Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Північно-Східний економічний район




 

Економіко-географічне положення. Район розташований у північно-східній і, частково, центральній частині країни. Його площа становить 84 тис. км2 (13,9% території України). Він охоплює Харківську, Полтавську та Сумську області. На північному сході межує із Курською і Білгородською областями Російської Федерації, на сході – з Донецьким економічним районом, на півдні – з Придніпровським, на південному заході і заході – з Центральним і Столичним економічними районами України. Район розташований на важливих шляхах сполучення із розвиненими районами Росії та портами Чорного й Азовського морів, поблизу металургійних баз Донбасу та Придніпров'я, економічно високорозвиненого Центрально-Чорноземного району Росії.

Природні умови і ресурси. Північно-Східний район багатий на різноманітні корисні копалини. Із паливно-енергетичних ресурсів є природний газ, виявлений в усіх областях району, але основні промислові запаси зосереджені в Харківській області (Шебелинківське, Хрестищенське, Кегичівське, Мелехівське, Єфремівське та інші родовища). Запаси нафти сконцентровані в Полтавській (Глинсько-Розбишівське, Радченківське, Сагайдацьке, Зачепилівське, Новогригорівське родовища) і Сумській (Качанівське, Рибальське родовища) областях. Знайдене кам'яне вугілля (Харківська, Полтавська та Сумська області) є торф.

У регіоні значні запаси високоякісних залізних руд (4,5 млрд. т), які зосереджені у Кременчуцькому залізорудному басейні (Полтавська область). З іншої рудної сировини виявлені титанові (Краснокутське Харківської області) та мідні (Картамиське, Берестянське Харківської області) руди.

У Харківській (Ізюм) і Сумській областях відкрито родовища фосфоритів. Є поклади кам'яної солі, каоліну, кварцевих та скляних пісків, гіпсу, крейди, мергелю, вапняків та інших будівельних матеріалів. Район відомий джерелами мінеральних вод у Полтавській (Миргородське, Гоголівське) і Харківській (Березівське) областях.

Серед річок найбільше господарське значення має р. Дніпро, Кременчуцька, Дніпродзержинська та Червоноармійська водойми. Загалом, водні ресурси забезпечують господарську діяльність Полтавської та Сумської областей, у Харківській запаси недостатні. Район має високородючи чорноземні грунти – важливий природний ресурс регіону.

Населення і трудові ресурси. Загальна чисельність населення району 5777,2 тис. осіб (2005 р.), або понад 12% кількості населення країни, у тому числі: у Харківській області – 2887,9 тис. осіб, Полтавській – 1609,4 тис. осіб і Сумській – 1279,9 тис. осіб. У містах і містечках проживає 70,1 % населення. Середня густота населення – 68,8 осіб/км2, у тому числі на Харківщині – 92 особи/км2, Полтавщині – 56,0 осіб/км2 і Сумщині – 54,0 особи/км2.

Густота сільського населення становить 20,5 осіб/км2 (на Харківщині, Полтавщині і Сумщині – відповідно, 19,6 ос./км2,23,0 ос./км2 і 18,8 ос./км2), що менше від середнього показника у країні на 21,2%. Середня чисельність сільського поселення в районі складає 344 особи, що майже в 1,6 рази менше, ніж в Україні, причому в Полтавській і Харківській областях цей показник є більшим (відповідно, 359 і 366) від його значення у Сумській області (300).

У Північно-Східному економічному районі знаходиться 47 міст, у тому числі 19 обласного підпорядкування та 102 містечка, з яких половина розташована у Харківській області. Середня чисельність міського поселення в регіоні – 27197, що є більшим на 13% від відповідного показника в Україні. Середня величина міста Харківської області найвища, і сягає більше 29 тис. осіб, а Сумської – найменша (біля 24,0 тис. осіб). Найбільші міста регіону – Харків, Полтава, Суми, Кременчук, Конотоп, Шостка, Лозова, Ізюм, Лубни, Комсомольськ, Ромни і Охтирка. Причому тільки перших чотири мають чисельність населення понад 100 тис. осіб.

Працездатне населення становить 57,8%, що відповідає середньому рівню у країні (57,9%), молодь – 17,3% (на 1,4%менше), особи похилого віку – 24,9% (на 1,5% більше). На 1000 осіб населення припадає 307 пенсіонерів, що на 2% більше від середнього рівня у країні.

