Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Порядок дій в разі введення ступенів бойової готовності




При бойовій готовності “постійна” — підрозділи займаються повсякденною плановою діяльністю та знаходяться в готовності до проведення відмобілізування.

При бойовій готовності “підвищена” — підрозділи знаходяться в пунктах постійної дислокації, проводять ряд заходів, в результаті яких підвищується їх готовність до проведення відмобілізування: підрозділи повертаються з навчань, полігонів, робіт у свої військові містечка. Особовий склад відкликається із відпусток, відряджень. Військові запаси завантажуються в автомобілі. Розгортаються пункти прийому організаційного ядра.

При бойовій готовності “воєнна загроза”, підрозділи по тривозі виходять в райони збору, приймають із запасу організаційне ядро і готуються до відмобілізування (розгортають пункти прийому особового складу і техніки (ППОС, ППТ), техніка передислокується в район збору, вивозяться запаси матеріальних засобів, прибуває техніка і майно із народного господарства, особовому складу видаються боєприпаси).

При бойовій готовності “повна” — штаби, підрозділи по бойовій тривозі виводяться в таємні райони зосередження, повністю відмобілізовуються і приводяться в найвищу ступінь готовності до виконання бойових завдань.

Першим сигнал на приведення військової частини у вищі ступені бойової готовності отримує черговий частини.

 

Обов’язки чергового частини при отриманні сигналу (команди,
розпорядження) на приведення військової частини у вищі ступені бойової готовності

Черговий військової частини зобов’язаний:

- записати сигнал (команду, розпорядження), час отримання і підтвердити його отримання оперативному черговому з’єднання;

- довести отриманий сигнал установленим порядком до підрозділів військової частини, доповісти командиру військової частини, оповістити його заступників та інших посадових осіб частини;

- доповісти по телефону оперативному черговому з’єднання час отримання сигналу (команди, розпорядження), час доведення його до підрозділів і час доповіді командиру частини;

- керувати діями підрозділів військової частини, здійснювати контроль за виконанням заходів при приведенні військової частини у вищі ступені бойової готовності;

- заповнити журнал обліку проходження сигналів;

- при прибутті командира військової частини доповісти про стан підрозділів і проведені заходи.

Дії чергового військової частини при перевірці бойової готовності

При отриманні розпорядження на приведення військової частини у вищі ступені бойової готовності з метою перевірки безпосередньо від інспектуючих осіб черговий частини зобов’язаний:

- перевірити в інспектуючого наявність посвідчення на право перевірки питань бойової готовності;

- дати команду помічнику чергового частини: “Приготуватись до оповіщення”. Отримати від нього доповідь про готовність до оповіщення;

- вивчити (з’ясувати) отримане розпорядження;

- доповісти отримане розпорядження командиру військової частини, а якщо розпорядження адресоване черговому частини, то він спочатку оповіщає вказані підрозділи та управління, а потім доповідає командиру військової частини;


- набрати на адресному пульті апаратури П-161М “Шептало” або на іншій апаратурі оповіщення підрозділи, які необхідно оповістити;

- поставити завдання помічнику чергового частини на оповіщення виходячи з отриманого розпорядження;

- передати підрозділам, що перевіряються, та управлінню установлені сигнали (команди, розпорядження);

- прийняти доповіді від помічника чергового частини про закінчення оповіщення;

- прийняти доповіді від підрозділів про отримання ними сигналів (команд, розпоряджень), довести розпорядження по телефону до підрозділів, які їх не отримали;

- узагальнити результати оповіщень і доповісти про них інспектуючому;

- доповісти оперативному чергового з’єднання про отримання розпорядження та виконану роботу щодо оповіщення;

- з прибуттям командира військової частини доповісти про стан підрозділів, які пере­віряються, та проведені заходи;

- заповнити журнал обліку проходження сигналів.

Обов’язки чергового роти при отриманні сигналів “Тривога”, “Збір”

При отриманні сигналів (команд) “Тривога”, “Збір” черговий роти зобов’язаний:

в службовий час:

- підтвердити отримання сигналу черговому частини;

- довести отриманий сигнал встановленим порядком до підрозділів роти, доповісти командиру роти, оповістити офіцерів і прапорщиків, особовий склад роти, який знаходиться поза розташуванням роти (на заняттях, учбових центрах, парках бойової техніки, господарських роботах);

- доповісти по телефону черговому частини час отримання сигналу, час доведення його до підрозділів і час доповіді командиру роти;

