Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Корінна і запозичена лексика




Корінна лексикаце слова, які успадкувала українська мова з індоєвропейської мовної єдності, праслов’янської мови, а також створені на власному мовному ґрунті.

Розрізняють кілька пластів корінної лексики. Ядро її становлять слова, успадковані від індоєвропейського лексичного фонду(германських, романських, кельтських, індійських, балтійських та ін. мов): мати, брат, сестра, око, дім тощо.

Спільнослов’янська (праслов’янська) лексика –це слова, які виникли в період спільнослов’янської мовної єдності і наявні в українській, білоруській, російській, польській, чеській, словацькій, болгарській, македонській та ін. слов’янських мовах. Сьогодні в українській мові використовується приблизно 2 тис. таких слів: чоловік, свідок, палець, серце, пшениця, душа, пам’ять, правда, пиво, читати, розумний тощо.

Спільносхіднослов’янська лексика –це слова, які виникли в період виділення східнослов’янських діалектів зі спільнослов’янської мовної єдності: батько, племінник, щока, собака, жайворонок, гречка, смородина, спасибі тощо.

Власне українська лексика – це слова, які виникли на українському мовному ґрунті в період формування і розвитку української мови і виражають її специфіку. Це кількісно найбагатший та найбільш різноманітний пласт корінної лексики, який утворюють загальновживані слова різних тематичних груп:

– назви страв і напоїв: вареник, галушка, борщ, горілка, паляниця, млинець, узвар;

– одягу та взуття: штани, спідниця, черевик, чобіт, кожух, сорочка, хустка;

– рослин і явищ природи: соняшник, суниця, хурделиця, віхола;

– абстрактна лексика: мрія, надія, нісенітниця;

– назви із суспільно-політичної, адміністративної, технічної, наукової, педагогічної сфер: власність, громада, громадянин, галузь, держава, працівник, урядовець, підприємство, промисловець, кисень, підручник, іспит, освіта.

Унаслідок конвергентних процесів в українській мові з’явилося чимало слів іншомовного походження. Дослідження мовознавців свідчать, що в складі української лексики приблизно 10-12% запозичень. Порівняно з іншими мовами ця кількість не є великою: в лексиці англійської мови майже 60% слів іншомовного походження, а в словниковому складі японської
мови – 80%

В українському словниковому складі наявні запозичення із сотень мов, проте 99% з них є запозиченнями з 10-12 мов.

За часом запозичення виокремлюють чотири шари слів іншомовного походження:

– стародавні запозичення (до XIV ст.);

– старі запозичення (XIV–XVІІ ст.);

– нові запозичення (XVІІІ–XІХ ст.);

– новітні запозичення (з ХХ ст.).

До стародавніх запозичень належать слова праслов’янського і старослов’янського походження, грецизми, латинізми, тюркізми, слова з давніх германських, іранських, варязької, арабської мов.

Старослов’янізми: вождь, вчитель, область, єднати, церква.

Грецизми: біблія, ікона, монах, монастир; Ірина, Марина, Катерина, Софія, Олена, Микола, Тарас, Євген, Андрій, Олександр, Олексій, Степан, Григорій, Федір, Василь, Петро.

Латинізми: коляда, фортуна, вино, оцет, поганий.

Старі запозичення представлені лексикою польської, німецької, тюркських, латинської, грецької та інших мов.

Полонізми: вітчизна, достаток, місто, пан, кохати, мешкати, сподіватися.

Німецька мова: гетьман, канцелярія, оренда, пошта, майстер, мандрувати, ґрунт, цегла, крейда.

Тюркізми: сарай, отаман, табір, гайдамака, козак, базар, гарбуз, кавун, тютюн, балик, ковбаса, туман.

Латинізми: апеляція, герб, декларувати, колегія, статут, цивільний, аудиторія, ректор, студент.

Грецизми: граматика, синтаксис, історія, математика, логіка, філософія, театр, бібліотека, школа.

Нові запозичення потрапляли за посередництва російської мови. Унаслідок реформ Петра І активно запозичується лексика європейських мов.

Латинізми: інструкція, секретар, інспектор, депутат, диктатура, республіка, юрист, нотаріус, інстинкт, апарат, коефіцієнт, формула, інфінітив, префікс, суфікс, декан, інститут, лекція, університет, атестація, директор, документ.

Німецька мова: абзац, формат, шрифт, штат, штраф, штамп, цейтнот, бухгалтер.

Французька мова: альтернатива, візит, департамент, політика, парламент.

Новітні запозичення в основному представлені лексикою, що потрапляла з російської і англійської мов.