У статевій структурі населення жінки кількісно переважають чоловіків. Так, на 1000 жінок припадає 847 чоловіків, що на 15 осіб менше від співвідношення чоловічого і жіночого населення у країні.

Національний склад населення району неоднорідний, більшість становлять українці – 79,9%. Росіян у регіоні 18,4%, особливо у містах. Значна кількість їх зосереджена у північно-східній і східній частинах району.

Територіально-галузева структура економіки.У районі склався індустріально-аграрний господарський комплекс. Провідне місце посідає промисловість, на яку припадає 75% валового продукту народного господарства. Основними галузями промисловості району є машинобудівна і металообробна, харчова, хімічна і легка. Добре розвинена промисловість будівельних матеріалів та залізорудна. У Полтавській області споруджено Дніпровський гірничо-збагачувальний комбінат. Окрім того, чорна металургія представлена Кременчуцьким та Полтавський ливарно-механічними заводами.

Промисловість. Потреби господарства і населення району забезпечуються його енергетичною базою. Майже вся електроенергія виробляється тепловими станціями. Найбільша з них – Зміївська ДРЕС потужністю 2,4 млн. кВт. На район припадає майже 20% загальнодержавного виробництва електроенергії.

Основними галузями машинобудування є енергетичне, тракторне, сільськогосподарське, електротехнічне, транспортне, верстато- і приладобудування. Енергетичне та електротехнічне машинобудування зосереджене в Харкові (випускають парові турбіни для теплових і атомних електростанцій, потужні турбогенератори, електродвигуни тощо), Полтаві (заводи електротехнічних виробів, газорозрядних ламп тощо), Глухові (електронні й агрегатні вузли), Сумах (важке компресоробудування, електропомпи), Свесі (помпи).

Транспортне машинобудування репрезентоване у Кременчуці (вантажні автомобілі, різні види вагонів), Харкові (велосипеди, мотоцикли, тракторні двигуни тощо), Ромнах (транспортні запчастини). У Харкові виробляють пасажирські і транспортні літаки.

Верстатобудування розвивається у Харкові, де випускають верстати загального та спеціального призначення, автоматичні лінії, верстати із програмним управлінням. Інший центр – Лубни, де виробляють круглошліфувальні та спеціальні колові верстати високої точності.

Прилади, точні машини, інструменти та механізми випускають у Харкові, Сумах, Полтаві. Приладобудування зосереджене також у Лубнах і Червонозаводську.

Найбільші підприємства підйомно-транспортного машинобудування розташовані в Харкові. Виробництво сільськогосподарських машин розміщене в Харкові й Охтирці. Харків є найбільшим у країні осередком тракторобудування.

У Північно-Східному економічному районі розмістилося виробництво устаткування для різних галузей промисловості. Так, у Харкові випускають гірниче і металургійне устаткування, обладнання для легкої, харчової, поліграфічної промисловості та промисловості будівельних матеріалів; у Полтаві – для хімічної, харчової промисловості; у Кременчуці – шляхові машини; у Лубнах – устаткування для харчової і деревообробної промисловості. У Ромнах знаходяться також підприємства поліграфічного машинобудування, у Сумах має місце хімічне машинобудування.

Хімічна промисловість забезпечує країну мінеральними добривами, дубильними речовинами, пластмасами, хімреактивами. У районі зосереджено практично все виробництва кінофотоматеріалів у країні (Шостка). У Кременчуці працює нафтопереробний завод, де виробляють й технічний вуглець. У Сумах здійснюється випуск фосфорних добрив сірчаної кислоти, отрутохімікатів, лакофарбової продукції тощо. Шебелинка є центром випуску хімічних реактивів. Найбільшим центром хімічної промисловості є Харків. Тут виготовляють пластмаси, лаки, фарби, хімреактиви, побутову хімію, фармацевтичні препарати.

Потужна галузь району – будівельна індустрія. Цементна промисловість розвинута в Балаклії (Харківська область). Залізобетонні конструкції випускають у Кременчуці, вироби зі скла – у Полтаві й Мерефі (Харківська область), фарфоро-фаянсові – в Полтаві й Будах (поблизу Харкова).

