Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

No pains, no gains





NAME:____________________________________________Group:___________________________

Date:______________________________________________Mark:_____________________________

Тема: Методика формування англомовної компетенції учнів в аудіюванні

Мета:Набути знань та оволодіти методичними вміннями, необхідними для форму­вання в учнів аудитивної компетенції.

Завдання:

► Ознайомтеся з метою і змістом формування в учнів англомовної аудитивної компетенції.

► Вивчіть термінологію з проблеми.

► Навчіться:

· робити методичний аналіз труднощів аудіювання англомовних текстів;

· аналізувати способи і прийоми навчання аудіювання і вправи, що наводяться в різних підручниках АМ для формування вмінь аудіювання;

· використовувати ефективні способи і прийоми навчання аудіювання англо­мовних текстів;

· планувати і проводити фрагменти уроків з навчання аудіювання.

Зміст теми

Характеристика аудіювання як виду мовленнєвої діяльності. Психофізіологічні механізми аудіювання (м. слухового сприйняття, внутрішнього промовляння, сегментування мовленнєвого ланцюга, оперативної пам'яті, антиципації, довготривалої пам'яті, осмислення). Рівні розуміння прослуханого. Вимоги до текстів для навчання аудіювання.

Труднощі аудіювання, пов'язані з мовною формою, зі змістом, з умовами пред'явлення, з видом мовлення. Опори та орієнтири для подолання труднощів аудіювання.

Етапи формування аудитивної компетенції: на рівні фрази, на понадфразовому рівні, на рівні цілого тексту. Система вправ для навчання аудіювання. Підсистеми вправ: 1) для формування фонетичних, лексичних і граматичних навичок аудіювання; 2) для розвитку вмінь аудіювання. Етапи роботи з текстом для аудіювання. Способи контролю розуміння прослуханого аудіотексту.

Базова термінологія

антиципація, ймовірне прогнозування an anticipation/prediction/forward inferencing
аудитивна компетенція auditory competence
аудіювання listening/ listening comprehension
аудіювання діалогу/полілогу listening to interaction
аудіювання з критичною оцінкою critical listening
аудіювання з повним розумінням listening for detailed comprehension
аудіювання з розумінням основного змісту/ skim listening/ listening for gist
ознайомлювальне аудіювання  
аудіювання з частковим розумінням/ listening for partial comprehension/ selective
вибіркове аудіювання listening
внутрішнє промовляння inner speech
впізнавання recognition/ discrimination
довгочасна пам'ять long-term memory
екстенсивне аудіювання extensive listening
"живе" мовлення living speech
завдання з аудіювання listening task
завдання під час аудіювання while-listening activities
здогадка за контекстом guessing/inferring from context
інтенсивне аудіювання intensive listening
інтонаційний слух intonation perception
комунікативне аудіювання communicative listening
контроль розуміння comprehension check
короткочасна пам'ять short-term memory
матеріали для аудіювання listening materials
мовленнєве вміння speech skill
мовленнєві механізми speech mechanisms
мовні труднощі linguistic difficulties/ language problems
навчальне аудіювання guided listening
оперативна пам'ять operational memory
передтекстові завдання pre-listening activities
післятекстові завдання post-listening activities
повідомлення message/ input
позамовні труднощі extralinguistic difficulties
сприйняття на слух auditory perception
увага concentration
фонематичний слух auditory perception
фоновий шум extraneous noise
фонові знання background knowledge

Питання для опрацювання та література

1. Характеристика аудіювання як мети і засобу навчання.

■ Методика... 2002.-С. 117-121.

■ Бабенко Т.В. Методика навчання англійської мови в початковій школі: Навчальний посібник. – К.: Арістей, 2005. – С.45-63

Завдання:

-Охарактеризуйте: аудіювання як вид мовленнєвої діяльності; зв'язок аудіювання з іншими видами мовленнєвої діяльності; роль аудіювання як мети і засобу навчання; основні мовленнєві механізми аудіювання.

- Дайте визначення таких понять як "аудіювання", "мовленнєві механізми", "фоне­матичний слух", "інтонаційний слух", "ймовірне прогнозування", "оперативна пам'ять", "короткочасна пам'ять", "довгочасна пам'ять".

2. Мета і зміст формування аудитивної компетенції учнів у початковій школі.

■ Методика... 2002. - С. 121-129.

■ Програми для загальноосвітніх навчальних закладів: Англійська мова. 1- 4 класи.– К., 2011.

Завдання:

-Cформулюйте головну мету і проміжні цілі нав­чання аудіювання; визначте різні рівні розуміння аудіотексту; розкрийте суть кожного компонента змісту навчання аудіювання (лінгвістичного, психологічного і методичного); визначте можливі труднощі сприймання та розуміння аудіотекстів, а також шляхи їх подолання.

- Вивчіть вимоги програми до вмінь аудіювання в різних класах початкової школи. Проаналізуйте динаміку розвитку аудитивних умінь учнів з 1-го по 4-й клас. Назвіть вимоги до рівня сформованості аудитивної компетенції учнів.

3. Матеріали для навчання аудіювання.

■ Методика... 2002. - С. 121-122.

Завдання:

- Визначте основні вимоги до текстів для аудіювання.

4. Система вправ для формування англомовної аудитивної компетенції.

■ Методика... 2002. -С. 130-139.

Завдання:

- Назвіть етапи навчання аудіювання. Охарактеризуйте систему вправ для навчання аудіювання.

- Визначте послідовність етапів роботи з текстом для аудіювання, мету кожного з етапів та способи контролю розуміння аудіо­текстів.

-Проаналізуйте способи і прийоми навчання аудіювання і вправи, що наводяться в різних підручниках АМ для формування вмінь аудіювання.

Зміст лекції

1. Характеристика аудіювання як мети і засобу навчання.

Аудіювання - розуміння сприйнятого на слух усного мовлення. У процесі навчання іноземної мови (ІМ) аудіювання як вид мовленнєвої діяльності є метою та засобом навчання ІМ, служить для досягнення практичної, освітньої, розвиваючої та виховної цілей навчання.

Аудіювання є метою навчання. Учень повинен розуміти зміст аудіотексту при його одноразовому пред’явленні. Тексти містять певну кількість слів, що не вивчалися. Учні мають навчитися здогадуватися про значення невідомих слів за контекстом та звуковою формою цих слів, а також розуміти загальний зміст повідомлення, ігноруючи несуттєву інформацію.

