і програм

 

11.1 Графічні зображення символів та їх функції

 

При виконанні схем алгоритмів і програм окремі функції відображаються у вигляді графічних позначень – символів. Стандарт ГОСТ 19.701-90 розповсюджується на умовні графічні позначення (символи) в схемах алгоритмів і програм, які відображають основні операції процесу обробки даних і програмування для систем програмного забезпечення обчислювальних машин, комплексів і систем незалежно від їх призначення і області застосування. Стандарт не регламентує записи і позначення, що розміщуються усередині символу або поряд з ним і які призначені для уточнення виконаних їм функцій. Перелік, найменування, позначення і розміри основних символів і їх функції в алгоритмі і програмі обробки даних наведено в таблиці 11.1.

 

Таблиця 11.1 – Опис символів

Шифр, назва символу Графічні зображення і розміри символу Функції символу
Символи даних
3.1.1.1.   Дані Символ відображає дані. Носій даних не визначений
3.1.1.2.   Запам’ятову-вані дані Символ відображає дані, які зберігаються у вигляді, придатному для обробки, носій не визначений
Специфічні символи даних
3.1.2.1   Оперативний запам’ятову-вальний пристрій Символ відображає дані, що зберігаються в оперативному запам’ятовувальному пристрої

Продовження таблиці 11.1

Шифр, назва символу Графічні зображення і розміри символу Функції символу
3.1.2.2.   Запам’ятову-вальний пристрій з послідовним доступом Символ відображає дані, що зберігаються в запам’ятовувальному пристрої з послідовним доступом (магнітна стрічка, касета з магнітної стрічкою, магнітофонна касета)
3.1.2.3.   Запам’ятову-вальний пристрій з прямим доступом Символ відображає дані, що зберігаються в запам’ятовувальному пристрої з прямим доступом
3.1.2.4.   Документ     Символ відображає дані, що подані на носії у вигляді, зручному для читання
3.1.2.5.   Ручне введення   Символ відображає дані, що вводяться вручну
3.1.2.8.   Дисплей     Символ відображає дані, що подані у вигляді, зручному для людини (екран для візуального спостереження, індикатори введення інформації)

 

Продовження таблиці 11.1

Шифр, назва символу Графічні зображення і розміри символу Функції символу
Символи процесу
3.2.1.1.   Процес   Символ відображає функцію обробки даних будь-якого виду (виконання певної операції або групи операцій, які приводять до зміни значення, форми або розміщення інформації)
Специфічні символи процесу
3.2.2.1.   Наперед визначений процес Символ відображає наперед визначений процес, що складається із однієї або декілька операцій чи кроків програми, які визначені в іншому місці ( у підпрограмі, модулі)
3.2.2.2.   Ручна операція Автономний процес, що виконується вручну чи за допомогою неавтоматичних засобів
3.2.2.3.   Модифікація (підготовка) Виконання операцій, що змінюють команди або групи команд, які змінюють програму
3.2.2.4.   Рішення     Вибір напрямку виконання алгоритму або програми в залежності від деяких змінних умов

 

Продовження таблиці 11.1

Шифр, назва символу Графічні зображення і розміри символу Функції символу
3.2.2.5.   Паралельні дії Символ відображає синхронізацію двох і більше паралельних операцій
3.2.2.6.   Границя циклу   Символ, що складається з двох частин, відображає початок і кінець циклу. Обидві частини мають один і той самий ідентифікатор
Основний символ ліній
3.3.1.1.   Лінія Символ відображає потік даних або керування
3.3.2.1.   Передача керування   Символ відображає передачу керування від одного процесу до іншого (тип передачі вказується в середині символа)
3.3.2.2.   Канал зв’язку   Символ відображає передачу даних каналом зв’язку.
3.3.2.3. Пунктирна лінія Символ відображає альтернативний зв'язок між двома чи більше символами

 

Продовження таблиці 11.1

Шифр, назва символу Графічні зображення і розміри символу Функції символу
Спеціальні символи
3.4.1.   З’єднувач     Символ відображає вхід в частину схеми і вихід з іншої частини і використовується для обриву лінії і продовження її в іншому місці
3.4.2.   Термінатор         Символ відображає вихід в зовнішнє середовище і вхід із зовнішнього середовища (початок і кінець програми)
3.4.3.   Коментар       Символ використовується для додавання коментарів, або приміток. Текст розміщується біля обмежувальної фігури

 

Розмір a вибирається із ряду 10, 15, 20 мм. Допускається збільшувати розмір a на число, кратне 5. Розмір bдорівнює 1,5 a.

 

Запитання для самоперевірки

1. за яким стандартом зображають схеми алгоритмів та програм?

2. Якими символами зображають початок та кінець алгоритму?

3. які символи позначають дані, ручне введення, дисплей, процес, рішення, границю циклу?