Деревообробна і меблева промисловість зосереджена, як правило, у великих промислових центрах – Харкові, Полтаві, Сумах, Кременчуці, її підприємства є також і в середніх містах, наприклад, у Лубнах.

Легка промисловість за вартістю продукції посідає в районі третє місце. Тут виробляють бавовняні та вовняні тканини. Розвинута джутова, хутрова і взуттєва галузі промисловості. Найбільшим центром легкої промисловості є Харків, де зосереджена швейна, панчішно-шкарпеткова, суконна, найбільше в Україні хутрове об'єднання, канатний завод тощо. У Полтаві розміщені бавовняно-прядильна, трикотажна, швейна фабрики, шкіряно-взуттєвий комбінат, у м. Ромни (Полтавська обл.) – фабрики гардинно-тюлевих виробів, взуттєва, у Сумах – швейна, суконна і шкіряно-взуттєва фабрики.

Агропромисловий комплекс. Північно-Східний район має потужний АПК. Основу його становить сільське господарство. За вартісними показниками валового випуску продукції сільського господарства Північно-Східний район, серед районів України, посідає третє місце. Посівні площі сягають 50,5% усієї площі району. Сільськогосподарські підприємства в основному спеціалізуються на вирощуванні зернових культур, цукрових буряків, соняшнику. Поблизу великих міст, особливо Харкова, розташовані овоче-молочні господарства приміського типу.

Майже половина посівної площі (49,6%) припадає на зернові культури, з-поміж яких найбільше озимої пшениці, ячменю, жита, кукурудзи, гречки. У районі вирощується велика частка технічних культур – 16,4% посівних площ. Цукрові буряки висівають майже на всій території району, а соняшник – здебільшого на півдні та південному сході. У західній частині поширені площі під тютюном та ефіроолійними культурами.

Картоплю й овочі вирощують майже в усіх господарствах, але найбільше навколо великих міст і в південній та західній частині. Вони займають 7,7% усієї посівної площі. Розвинені також садівництво та ягідництво.

Тваринництво у структурі сільськогосподарського виробництва переважає рослинництво. Розводять велику рогату худобу, свиней, овець, птицю. Південь має м'ясо-молочний напрям. У південно-східній частині району значного розвитку набуло вівчарство. Переважають тонкорунні вівці. Свинарство має м'ясний напрям. Північ району, а загалом і весь район, зберігає молочно-м'ясний напрям тваринництва. У районі розвинені також рибальство, бджільництво і шовківництво.

Маючи потужну сировинну базу, харчова промисловість району за обсягом виробництва поступається тільки машинобудуванню. Найбільше значення має цукрова промисловість. На 59 цукрових заводах виробляють п'яту частину цукру в країні. Одним із найпотужніших підприємств галузі в Україні є Лохвицький цукровий комбінат у Полтавській області. До великих цукрових підприємств належать також Куп'янський, Орільський (Харківська обл.), цукрові заводи та цукрорафінадний завод у м. Дружбі (Сумська обл.). Добре розвинуті маслоробна і сироварна галузі промисловості, зокрема, район випускає майже 13% вершкового масла в Україні. Найбільші молочноконсервні заводи – у Куп'янську (Харківська обл.) і Біликах (Полтавська обл.). У Хоролі Полтавської обл. на основі молока виробляють дитяче харчування.

Транспортний комплекс. У районі функціонують практично всі види транспорту. Основна частка перевезень вантажів припадає на залізничний транспорт, пасажирів – на автомобільний. Найгустіша мережа транспортних шляхів всіх видів транспорту, крім річкового, в Харківській області. Загальна довжина залізниць району становить біля 3200 км, а середня густота – 37,5 км на 1000 км2. Найбільші залізничні вузли – Харків (найпотужніший в Україні), Лозова, Ворожба, Конотоп, Суми, Кременчук, Гребінка, Полтава.

Автомобільний транспорт використовується в основному для внутрішньообласних перевезень. Загальна довжина автомобільних шляхів становить 24 тис. км, у тому числі із твердим покриттям – 7,0 тис. км.

Для транспортних зв'язків використовується Дніпро з його притоками – Сулою, Пслом, Ворсклою. На Дніпрі розташований великий річковий порт – Кременчук.