Як засіб навчання ІМ аудіювання дає можливість оволодіти звуковою стороною ІМ, (фонемним складом та інтонацією), сприяє засвоєнню лексичного складу мови та її граматики, полегшує оволодіння говорінням, читанням і письмом.

Аудіювання пов’язане з іншими видами мовленнєвої діяльності. Воно має безпосередній зв’язок з говорінням. Говоріння та аудіювання – дві взаємопов’язані сторони усного мовлення. Фази аудіювання та говоріння в спілкуванні чергуються. Аудіювання – не тільки сприймання інформації, але й підготовка у внутрішньому мовленні відповідної реакції на почуте. Аудіювання та читання пов’язані їх належністю до рецептивних видів мовленнєвої діяльності (МД), де проходить сприймання, розуміння та активне перекодування інформації: в аудіюванні – через слуховий канал, в читанні – через зоровий. Читання – це перекодування графічної мови у звукову: навіть читаючи про себе людина ніби чує текст, який сприймає. Аудіювання пов’язане і з письмом. У процесі графічного оформлення висловлювання людина промовляє і чує те, що пише.

В основі аудіювання як виду мовленнєвої діяльності лежать певні психофізіологічні механізми:

- м. слухового сприйняття (розпізнавання та зіставлення мовних засобів, їх ідентифікація, усвідомлення, групування, узагальнення в пам’яті, виділення у мовленнєвому потоці),

- м. внутрішнього промовляння (психологи встановили, що коли ми слухаємо відбуваються певні рухи мовленнєвого апарату),

- м. сегментування мовленнєвого ланцюга (показником розвитку механічного сприймання є здатність розрізняти і розуміти одиниці сприймання – слово, словосполучення, фрази – у мовленнєвому потоці),

- м. оперативної пам'яті (здатність утримати в пам’яті сприйняті відрізки мовлення),

- м. антиципації (прогнозування, вгадування або передбачення того, що далі буде: а) структурної сторони мовлення, б) змістової сторони мовлення),

- м. довготривалої пам'яті,

- м. осмислення (вміння встановити зв’язки між певними фактами, про які йдеться мова)).

2. Мета і зміст формування аудитивної компетенції учнів у початковій школі.

Розвиток уміння аудіювання починається з першого року навчання та продовжується протягом усіх років навчання. Випускник середньої школи повинен навчитися сприймати на слух усне мовлення як при безпосередньому спілкуванні, так і в звукозапису.

Зміст навчання аудіювання включає:

1) лінгвістичний компонент складається з мовного матеріалу: фонетичного, лексичного та граматичного мінімумів та мовленнєвого матеріалу: ситуативно й тематично об’єднаних мовних зразків; розвиток вміння розуміння на слух розпочинається не з мовних одиниць, а з мовленнєвих – зі сприйняття висловлювань різного комунікативного спрямування;

2) психологічний компонент складається з аудитивних навичок та вмінь, які забезпечують учням користування іноземною мовою з метою усного спілкування; доведення сприймання та розуміння іншомовного висловлювання до рівня навички та вміння забезпечується високим рівнем сформованості (автоматизму):

- фонетичних навичок аудіювання: сприймання й розпізнавання окремих звуків, звукосполучень, інтонаційних моделей.

- лексичних навичок аудіювання: навички розпізнавання звукових образів лексичних одиниць та їх безпосереднього розуміння.

- граматичних навичок аудіювання: навички розпізнавання на слух граматичних форм і прогнозування граматичних структур.

Формування аудитивної компетенції на рівні навичок в основному має місце в ході накопичення слів та структур англійської мови, на рівні вмінь – при безпосередньому спілкуванні вчителя з класом, при використанні аудіо записів для отримання інформації чи вирішення певних комунікативних задач а також в ході взаємопорозуміння, взаємодії учнів один з одним.

Рівні розуміння прослуханого та адитивні уміння:

- фрагментарний

• вміння розуміти загальний зміст окремих речень

• вміння відокремлювати головну інформацію речення від другорядної

• вміння встановлювати логічні зв'язки між елементами речення

- глобальний (аудіювання з розумінням основного змісту/ ознайомлювальне аудіювання)

• вміння визначати тему тексту

• вміння розуміти загальний зміст почутого тексту

- детальний (аудіювання з повним розумінням)

• вміння відокремлювати головну інформацію тексту від другорядної

• вміння членувати текст на смислові частини, визначати факти

• вміння встановлювати логічні зв'язки між елементами тексту

• вміння виділяти експліцитно висловлену головну думку тексту

- критичний (аудіювання з частковим розумінням/ вибіркове аудіювання)

• вміння розуміти імпліцитно висловлену інформацію тексту

• вміння виділяти імпліцитно висловлену головну думку тексту

3) методологічний компонент пов’язаний з оволодінням учнями раціональними прийомами навчання аудіювання, пізнання нової мови, формування навичок самостійної роботи. Навчальне уміння виконувати вправи включає:

- уміння зосереджено слухати вчителя, диктора, товариша;

- уміння розуміти інструкцію перед слуханням аудіо тексту;

- уміння утримувати в пам’яті завдання, поставлене до прослухування;

- уміння орієнтуватися на заголовок тексту;

- уміння користуватись звукозаписами;

- уміння користуватися опорами (наочність, жести, міміка), співвідносити почуте з зоровим сприйняттям;

- уміння передати зміст почутого в логічній або хронологічний послідовності;

- уміння виражати своє відношення до почутого.

Труднощі навчання аудіювання

  • Суб’єктивні труднощі:

а) зумовлені індивідуально-віковими особливостями слухача: недостатньо розвинуті особливості учнів: кмітливість, уміння слухати та швидко реагувати на сигнали усної комунікації (паузи, логічні наголоси, риторичні запитання, вміння переключатися з однієї розумової операції на іншу, швидко схоплювати тему повідомлення, уміння співвідносити тему повідомлення з широким контекстом.

Спосіб подолання труднощі: Розвивати зазначені індивідуально-психологічні особливості.

б) зумовлені індивідуально-психологічними особливостями слухача: недостатньо розвинені слухова чутливість, слухова пам’ять, ймовірне прогнозування, увага, вмотивованість.

Спосіб подолання труднощі: працювати на розвитком цих якостей.

  • Об’єктивні труднощі:

а) зумовлені мовною формою тексту: фонетичні, лексичні, граматичні.

Спосіб подолання труднощі: слід на передтекстовому етапі знімати згадані лінгвістичні труднощі.