Англійська мова: ринг, матч, теніс, футбол, фініш, спорт, бокс, шоу, конвеєр, лідер, мітинг, яхта, танк, вокзал, рейс, клуб. ХХ століття ознаменувалося активними запозиченнями в галузі комп’ютерної техніки, економіки, фінансів, банківської сфери.

Росіянізми: поїзд, вертоліт або примусові трансформації: близитися – надходити, безтактний – нетактовний, виписка – витяг, відзив – відгук.

Склад лексики іншомовного походження:

1. Інтернаціоналізми.

2. Запозичення.

3. Власне іншомовні слова.

Інтернаціоналізми – це слова, що вживаються в багатьох неспоріднених мовах і водночас зберігають спільність семантики та фонетико-морфологічної будови, переважають серед понять у галузі культури, науки, політики, економіки, мистецтва (театр, еволюція, телефон, бланк, аванс).

Запозичення – це слова іншомовного походження, цілком засвоєні мовою, що їх запозичила. Такі слова давно й глибоко увійшли в нашу мову, цьому сприяє близькість їхньої фонетичної структури до звукового складу власне українських слів (дебет – лат. debet, теорія – грецьк. theoria).

Іншомовні слова – це лексичні одиниці, що зберігають чужорідність звучання і форми й наводяться в словниках іншомовних слів (аудит, акція, економіка).

Калька – це слово або вислів, скопійовані засобами української мови з іншої мови, тобто значуща частина оригіналу буквально перекладена і займає в перекладі таке ж місце, як і в оригіналі (сотрудник – співробітник, возрождение – відродження, воплощение – втілення).

Отже, лексика української мови з погляду походження поділяється на корінну і запозичену. Чужомовні слова потрапляли в нашу мову в різні історичні періоди з більшою чи меншою інтенсивністю.

Питання про використання слів іншомовного походження в українській мові є складним і вирішується неоднозначно. Вживання необхідних запозичених слів не вважають негативним явищем, але треба уникати їх надмірного і неправильного застосування.

Наприклад: «Є пропозиція припинити дебати, бо нас лімітує час».

Які саме слова іншомовного походження є необхідними в мові? Насамперед ті, які не можна точно перекласти рідною мовою. Здебільшого це загальноприйняті науково-технічні терміни. У новий час кількість запозичень з інших мов збільшується.

Правила використання запозиченої лексики:

1.Віддавати перевагу власне українській лексиці, якщо є відповідники в іншій мові (не в термінологічному значенні), напр.:

· аргумент – підстава, мотив, обґрунтування, доказ;

· експеримент – дослід, спроба;

· пріоритет – перевага, першість;

· лаконічний – стислий, небагатослівний;

· відсоток – процент;

· екземпляр – примірник.

2. Іншомовні слова повинні бути зрозумілими, для тих хто їх слухає і читає, напр.:

· домінувати – переважати;

· координувати – погоджувати;

· лімітувати – обмежувати;

3. Уживати слово точно, відповідно до значення. Наприклад: сервіс – обслуговування (сервіс – обслуговування побутових потреб населення), значить, тут однослівна заміна слова сервіс неможлива. Порівняйте: кредитне обслуговування – готельний сервіс.

4. Не вживати в одному контексті і запозичене слово, і український відповідник – зупинити вибір на одному із них, напр.:

· патент – авторське свідоцтво;

· компенсація – відшкодування;

· тінейджер – підліток;

· екстраординарний – особливий;

· індиферентно – байдуже;

· ігнорувати – не помічати;

· лімітувати – обмежувати;

· орієнтовно – приблизно;

· функціонувати – діяти;

· диверсифікація – різноманітність;

· детермінувати – визначати.

У ХХ – на початку ХХІ століття найінтенсивніше запозичується до української мови лексика англійського та російського походження. Значна кількість англіцизмів потрапила до української мови за роки незалежності України, що спричинене розвитком новітніх технологій у США, а також відкритістю українського суспільства.

Проте використання деяких із них є недоречним, засмічує і переобтяжує мову. Наприклад, бізнесвумен – ділова жінка, паблік рилейшнз – зв’язки з громадськістю, піар – обробка громадської думки, шопінг – похід по магазинах.

Отже, іншомовна лексика збагачує словниковий склад мови, виступає засобом синонімії, допомагають уникати повторів (тавтології), іноді більш точно й повно характеризує рід занять дії чи предмети, пов’язані з певними сферами життєдіяльності людини.

 







Дата добавления: 2014-11-10; просмотров: 2320. Нарушение авторских прав

codlug.info - Студопедия - 2014-2017 год . (0.006 сек.) русская версия | украинская версия