Через територію району проходять магістральні газопроводи "Союз", Уренгой – Помари – Ужгород, Шебелинка – Полтава – Київ, нафтопроводи Мічурінськ – Кременчук, Гнідинці – Кременчук тощо. Авіаційний транспорт представлений в усіх областях району. Його спеціалізація – перевезення пасажирів і вантажів.

Регіональні промислово-економічні вузли.Основні промислові вузли району – Харківський, Кременчуцький, Полтавський, Сумський.

Харківський промисловий вузол є найбільшим серед них. До його складу входять міста Харків, Дергачі, Мерефа, Люботин, Чугуїв, Пісочин та ін. Найрозвинутішою галуззю у промисловому комплексі вузла є машинобудування, основне виробництво – тракторне і сільськогосподарське, що зосереджуються на ВО "Харківський тракторний завод", завод тракторних самохідних шасі, "Серп і молот", "Харківтракторзапчастини". У Чугуєві випускають паливну апаратуру для тракторів.

Енергетичне та електротехнічне машинобудування виробляє парові і гідротурбіни (Харківський турбінний завод), потужні турбогенератори, електродвигуни ("Електроважмаш"). Окрім того, в Харкові працюють такі заводи, як "Електромашина", "Теплоавтомат", "Південкабель", ВО "Завод імені Малишева" та ін.

У місті здійснюють виробництво різноманітних верстатів, приладів та інструментів, гірничого і металургійного устаткування, мостових електрокранів і будівельних баштових кранів. Верстатобудівна промисловість вузла випускає найрізноманітніші верстати – від важких круглошліфувальних до верстатів спеціального призначення. Важливою складовою машинобудування є виробництво підйомно-транспортного, гірничого і металургійного устаткування. Крім того, машинобудівні заводи міста виробляють шарикопідшипники, обладнання для легкої, харчової, поліграфічної галузей промисловості, будівельної індустрії, комунального господарства, велосипеди, електробритви тощо.

Хімічна промисловість вузла спеціалізується на виготовленні лаків, фарб, фармацевтичних препаратів, хімреактивів, пластмас, товарів для побуту. Однією з провідних є легка промисловість. Вона представлена текстильною, швейною, трикотажною галузями. Шкіряний завод забезпечує взуттєві фабрики, шкіргалантерейне виробництво сировиною. У Харкові працюють найбільше в країні хутрове об'єднання та канатний завод.

Харчова промисловість представлена майже всіма галузями і, зокрема, хлібопекарською, борошномельно-круп'яною, молочною, м'ясною, кондитерською, тютюновою. Є великий завод шампанських вин.

Харків – центр поліграфічної промисловості. Дві харківські книжкові фабрики друкують підручники для всієї країни, а також іншу книжкову продукцію.

Харків – великий транспортний вузол. У ньому сходяться вісім залізничних ліній, багато автомагістралей. Є три залізничних і кілька автобусних вокзалів. Аеропорт міста має міжнародне значення.

Полтавський промисловий вузол складають підприємства Полтави і приміської зони. Машинобудування дає понад 40% усієї валової продукції вузла. Найбільші підприємства вузла: заводи штучних алмазів та алмазного інструменту, газорозрядних ламп, "Електромотор", тепловозоремонтний, автоагрегатний, ливарно-механічний. Виробничі об'єднання "Укрхіммаш" та "Продмаш" виготовляють обладнання для хімічної і харчової галузей промисловості. Турбомеханічний завод випускає деталі для парових турбін та устаткування для електростанцій.

Друге місце за виробництвом валової продукції у вузлі належить харчовій промисловості. У Полтаві розміщені підприємства м'ясної, молочної, борошномельно-круп'яної, плодоовочевої» хлібопекарської, кондитерської та інших галузей. Найвідоміше серед них – Полтавський м'ясокомбінат.

У Полтаві працюють виробництва легкої промисловості, зокрема бавовнопрядильна, експериментально-взуттєва фабрики, виробниче швейне та трикотажне об'єднання.

Кременчуцький промисловий вузол об’єднує Кременчук, Комсомольськ та приміські селища навколо Кременчука. Основні галузі вузла – машинобудування, нафтопереробка та залізорудна промисловість.