б) зумовлені змістом тексту: розуміння предметного змісту (фактів): що відбулося? з ким? де? коли?; розуміння логіки викладу (зв'язків між; фактами): чому?; розуміння загальної ідеї, мотивів, вчинків дійових осіб.

Спосіб подолання труднощі:дати комунікативне завдання для полегшення сприймання.

в) зумовлені умовами пред'явлення тексту: кількість прослуховувань, темп мовленнєвих повідомлень, джерело аудіювання, опори та орієнтири.

Спосіб подолання труднощі: навчити учнів перепитувати, просити повторити, уточнювати; сповільнювати швидкість пред’явлення за рахунок збільшення тривалості пауз між смисловими частинами. (Середній темп мовлення в англійській, німецькій та французькій мовах –250 складів за хвилину); використання ТЗН; наявність/ відсутність вербальних та невербальних опор.

г) зумовлені видом мовлення, який сприймається: монологічне мовлення, діалогічне мовлення

Способи подолання труднощів: важливо вчити сприймати обидві форми говоріння.

На різних етапах навчання змінюється обсяг аудіотекстів (тривалість їх звучання) та ступінь їх складності. Матеріал для аудіювання – бесіди двох або кількох осіб, фабульні тексти – оповідання, уривки прози, казки; описи, розповіді, повідомлення. Незалежно від форми (діалогічна або монологічна) всі матеріали для аудіювання мають бути цікавими, інформативними, мати чіткий логічний стрижень.

3. Етапи навчання аудіювання. Система вправ для навчання аудіювання.

І. Етап навчання аудіювання на рівні фрази.

ІІ. Етап навчання аудіювання на рівні понадфразовому.

ІІІ. Етап навчання аудіювання на рівні цілого тексту.

Система вправ для навчання аудіювання

Підсистема вправ для формування мовленнєвих навичок аудіювання

1. група вправ для формування слухових навичок аудіювання (фонематичн. та інтонаційн. слуху)

2. група вправ для формування лексичних навичок аудіювання

3. група вправ для формування граматичних навичок аудіювання

Підсистема вправ для розвитку вмінь аудіювання

4.група вправ, які готують учнів до аудіювання текстів 5. група вправ з аудіювання текстів

Типові вправи для навчання аудіювання

1-3 групи. Мета: навчити учнів розрізняти зі слуху фонетичні, лексичні та граматичні явища Вправи: некомунікативні рецептивні


• на сприймання звука, термінального тону

• на впізнавання лексичної одиниці

• на розрізнення граматичної структури

 

• на сегментацію слів/словосполучень

• на розуміння граматичних структур

• на розвиток мовленнєвих механізмів аудіювання


4 група. Мета: навчити учнів розуміти зі слуху фрази або групи фраз Вправи: умовно-комунікативні рецептивні - на аудіювання: повідомлень, розпоряджень, запитань

5 група. Мета: навчити учнів розуміти зі слуху тексти Вправи: комунікативні рецептивні - на аудіювання текстів з розумінням основного змісту, з повним розумінням, з розумінням певної інформації

Етапи роботи з текстом.У процесі навчання аудіювання учитель має передбачити три етапи роботи з текстом для аудіювання:

І. Дотекстовий етап, на якому відбувається зняття мовних або смислових труднощів тексту, введення в контекст повідомлення, формулювання комунікативної установки на аудіювання тексту.

ІІ. Притекстовий етап, на якому відбувається аудіювання тексту.

ІІІ. Післятекстовий етап передбачає контроль розуміння прослуханого, обговорення змісту, навчання смислової переробки інформації.

Інструкція містить конкретне завдання для орієнтування учнів на цілеспрямоване і свідоме розуміння інформації. Правильна і точна інструкція може підвищити ефективність сприймання на 25%.Контроль розуміння аудіо тексту може здійснюватися вербальним та невербальним способом.

Невербальні способи контролю:


виконання дій;

використання цифр;

використання сигнальних та облікових карток;

виготовлення схем, креслень.

підбір малюнків;

розташування малюнків.


Вербальні способи контролю:


1) Рецептивні:

підтвердження або спростування тверджень

учнями (так-ні);

вибір пунктів плану до тексту;

тести з вибором відповіді.

2) Репродуктивні:

відповіді на запитання;

переказ змісту тексту рідною або іноземною мовами;

переклад окремих слів, словосполучень, речень;

укладання плану;

формулювання запитань до тексту;

бесіда на основі змісту тексту.


Тема: Методика формування англомовної компетенції учнів в аудіюванні

Практичні завдання

Завдання 1:Озвучення базової термінології з проблеми. Ознайомтеся з глосарієм методичних термінів, запам’ятайте їх. (Бабенко Т.В. Методика навчання англійської мови в початковій школі: Навчальн. посібник. – К.: Арістей, 2005. – С. 176-214.)

Завдання 2:Розмістіть запропоновані нижче вправи для навчання аудіювання до відповідних підсистем та груп у залежності від їх типів:

Підсистема вправ для формування мовленнєвих навичок аудіювання Підсистема вправ для розвитку вмінь аудіювання
1. група вправ для формування слухових навичок аудіювання (фонематичн. та інтонаційн.слуху) 2. група вправ для формування лексичних навичок аудіювання   3. група вправ для формування граматичних навичок аудіювання   4.група вправ, які готують учнів до аудіювання текстів 5. група вправ з аудіювання текстів  
3, 5, 5, 6, 2,   1,

1. Прослухайте розповідь і придумайте до неї заголовок.

2. Прослухайте початок жарту і придумайте його продовження.

3. Прослухайте пари слів. Якщо їх перші звуки однакові, підніміть картку зі знаком “+”.

4. Прослухайте слово та підніміть картку з голосним звуком, який ви почуєте у слові.

5. Прослухайте дві фрази і визначіть, що пропущено у другій.

6. Прослухайте речення і скажіть, в якому з них дія вже відбулася (відбувається/буде відбуватись).

7. Прослухайте речення, спробуйте зрозуміти невідомі слова на основі контексту.

8. Прослухайте послухайте речення, організуйте їх у логічній послідовності.

9. Прослухайте дві розповіді і скажіть, чим вони відрізняються.

10. Прослухайте дві фрази. Якщо вони вимовляються з однаковою інтонацію, покажіть картку зі знаком “+”, якщо з різною –картку зі знаком “-”.

11. Прослухайте діалог і скажіть, хто його веде.