- за наказом командира роти або старшини роти відкрити кімнату зберігання зброї та видати зброю особовому складу (з метою прискорення видачі зброї та боєприпасів на випадок тривоги в кінці книги видачі зброї та боєприпасів роблять запис, який за потреби уточнюють. Підпис про отримання зброї та боєприпасів ставлять під час їх отримання);

- доповідає командиру роти про проведені заходи;

- здати чергування і діяти згідно розрахунку;

в позаслужбовий час та вночі:

- підтвердити отримання сигналу черговому частини;

- провести підйом особового складу роти;

- провести заходи по маскуванню;

- відправити посильних за офіцерами, прапорщиками, військовослужбовцями за контрактом, які проживають поза розташуванням військової частини;

- доповісти по телефону черговому частини час отримання сигналу і час доповіді командиру роти;

- за наказом чергового частини відкрити кімнату для зберігання зброї та видати зброю та боєприпаси особовому складу роти;

- до прибуття командира роти контролювати виконання заходів згідно бойового розрахунку;

- з прибуттям командира роти доповісти про проведені заходи;

- здати чергування і діяти згідно розрахунку.

Обов’язки посильного. Посильні за офіцерами, прапорщиками, військовослужбовцями за контрактом, які проживають поза розташуванням військової частини, призначаються з числа солдат, сержантів строкової служби.


Посильний зобов’язаний знати прізвища, домашню адресу, маршрут слідування, черговість оповіщення офіцерів, прапорщиків, військовослужбовців за контрактом.

При отриманні сигналу “Збір”, “Тривога” “Бойова тривога” посильний зобов’язаний:

- екіпіруватись, отримати зброю і протигаз;

- отримати картку посильного;

- своєчасно прибути на шикування до чергового частини для інструктажу;

- вибути на маршрут оповіщення;

- сповістити офіцерів, прапорщиків, військовослужбовців за контрактом з проставленням часу оповіщення кожного;

- прибути до чергового частини і доповісти про результати оповіщення;

- діяти згідно посадового призначення за бойовим розрахунком.

Обов’язки особового складу при отриманні сигналу
“Збір”, “Тривога”
“Бойова тривога”

В разі отримання сигналу “Збір”, “Тривога” “Бойова тривога” особовий склад повинен:

- негайно прибути до казармового розташування роти (вночі — швидко одягтися);

- згідно встановленої послідовності отримати речовий мішок, екіпіруватися, отримати зброю та боєприпаси;

- вибути на місце збору роти;

- після перевірки наявності та готовності команд (груп) діяти згідно бойового розрахунку.

Кожен період навчання у ЗСУ починається з проведення занять по бойовій готовності, в ході яких кожним військовослужбовцем вивчаються свої функціональні обов’язки по тривозі, послідовно проводяться комплексні тренування у складі взводів-рот; батальйонів; частин; корпусів і закінчуються тренування у складі оперативного командування.

 

3. Основи загальновійськового бою

3.1. Сучасний бій, його характерні риси

Бій — це організована озброєна боротьба підрозділів, частин і з’єднань воюючих сторін для досягнення перемоги, основна форма тактичних дій військ, авіації і флоту.

Сучасний загальновійськовий бій являє собою двосторонній процес, тому великий вплив на розвиток способів його організації і ведення мають степінь технічної оснащеності і організація військ противника, рівень їх підготовки, способи дій, розробка противником воєнної теорії.

Сучасний загальновійськовий бій вимагає від всього офіцерського складу глибоких воєнно-теоретичних знань, широкого загальнонаукового світогляду, творчості і ініціативи, мистецтва оперативно-тактичного передбачення, здатності прогнозувати можливий хід бойових дій, розробляти і освоювати нові, більш ефективні способи ведення бою.

Бійосновна форма тактичних дій військ, авіації і флоту, являє організоване збройне зіткнення з'єднань, частин і підрозділів воюючих сторін, що представляє собою погоджені за метою, місцем і часом удари, вогонь і маневр із метою знищення (розгрому) противника, відбиття його ударів і виконання інших тактичних задач у визначеному районі протягом короткого часу.

Бій є єдиним засобом для досягнення перемоги. Розгром противника і перемога в бою досягаються потужними ударами усіх видів зброї, своєчасним використаннямїхніхрезультатів, активними і рішучими діями з'єднань, частин і підрозділів. Бій може бути загальновійськовим, повітряним, протиповітряним і морським.