Кременчуцький вузол – центр українського великовантажного машинобудування (ВО "АвтоКРАЗ"), який випускає дизельні автомобілі, самоскиди, тягачі. У промисловому районі Кременчука, Крюкові, розміщений вагонобудівний завод і завод шляхових машин. Біля міста Комсомольська відкритим способом видобувають залізну руду. Тут знаходиться Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат. У Кременчуцькому промисловому вузлі працюють нафтопереробний завод і завод технічного вуглецю. У Кременчуцькому вузлі знаходиться багато підприємств харчової та легкої промисловості. Харчову промисловість представляють заводи і фабрики м'ясної, молочної, борошномельної, макаронної, кондитерської, тютюнової галузей. Легку – взуттєва і швейна фабрики, трикотажне об'єднання, шкіряно-шорний комбінат. Розвинуті також деревообробна і меблева галузі.

Сумський промисловий вузол складають Суми і навколишні селища, основа якого утворена машинобудівною, хімічною, нафтохімічною, харчовою та легкою промисловістю. Провідна галузь вузла – машинобудування і металообробка, до найбільших підприємств якої належать виробничі об'єднання хімічного машинобудування. Тут працюють машинобудівні заводи, такі як: "Сумсільмаш", "Центролив", "Сумремверстат". Хімічна і нафтохімічна промисловість виробляє суперфсфат, сірчану кислоту, лаки і фарби, отрутохімікати (ВО "Хімпром"). З інших підприємств відоме виробниче об'єднання "Гумотехніка". В Сумах зосереджені підприємства харчової промисловості: м'ясний і рибної гастрономії комбінати, молочний, овочеконсервний, цукрорафінадний, лікеро-горілчаний заводи тощо. Розвинута легка промисловість: швейна, суконна, вовнянопрядильна, взуттєва фабрики. Промисловість будівельних матеріалів представлена будівельним комбінатом і фарфоровим заводом, мікробіологічна – біофабрикою, а деревообробна – виробництвом меблів.

На території Північно-Східного економічного району знаходиться також чимало промислових центрів, зокрема Лозова, Ізюм (у Харківській області), Миргород, Лубни (у Полтавській області), Конотоп, Шостка, Ромни й Охтирка (у Сумській області).

Економічні зв’язки. У Пвнічно-Східному районі ввіз продукції більший за вивіз (за тоннажем). У районі домінує обробна промисловість, яка використовує вугілля і метал із Донбасу та Придніпров'я, ліс із Карпатського і Північно-Західного районів, різноманітні машини й обладнання з усіх економічних районів країни. Звідусіль сюди надходить і продукція легкої, харчової та хімічної галузей промисловості.

За межі району вивозиться природний газ, кінофотоматеріали, залізна руда, продукти нафтопереробки, залізобетонні конструкції, трактори, вантажні машини, велосипеди, електровироби, верстати, інші машини та устаткування, а серед продукції АПК – масло та молочні продукти. За межі району постачаються також вироби скляної і фарфоро-фаянсової промисловості. Основні економічні зв'язки району налагоджені із сусідніми Придніпровським і Донецьким, а також різні кооперативні зв'язки з центральними районами Російської Федерації.

Проблеми і перспективи удосконалення еконо­міки району. Одна з проблем Північно-Східного району – територіальна нерівномірність розвитку. Основне промислове виробництво зосереджене в Харкові, Полтаві, Сумах і Кременчуці, а багато малих міст і селищ розвинуті недостатньо, особливо в Полтавській і Сумській областях. У районі недостатньо електрифіковані залізниці, а в сільській місцевості не вистачає доріг із твердим покриттям.

Невідкладного вирішення вимагає проблема структурної перебудови і перепрофілювання народногосподарського комплексу району, оскільки він перенасичений галузями важкої індустрії і, особливо, підприємствами ВПК.

Розв'язання екологічної проблеми повинно спрямовуватися на істотне покращення довкілля на найоптимальніше використання рекреаційних ресурсів району, на розширення територій, придатних для оздоровлення і відпочинку населення, на нарощування матеріально-технічної бази рекреаційної інфраструктури Полтавської і Сумської областей.

 

 







Дата добавления: 2014-11-10; просмотров: 1096. Нарушение авторских прав

codlug.info - Студопедия - 2014-2017 год . (0.009 сек.) русская версия | украинская версия