12. Прослухайте текст і розмістіть малюнки відповідно до подій у розповіді.

13. Прочитайте подані вчителем 10 слів, п’ять з яких вжиті в оповіданні, а п'ять інших - ні, вирішіть, які з них зустрінуться в аудіотексті.

14. Порівняйте прослухане з власним досвідом.

15. Прослухайте речення і скажіть скільки в ньому членів речення/назвіть підмет і присудок..

16. Запишіть прослухані номери телефонів.

17. Прослухайте речення і скажіть, скільки питальних/стверджувальних/заперечних речень ви почули.

Завдання 3:Розмістіть в необхідній послідовності запропоновані нижче навчальні дії учнів 2 класу та навчаючі дії вчителя, спрямовані на навчання аудіювання.

………1) Запитання учителя з метою перевірки розуміння (alternative, special).

………2) Перше прослуховування тексту.

………3) Ознайомлення з новою лексикою (два слова).

………4) Переказ тексту по ланцюжку.

……… 5) Тест множинного вибору.

………6) Установка на друге прослуховування.

………7) Короткий виклад основного змісту.

………8) Установка на перше прослуховування.

Завдання 4:Проаналізуйте прийоми перевірки розуміння оповідання учителя в двох групах учнів 3 класу зі слабкою мовною підготовкою. Роботі якого вчителя ви віддасте перевагу? Аргументуйте свій вибір.

А Запитання по змісту тексту (general and alternative). Легкі спеціальні запитання (special questions). Неправильні твердження.

Б Запитання по змісту оповідання (general). Переказ тексту.

Завдання 5:Проаналізуйте текст, який пропонується для аудіювання в 4 класі спеціалізованої школи. Визначте можливі лексичні та граматичні труднощі та способи їх подолання на передтекстовому етапі. Вкажіть незнайомі слова, про значення яких можна здогадатись.

A Joke on the Humorist.

One day Mark Twain was walking down the street of a small town where he was going to deliver a lecture that evening. He met a young man, а native of that town, who told him that he had an uncle who never laughed or smiled. Mark Twain saw the young man and his uncle come into the hall and sit down in the front row. Mark Twain told some rather funny stories, but he never saw the old man either smile or laugh. Then Mark Twain told the funniest story in his repertoire, but much to his surprise the old man’s face remained unchanged.

Greatly disappointed Mark Twain left the platform. Later Mark Twain was telling a friend about the incident. “Oh”, said his friend. “Didn’t the young man warn you that his uncle had been deaf for years?”

Завдання 6:Проаналізуйте етап уроку в класі з гарною мовною підготовкою, завданням якого була перевірка розуміння учнями тексту “A Joke on the Humorist”. Скажіть, чи ефективно вчитель використовував навчальний час. Як би вчинили Ви?

Інструкція: Listen to the text and say why the man didn’t laugh.

Після прослуховування тексту клас дружно розсміявся.

T.: Where was Mark Twain walking one day? P1: He was walking down the street of a small town.

T: What was he going to do that evening? P2: He was going to deliver a lecture.

Учні не проявили належної цікавості, почали займатися своїми справами. Після наступних шести запитань до змісту тексту вчитель врешті з’ясував, чому чоловік не сміявся.

Завдання 7:Опрацюйте тематичний матеріал ‘Teaching to Listening’ та підготуйте презентації у групах. Будьте готові продемонструвати їх на практичних заняттях. (Бабенко Т.В. Методика навчання англійської мови в початковій школі: Навчальн. посібник. – К.: Арістей, 2005. – С.45-63)

Група 1 The importance of listening & What is listening? (pp.45-46)

Група 2 How to overcome difficulties in classroom listening activities? (p.46)

Група 3 Types of listening & An example of a lesson based on listening to repeat (pp.47-48)

Група 4 Listening and performing physical tasks (pp.48-49)

Група 5 Listening for comprehension (pp.49-50)

Група 6 Examples of both global and selective listening tasks for primary learners (pp.51-53)

Група 7 Listening Comprehension lesson (pp.53-55)

Всім: вивчити римівки; підготувати і продемонструвати ‘An example of a listening comprehension lesson for the second year learners (pp.55-56); опрацювати тематичний матеріал ‘Story telling at the English lesson’ та підготувати і продемонструвати ‘An example of an integrated skill lesson based on story telling’ (pp.57-61).

Завдання 8:Розмістіть запропоновані нижче прийоми/вправи для навчання аудіювання на рівні цілого тексту до відповідних етапів – передтекстового, притекстового, післятекстового.

1. Pre - listening activities 2. While - listening activities   3. Post - listening activities  
3,   1, 5,

1. Draw the picture

2. Ticking the right point

3. Title to organize speaking activity

4. Information gaps activities

5. Testing

6. Point to grammar structures

7. Writing

8. Give your opinion (agree or disagree)

9. Predict the contests

10. Mixed sentences (pictures)

11. Compare your answers with your partner, prove them

12. Put questions

13. Make a plan

14. Retelling to develop the idea

15. Matching to the pictures

16. Discussing

17. Listen and check true / false statements

18. Correct the mistakes

19. Giving proper names

20. Listen and put the number of the events in the order you hear them

21. Ask some questions connected with the listening text

22. Listen and choose the correct word

23. Interpretation

24. Listen and fill in the table

25. Listen and fill in the form

26. Рreteach vocabulary:

27. Role play


Завдання 9:Продумайте формулювання інструкції до кожного виду вправ. Напр. 3. Look at the title. What do you think the text is about? Predict the contents of the story you will listen to. What do you think on the matter/point? What do you know / don't you know / would you like to know about the matter/point?

Завдання 10:Ознайомтесь з таблицею, підберіть текст для аудіювання та укладіть вправи відповідно алгоритму.