4. за якими розмірами зображають основні символи даних?

5. скільки виходів має символ рішення?

6. Яка функція символу “З’єднувач”?

7. Які бувають специфічні символи даних?

8. Які бувають символи даних?

9. Які бувають специфічні символи процесу?

10. Які бувають спеціальні символи?

 

 

11.2 Методичні рекомендації до виконання графічної роботи № 4

 

Умова: побудувати схему алгоритму.

Мета завдання: вивчити стандарт ГОСТ 19.701-90; знати функції символів, графічні зображення символів та їх розміри.

Послідовність виконання:

1. Варіанти завдань для виконання схеми алгоритму наведено на сторінках 144-157 . Елементи схеми показані у вигляді прямокутників, усередині яких проставлений шифр символу.

2. Побудувати схему алгоритму програми. Для цього за шифром вказаним в прямокутнику, знайти відповідний символ в таблиці 11.1 і замінити прямокутники стандартними зображеннями символів.

3. Заповнити основний напис.

Оформлення. Креслення схеми алгоритму виконується на аркуші формату А3 (420 Õ 297 мм) із основним написом. Приклад схеми структурної показано на рисунку 11.1. Схему рекомендується виконувати в графічній системі КОМПАС-ГРАФІК.


Рисунок 11.1 – Приклад схеми алгоритму

 

11.3 Варіанти завдань до побудови схем алгоритмів и програм

 

 

 
 

 
 


 


 
 


 
 

 
 

 
 

 
 

 
 

 

 


 
 

 
 

 


Список літератури

1. Кормановський С. І. Конспект лекцій з інженерної графіки: Конспект лекцій / Кормановський С. І. – Вінниця: ВНТУ, 2009. – 116 с.

2. Кормановський С. І. Комп’ютерна графіка та моделювання. Графічні зображення схем: практикум / [Кормановський С. І., Козачко О. М., Слободянюк О. В.] – Вінниця: ВНТУ, 2010. – 110 с.

3. Кормановський С. І. Інженерна та комп’ютерна графіка: посібник / [Кормановський С. І., Слободянюк О.В., Пащенко В. Н.] – Вінниця: ВНТУ, 2006. – 114 с.

4. Вітюк О. П. Креслення електричних схем та друкованих плат: Навчальний посібник / [Вітюк О. П., Колесницький О. К., Кормановський С. І., Пащенко В. Н., Василецький С. А.] – Вінниця: ВДТУ, 2001. – 108 с.

5. Михайленко В. Є. Інженерна графіка: Підручник / Михайленко В. Є., Ванін В. В., Ковальов С. М.; за ред. В. Є. Михайленка. – К.: “Каравела”, 2008. – 272 с.

6. Збірник задач з інженерної та комп’ютерної графіки: Навчальний посібник / [Михайленко В. Є., Найдиш В. М., Підкоритов А. М., Скидан І. А.]; за ред. В. Є. Михайленка. – К.: Вища шк., 2002. – 300 с.

7. Михайленко В. Є.Інженерна та комп’ютерна графіка: Підручник / [Михайленко В. Є., Найдиш В. М., Підкоритов А. М., Скидан І. А.]; за ред. В. Є. Михайленка. – К.: Вища шк., 2001. – 350 с.

8. Нарисна геометрія: Підручник / [Михайленко В. Є., Євстифєєв М. Ф., Ковальов С. М., Кащенко О. В.]; за ред. В. Є. Михайленка. – К.: Вища шк., 1993. – 271 с.

9. Павлова А. А. Начертательная геометрия: Учебник / Павлова А. А. – М.: ООО «Издательство Астрель»: ООО «Издательство АСТ», 2001. – 304 с.

10. Методичні вказівки до виконання графічних робіт з нарисної геометрії. /[Вітюк О. П., Кормановський С. І., Пащенко В. Н.] – Вінниця ВДТУ, 1994. – 64 c.

11. Начертательная геометрия: Учеб. для вузов – 6 изд. / [Крылов Н. Н., Иконникова Г. С., Николаев В. Л., Лаврухина Н. М.]; Под ред.

Н. Н. Крылова. – М.: Высш. шк., 1990. – 240 с.

12. Бубырь Ю. В. Начертательная геометрия: Учебно-методические материалы для самостоятельного изучения курса / Бубырь Ю. В., Пресис А. М. – Харьков : УЗПИ, 1989. – 306 с.

13. Лагерь А. И. Инженерная графика: Учеб. для инж.-техн. спец. вузов / Лагерь А. И., Колесникова Э. А. – М.: Высш. шк., 1985. – 176 с.

 

Українсько-російсько-англійський словник найбільш уживаних термінів

 







Дата добавления: 2014-11-10; просмотров: 2317. Нарушение авторских прав

codlug.info - Студопедия - 2014-2017 год . (0.157 сек.) русская версия | украинская версия