Етапи формування груп комунікативних умінь аудіювання і відповідні види вправ

Етап Уміння Вправи
І - етап прогнозування   II – етап інформативного аналізу   III - етап завер­шального синтезу А. Уміння смислової антиципації аудіотексту   Б. Уміння мовної антиципації аудіотексту   В. Уміння виділяти смислові віхи на різних рівнях     Г. Уміння встановлювати певні відношення між виділеними віхами   Д. Уміння компресувати прослухане повідом­лення   Е. Уміння інтерпретувати прослухане, встанов­лювати взаємозв'язок нових фактів з попереднім мовним і життєвим досвідом слухача     Вправи на прогнозування змісту аудіотексту в опорі на - заголовок - ілюстрацію до нього - вибірково визначені слова або фрази. Вправи на прогнозування мовного оформлення тексту в опорі на - його заголовок - ілюстрацію до нього - вибірково визначені слова або фрази. Вправи на а) визначення основної думки абзацу; б) встановлення причинно-наслідкових зв'язків у межах абзацу; в) знаходження ключового речення в абзаці. Вправи на а) логічне поєднання подібних думок; б) логічне поєднання різних подій (думок); в) продовження думки або опису подій; г) розширення думки або опису події. Вправи на а) скорочення аудіотексту; б) уникнення зайвих елементів аудіотексту; в) заміну елементів аудіотексту. Вправи на а) знаходження подібності між прослуханим текстом і власним досвідом; б) знаходження відмінностей між прослуханим текстом і власним досвідом; в) знаходження переваг тих чи інших точок зору тощо.

Завдання 11:Ознайомтеся з фрагментом уроку для навчання аудіювання. Будьте готові продемонструвати фрагмент, з яким ви ознайомилися, на практичному занятті. На основі поданого зразку розробіть власні фрагменти уроків для навчання: аудіювання з частковим розумінням; зрозумінням основного змісту; аудіювання з повним розумінням дотримуючись етапів – передтекстового, притекстового, післятекстового. Складіть правильні/неправильні твердження для перевірки розуміння тексту передбачте тест альтернативного вибору для перевірки розуміння тексту. Будьте готові продемонструвати свої фрагменти на практичному занятті.

Завдання 12:Перевірте, чи володієте ви тематичним матеріалом (А) та виконайте тест (Б).

 

Фрагмент уроку з навчання аудіювання основного змісту тексту

Мета:Навчити учнів розуміти на слух текст "What the Boy Wanted".

Обладнання:Фонограма тексту.

 

Етап. Прийом.   Зміст роботи
Етап 1.    
Підготовка до Т: Listen to the sentences and name verbs in each of them.
аудіювання    
тексту    
Прийом 1: 1. The mother wanted to calm the boy.
Визначення 2. He wants your hat.
учнями 3. An old gentleman was travelling in a tram-car.
граматичних    
орієнтирів.    
Прийом 2: Т: Послухайте речення і передайте їх зміст, ігноруючи незнайоме слово, яке є
Сприймання   обставиною способу дії.
учнями речень, 1. A little boy was crying bitterly.
які містять 2. "I cannot help him", answered the mother quietly.
незнайомі слова, 3. The gentleman sitting opposite the woman said angrily, "Why is the boy
що не впливають   crying?"
на розуміння    
смислу    
висловлювання.    
Прийом 3: Т: Послухайте складне речення і назвіть сполучник, який зв'язує обидві його
Підготовка учнів   частини.
до визначення 1. Nick went to bed because it was late.
різних видів 2. She swims in the sea when the weather is warm.
зв'язку між 3. The mother wanted to calm the boy, but the gentleman said angrily, "Oh, how
реченнями.   the boy is crying".
Етап 2.    
Аудіювання Т: Послухайте розповідь і намалюйте предмет, через який плакав хлопчик.
тексту з метою   What the Boy Wanted
отримання   An old gentleman was travelling in a tram-car. A lady with a small boy was
основної   sitting opposite him. The boy was crying bitterly. The mother wanted to calm
інформації.   the son. The old gentleman sitting opposite her said angrily, "Oh, how the boy is
Прийоми:   crying. Why don't you give him what he wants?" "But I can't", answered the
Активне   mother quietly, "he wants your hat".
слухання,    
малювання.    
Етап 3.    
Контроль    
розуміння тексту.    
Прийоми: Т: Спочатку назвіть предмет, який хотів мати хлопчик, а потім передайте
Називання,   зміст почутого тексту 4-5 реченнями у логічній послідовності.
переказ.    

NAME:____________________________________________Group:____________________________

Date:___________________________________________ Mark:____________________________

Тема: Методика формування англомовної компетенції учнів в аудіюванні

А. Перевірте, чи ви можете:

1 пояснити термін „аудитивна компетенція";

2 дати англійський еквівалент терміна „аудитивна компетенція";

3 пояснити значення поняття „базовий рівень володіння аудіюванням";

4 визначити основні психофізіологічні механізми аудіювання;

5 назвати основні вимоги до текстів для аудіювання;

6 назвати труднощі аудіювання іншомовного мовлення;

7 розкрити зміст кожного з етапів навчання аудіювання;

8 навести приклади передтекстових завдань для навчання аудіювання;

9 навести приклади завдань, які можуть даватися учням під час аудіювання;

10 навести приклади післятекстових завдань.

Б. Виконайте тест. Інструкція. Визначте правильну відповідь і запишіть її.

1. Аудіювання - це

а) продуктивна діяльність

б) рецептивна діяльність

в) репродуктивна діяльність

2. Аудіювання пов'язане з

а) говорінням

б) читанням

в) з усіма видами мовленнєвої діяльності

3. Аудіювання є

а) метою навчання ІМ

б) ефективним засобом навчання ІМ

в) одночасно і метою, і засобом навчання ІМ

4. У початковій школі навчають аудіювання

a) різних видів (розуміння основного змісту, повного та вибіркового)

б) з розумінням вибіркової інформації

в) з розумінням основного змісту

5. Найбільші труднощі виникають в учнів при аудіюванні текстів

а) описів

б) повідомлень

в) роздумів

6. До мовних труднощів аудіювання належить

а) відсутність зорової опори

б) наявність конвертованих слів

в) темп пред'явлення аудіотексту

7. До немовних труднощів аудіювання належить

а) незнайомий голос диктора

б) багатозначні слова

в) незнайомі слова

8. До групи умовно-мовленнєвих вправ в аудіюванні належить

а) розуміння на слух опису картини

б) аудіювання розпоряджень на понадфразовому рівні

в) аудіювання фонограми тексту

9. До мовленнєвих вправ в аудіюванні належить

а) визначення інтонації прослуханої фрази

б) визначення кількості слів, почутих у фразі

в) розуміння звукового супроводу до кінофільму

10. Найбільш економним способом контролю розуміння аудіо тексту є

а) переказ тексту рідною або іноземною мовою

б) відповіді на запитання

в) тести

NAME:____________________________________________Group:___________________________ Date:_______________________________________ ______Mark:_____________________________

Тема: Методика формування мовленнєвої компетенції учнів у читанні

Мета:Набути знань та оволодіти методичними вміннями, необхідними для формуван­ня в учнів компетенції у читанні англійською мовою.

Завдання:

Ознайомтеся з метою і змістом формування в учнів компетенції у читанні.

► Вивчіть термінологію з проблеми.

► Навчіться:

· робити методичний аналіз труднощів читання англомовних текстів;

· аналізувати прийоми і способи навчання читання на різних ступенях і вправи, що наводяться в різних підручниках AM для формування навичок і вмінь читання;

· використовувати ефективні прийоми і засоби навчання читання іншомовних текстів;

· планувати і проводити фрагменти уроків з навчання читання.

Зміст теми

Поняття компетенції у читанні іншомовних текстів. Суть читання та його психо­фізіологічні механізми (м. зорового сприйняття, м. внутрішнього промовляння, м. сегментування тексту, м. оперативної пам’яті, м. антиципації, м. довготривалої пам’яті, м. осмислення). Поняття техніки читання. Основні форми читання: уголос і про себе/мовчки. Вправи для навчання техніки читання. Труднощі навчання читання англійською мовою. Допоміжні (наочні) засоби та опори для навчання техніки читання. Методи навчання техніки читання. Перенос та інтерференція у навчанні техніки читання.

Навчання читання як виду мовленнєвої діяльності. Основні види читання: ознайомлювальне, вивчаюче, вибіркове/переглядове. Вимоги до текстів для навчання читання. Опори та орієнтири для подолання труднощів читання. Етапи формування компетенції учнів у читанні. Рівні розуміння змісту тексту на кожному етапі. Зв'язок читання з іншими видами мовленнєвої діяльності.

Роль і місце засобів навчання у процесі формування компетенції учнів у читанні англомовних текстів: а) карток розрізної азбуки, карток миттєвого пред'явлення окре­мих слів (flash cards), алфавіту в малюнках, карток з окремими словами для складання речень, паузованих фонограм і ті. (на етапі розвитку навичок техніки читання); б) прагматичних матеріалів: оголошень, графіків руху транспорту, афіш, реклами і т.і (на етапі формування навичок читання та мовленнєвих умінь читання).

Базова термінологія

антиципація/ймовірне прогнозування anticipation/ prediction/forward
буквено-звукові зв'язки letter-sound correlation
вміння у читанні reading skills
внутрішнє промовляння inner articulation
впізнавання recognition
групування слів у речення grouping
дотекстовий етап pre-reading stage
етап читання while-reading stage
зміст читання plot line
картки миттєвого пред'явлення flash-cards
компетенція в читанні reading competence
механізми читання mechanisms of reading
навички читання reading sub-skills / habits
оцінювання assessment
післятекстовий етап смислова здогадка after-reading stage guessing / inferring from context
суть gist
техніка читання technique of reading
текстові вправи text-based activities
хорове читання chorus reading
читання вголос reading aloud, oral reading
читання вивчаюче reading for detailed comprehension / intensive reading
читання навчальне guided reading
читання ознайомлювальне reading for gist
читання переглядове scanning reading
читання пошепки reading in a whisper
читання про себе (мовчки) silent reading/ in silence

Питання для опрацювання та література

1. Характеристика читання як виду мовленнєвої діяльності.

■ Методика... 2002.- С.187-194.

■ Бабенко Т.В. Методика навчання англійської мови в початковій школі: Навчальний посібник. – К.: Арістей, 2005. – С. 64-76.

Завдання:Охарактеризуйте читання як вид мовленнєвої діяльності; зв'язок читання з іншими видами мовленнєвої діяльності; основні мовленнєві механізми читання.

2. Мета і зміст формування англомовної компетенції у читанні учнів початкової школи.

■ Методика... 2002. - С. 188-190, 192-194.

■ Програми для загальноосвітніх навчальних закладів: Англійська мова. 1- 4 класи.– К., 2011.

Завдання:Сформулюйте основну мету і зміст навчання читання англійською мовою учнів початкової школи.Вивчіть вимоги програми до вмінь читання в різних класах початкової школи. Проаналізуйте динаміку розвитку умінь читання учнів з 1-го по 4-й клас. Назвіть вимоги до рівня сформованості компетенції учнів у читанні.

3. Мета і завдання навчання техніки читання учнів у початковій школі. Характеристика навичок техніки читання англійською мовою, компоненти техніки читання.

■ Методика... 2002. - С. 195-199.

Завдання:

-Визначте основну мету навчання техніки читання (ТЧ), сутність ТЧ, механізми і компоненти ТЧ, психологічні та лінгвістичні труднощі ТЧ.

- Охарактеризуйте методи навчання техніки читання, визначте фактори, що створюють позитивний перенос та інтерференцію у процесі оволодіння навичками ТЧ.

4. Процес навчання техніки читання англійською мовою. Вправи для навчання техніки читання.

■ Бабенко Т.В. Методика навчання англійської мови в початковій школі: Навчальний посібник. – К.: Арістей, 2005. – С. 64-76.

Завдання:

- Проаналізуйте вправи для навчання ТЧ, їх послідовність, характер графічних труднощів, мету виконання кожної вправи, види опор, їх ефективність; прийоми контролю ТЧ.

- Проаналізуйте прийоми і способи навчання читання і вправи, що наводяться в різних підручниках AM для формування навичок читання.

5. Класифікація видів читання. Вимоги до текстів для читання.

■ Методика... 2002. -С. 191-192, 199-203.

Завдання:

- Ознайомтеся з класифікацією видів читання і визначте режими роботи з текстами. Назвіть комунікативні цілі текстів різного характеру. Запишіть приклади завдань, що виконуються у процесі роботи з різними видами текстів для читання.

6. Система вправ для формування компетенції учнів у читанні. Етапи роботи з текстом на уроці. Контроль розуміння прочитаного.

■ Методика... 2002. -С. 191-192, 199-203.

Завдання:

- Визначте послідовність етапів роботи з текстом для читання, мету кожного етапу та способи контролю розуміння прочитаного. Випишіть приклади вправ до кожного етапу роботи з текстом.

- Проаналізуйте прийоми і способи навчання читання і вправи, що наводяться в різних підручниках AM для формування навичок і вмінь читання.

7. Формування міжкультурної та соціокультурної компетенції учнів початкової школи.

■ Калінін В.О. Teaching Language and Culture. – Х.: Видав. група «Основа», 2004. – 96 с. (Серія «Бібліотека журналу «Англійська мова та література»; Вип.5).

■ Петренко О.П. У пошуках творчих ідей для навчання АМ у початковій школі //Іноземні мови. – 2000. – №4. – С.44.

■ Игры на АЯ с использованием страноведческого материала //Иностранные языки в школе. – 2006. – №2. – С.61-63.

Завдання:

- Розкрийте сутність соціокультурних знань як складової успішної комунікації, важливості оволодіння вмінням використовувати англійську мову з врахуванням національно-культурної специфіки мовної поведінки носіїв мови в життєво важливих ситуаціях спілкування.

- Обґрунтуйте сутність соціокультурної та соціолінгвістичної компетенцій, важливість практичного володіння формулами розмовного етикету - здатністю асоціювати мовні одиниці, інтонаційні моделі з тією ж самою інформацією, що й носії мови, для успішного спілкування.

- Охарактеризуйте мету та види завдань соціокультурного характеру, виконання яких сприяє формуванню соціокультурної компетенції учнів: пошуково-ігрові, пошуково-пізнавальні, пошуково-творчі.

-Підберіть автентичний матеріал та укладіть вправи до відповідних видів завдань соціокультурного характеру: пошуково-ігрових, пошуково-пізнавальних, пошуково-творчих для формування соціокультурної компетенції учнів.

Зміст навчального матеріалу

1. Характеристика читання як виду мовленнєвої діяльності.

Читання – вид мовленнєвої діяльності спрямований на отримання інформації, що міститься в письмовому тексті. Читання відноситься до активної рецептивної діяльності – воно пов’язане зі сприйняттям (рецепцією) і розумінням інформації, закодованої графічними знаками. В читанні виділяють смисловий план (тобто про що текст) і процесуальний план (як прочитати і озвучити текст). У смисловому плані результатом читання буде розуміння прочитаного (виділяється повнота, точність, глибина розуміння); в процесуальному – сам процес читання, тобто співвідношення графем з фонемами, становлення цілісних прийомів впізнавання графічних знаків, формування внутрішнього мовного слуху, скорочення внутрішнього промовляння і встановлення зв’язку між семантичним і графічним комплексами, тобто читання вголос і про себе, повільне і швидке, з повним чи загальним розумінням. У структурі читання як діяльності можна виділити мотив, мету, умови, результат. Мотивом є спілкування чи комунікація за допомогою друкованого слова, метою – отримання необхідної інформації, до умов діяльності читання відносять оволодіння графічною системою мови та прийомами добування інформації, результатом діяльності читання є розуміння чи здобуття інформації з прочитаного з різним ступенем точності та глибини.

Психофізіологічну основу читання складають операції зорового сприйняття тексту і його розуміння. При читанні інформація поступає через зоровий канал. Зорові відчуття спричиняють дію внутрішнього мовленнєворухового аналізатора. Завдяки цьому читання супроводжується внутрішнім проговорюванням. При цьому людина чує те, що вона читає.

Сприйнятий текст зазнає смислової переробки на різних рівнях у такій послідовності: значення слова співвідноситься зі значеннями інших слів, встановлюється контекстуальне значення, слова об’єднуються в синтагми, синтагми – в речення, речення – в більші смислові утворення, а останні – в цілісний мовленнєвий твір. Мінімальною смисловою одиницею тексту вважають синтагму.

Процес осмислення включає роботу пам’яті та такі розумові операції: порівняння, узагальнення, аналіз, синтез, абстрагування, конкретизацію, антиципацію.

2. Мета і зміст формування англомовної компетенції у читанні учнів початкової школи.

Розвиток уміння читання починається з першого року навчання та продовжується протягом усіх років навчання. Метою формування англомовної компетенції у читанні учнів початкової школи є сформувати базові навички і вміння читання, необхідні для подальшого розвитку комунікативної компетенції в основній і старшій школі.

Зміст навчання читання включає:

1) лінгвістичний компонент містить букви, буквосполучення, слова, словосполучення, речення, текст. Учні мають засвоїти букви і звуки, які вони передають (b - /b/; складність - w, c, g та голосні букви); назвати звук і буквосполучення, яке його передає (sh- / /, ck - /k/; складність - th, wh). Мінімальною одиницею навчання читання є слово, яке і дозволяє учням оволодівати технікою читання – володінням букво-звуковими відповідностями та вмінням об’єднувати матеріал у смислові групи (словосполучення та речення) та оформляти їх інтонаційно;

2) психологічний компонент складається з формування навичок читання – техніки читання – вслух і про себе: слів, словосполучень, речень, тексту (вимова, наголос, ритміка, логічний наголос, паузація, інтонування, швидкість) та розвитку вмінь читання як діяльності по здобуттю змістовно-смислової інформації (зміст та смисл (підтекст):

- вміння антиципації (той, хто читає робить прогноз на те, що буде далі), результат антиципації – ми не помічаємо помилок у словах, порівняно легко читаємо нерозбірливі слова, продовжуємо читати по першому складу, по змісту);

- вміння виділяти основне при читанні (перед текстові завдання типу ‘Read and prove’, Read and find’ сприяють розвитку цього вміння);

- вміння скорочувати, стискувати текст за рахунок вилучення надлишкової інформації (‘Summarize the information in two-three sentences’, ‘What is the text about?’);

- вміння інтерпретувати текст, тобто розуміти підтекст, смисловий зміст прочитаного і складати своє відношення до нього;

- вміння співвідносити окремі частини тексту до цілого (‘Arrange in correct order’).

3) методологічний компонент пов’язаний з оволодінням учнями раціональними прийомами навчання читання, пізнання нової мови, формування навичок самостійної роботи. Навчальні уміння включають:

- вміння читати по ключовим словам;

- вміння користуватися транскрипцією;

- вміння користуватися довідником;

- вміння здійснювати мовну і контекстуальну здогадку.

3. Мета і завдання навчання техніки читання учнів у початковій школі. Характеристика навичок техніки читання англійською мовою, компоненти техніки читання.

Зміст навчання техніки читання.

Техніка читання включає цілий комплекс автоматизованих навичок, які зводяться до того, щоб швидко сприймати графічні образи слів, швидко й точно співвідносити їх зі звуковими образами та значеннями сприйнятих слів.

Навички техніки читання:

1) Графічні навички сприймання, розпізнавання, диференціації та ідентифікації графем, а також синтезування графем у слова, слів у словосполучення, речень – у текст.

2) Граматичні навички безпосереднього розпізнавання та адекватного розуміння граматичних форм.

3) Лексичні навички ідентифікації слів та словосполучень, їх семантизації.

Процес оволодіння технікою читання включає розв’язання таких завдань:

1) Засвоєння конфігурації літер іншомовного алфавіту в рецептивному і репродуктивному планах, а саме: зорове сприймання, розпізнавання та ідентифікація літери, з одного боку, і написання всіх варіантів літери – великої та малої, друкованої/рукописної, з іншого.

2) Оволодіння звуко-буквеними і буквено-звуковими зв’язками (а не назвою букви, яка не допомагає, а лише створює інтерференцію).

3) Розвиток навички автоматично здійснювати операцію аналіз-синтез на матеріалі ізольованих слів, результатом якої має бути швидке й точне зорове сприймання, правильне озвучування та адекватне розуміння значення сприйнятого слова.

4) Поступове засвоєння основних правил читання голосних та приголосних літер, їх комбінація.

Підходи до навчання техніки читання.

1) Аналітико-синтетичні методи.

2) Метод цілих слів, речень, текстів.

3) Метод навчання за ключовими словами /аналогією.

4) Метод навчання техніки читання за правилами.

Синтетичні методи.

Навчання за синтетичними методами відбувається від частини до цілого (від букв до складів і слів). Серед цих методів набули поширення букво-складовий (алфавітний) та звуковий (фонетичний) методи. У відповідності з першим методом учні засвоюють назви букв, а потім навчаються читати склади й слова.

Напр.: с – [si:], a – [ei], t - [ti:] ------- cat [kat]

За звукового методу назви букв не додаються, учні починають зі звука, який передається цією буквою.

Напр.: c –[k], a – [ ], t – [t], ------- cat [kat]

Букви вводяться поступово, з їх появою у прочитуваних словах. Учням надається лише їх звукова відповідність: для голосних – їх коротке читання в закритому складі, для приголосних – звичайне або найбільш поширене звучання.

Повністю виключається різне читання тієї самої графеми.

Одним із принципів навчання техніки читання є принцип сконцентрованості навчального матеріалу. На перших уроках пред’являється велика кількість букв, які потім повторюються протягом всієї першої чверті: на уроці 1- 6 букв, урок 2 –4 букви; урок 3 –4 букви; урок 4 –4букви. Потім надходження букв уповільнюється. На п’ятому уроці - 3 нові букви, на шостому –2 нові букви, на сьомому – 1 нова буква, на восьмому – жодної, на дев’ятому й десятому –по 2 нові букви, на одинадцятому пред’являються букви Qq і Yy і вивчається пісенька-алфавіт.

Учні читають слова у такій послідовності:

а) Читання слів з голосними у закритому наголошеному складі;

б) Читання слів з буквосполученнями приголосних і голосних;

в) Вивчення назв голосних, їх читання у відкритому складі та інші випадки читання.

Аналітичні методи.

При використанні аналітичних методів навчання читання відбувається від цілого до частини, від складного до простого.

Метод цілих слів передбачає одночасне сприйняття всього слова, повторення його за вчителем. Згодом діти читають слова за аналогією і лише на подальших етапах навчаються виділяти в словах окремі букви. Цей метод особливо підходить для навчання читання слів-винятків, але може з успіхом застосовуватися до будь-яких інших слів.

Навчання починається з введення одразу кількох слів, наприклад, днів тижня. Слова демонструються на картках. Вчитель прочитує їх, учні повторюють. Потім вони прочитують слова без допомоги вчителя. Після цього на одному зі слів проводиться звуко-буквенний аналіз. Зі слів виділяються букви, демонструються на картках у різному порядку. Діти називають їх. Потім за допомогою карток вони складають слова.

Згідно з методом речень учень має починати читання з цілих речень, щоб привчатися схоплювати загальний зміст прочитаного. Окремі прийоми цього методу можуть бути використані в сучасній школі (наприклад, в інтенсивній методиці), однак не на початковому етапі, а тоді, коли учні оволодіють читанням слів.

Наведемо приклади вправ, у яких вчитель демонструє учням словосполучення та речення, написані на цупкому картоні.

1) Учні читають словосполучення on the desk, in the bag, a black bag etc.

2) Вчитель на 1-2 секунди показує учням речення, що містить ці ж словосполучення та пропонує прочитати його. Після цього він показує інше речення, яке відрізняється від попереднього одним елементом.

Напр.: The bag is in the desk. – The bag is on the desk.

Учні не тільки читають речення, але й визначають, чим воно відрізняється від попереднього.

3) Діти читають показане речення і записують його з пам’яті.

4) Учитель складає 3-4 речення, прикріплює їх на дошці, а потім показує малюнок.

Завдання учнів – прочитати або переписати в зошит речення, яке відповідає малюнкові. Ця вправа допомагає безперекладно розуміти речення, предметно сприймати прочитане.

5) На дошці – 15-20 слів. Завдання учнів - скласти з них речення, сказане вчителем один раз.

Метод текстів передбачає читання тексту, який пред’являється учням у вигляді таблиці. Текст читається хором та окремими учнями. Вчитель диригує роботою класу: визначає рухом указки темп читання (сповільнює або прискорює його). Учні за реакцією вчителя орієнтуються, наскільки правильно вони виконують вправу. У разі потреби вчитель вказує на окремі слова, буквосполучення, просить повторити їх. У таблиці можна виділити певні графеми - нові або складні для читання.

Учні починають читати невеликі тексти вже на п’ятому уроці. Спілкування в ігрових ситуаціях на кожному уроці активізує певну частину матеріалу, що міститься в цих текстах. Усне повторення лексики супроводжується показом малюнків з підписами. Кожен текст повинен містити ілюстрацію. Слова, які вперше зустрічаються в тексті, супроводжуються малюнками. Діти читають лише вголос. Кожен учень читає один-два рядки.

За читанням слід проводити аналіз тексту (пошук певного слова, рахування однакових слів тощо), а потім аналіз окремих слів. Діти знаходять в словах знайомі букви, складають слова з карток з буквами.

Аналітико-синтетичні методи передбачають поєднання, чергування аналізу й синтезу в залежності від етапу навчання техніки читання, від специфіки слова, яке читається.







Дата добавления: 2014-11-10; просмотров: 1716. Нарушение авторских прав

codlug.info - Студопедия - 2014-2017 год . (0.058 сек.) русская версия | украинская версия