Удар складова частина бою, що полягає в одночасному ураженні угруповань військ і об'єктів противника шляхом потужного впливу на нього ядерною, звичайною зброєю чи військами. У залежності від застосовуваних засобів удари можуть бути ядерні, вогневі, ракетні, ракетно-артилерійські, авіаційні й удари військами, а по кількості засобів, що беруть участь, і об'єктів, що уражаються — масовані, зосереджені, групові й одиночні.

Вогонь один з основних засобів знищення противника в бою на суші, на морі й у повітрі. Ефективність вогню досягається його масованістю, раптовістю застосування, влучністю і вмілим керуванням. Надійне ураження противника вогнем досягається: своєчасною і достовірною розвідкою цілей; правильним застосуванням вогневих засобів відповідно до їхніх бойових можливостей; влучністю вогню, раптовістю відкриття і ведення його з граничною щільністю та максимальною інтенсивністю; умілим управлінням вогнем в бою.

Маневр — організоване пересування частин і підрозділів в ході бою на новий напрямок (рубіж, у вихідний район) з метою заняття вигідного положення стосовно противника і створення необхідного угруповання сил і засобів для виконання поставлених чи виникаючих під час бою завдань, перенесення вогню, зусиль авіації, ударів ракетних військ для масованого впливу на важливі об’єкти противника.

Загальновійськовий бій ведеться об’єднаними зусиллями усіх військ, що беруть участь у ньому, із застосуванням танків, бойових машин піхоти (бронетранспортерів), артилерії, засобів протиповітряної оборони, літаків, вертольотів і іншої бойової техніки й озброєння. Він характеризується рішучістю, високою маневреністю, напруженістю і швидкоплинністю, швидкими і різкими змінами обстановки і розмаїттям застосовуваних способів його ведення, розгортанням бойових дій на землі й у повітрі, на широкому фронті, на велику глибину і веденням їх у високому темпі.

Сучасний загальновійськовий бій вимагає від військ умілого застосування всіх засобів ураження, бойової і спеціальної техніки, уміння використовувати всю міць озброєння, застосовувати засоби захисту і маскування, високої рухливості й організованості, повного напруження всіх моральних і фізичних сил, непохитної волі до перемоги, суворої дисципліни і бойової згуртованості. Це досягається: високою бойовою готовністю; свідомим виконанням свого військового обов’язку, стійкістю, хоробрістю, відвагою і готовністю особового складу в будь-яких умовах домогтися повної перемоги над ворогом; знанням начальниками своїх підлеглих, особистим спілкуванням з ними, увагою до їх повсякденного бойового життя і нестатків, високою вимогливістю до них. Це досягається під час напруженої бойової підготовки, яка є основним змістом повсякденної діяльності підрозділів в мирний час і продовжується під час підготовки до бою та в проміжках між боями. В умовах воєнного часу основна мета бойової підготовки — вивчити противника, що протистоїть, і оволодіти найбільш ефективними способами його розгрому в обстановці, яка складається.

Загальновійськовий бій може вестися з застосуванням ядерної зброї й ураження інших засобів з застосуванням тільки звичайної зброї.

Своєчасне виявлення противника і знищення його вогнем досягається веденням безперервного спостереження і умілим застосуванням своєї зброї.

Для спостереження за наземним і повітряним противником у взводі (відділенні) призначається спостерігач, у ході бою спостереження за противником ведеться командиром та усім складом взводу (відділення, танка). З бойової машини піхоти (бронетранспортера), танка в усіх випадках ведеться кругове спостереження. Сектори спостереження при­значаються залежно від розташування приладів спостереження, бійців і розміщення особового складу.

Постійна загроза у застосуванні противником ядерної, хімічної і бактеріологічної (біологічної) зброї вимагає від військ безупинного виявлення і негайного знищення його всіма наявними способами, здійснення в повному обсязі заходів щодо захисту своїх військ від зброї масового ураження і уміння вести бій в умовах його застосування.

Важливе значення в сучасному бою здобуває знищення танків, бойових машин піхоти, бронетранспортерів, протитанкових засобів, літаків, вертольотів і повітряних десантів противника.

Звичайна зброя включає всі вогневі й ударні засоби, в яких застосовують артилерійські, зенітні, авіаційні, стрілецькі й інженерні боєприпаси і ракети в звичайному спорядженні, запальні боєприпаси й вогнемети. У бою з застосуванням тільки звичайної зброї вогонь артилерії, танків, бойових машин піхоти (бронетранспортерів), зенітних засобів і стрілецької зброї в сполученні з ударами авіації є основним засобом ураження противника. Звичайна зброя може застосовуватися самостійно і в поєднанні з ядерною зброєю.

Найбільш ефективним видом звичайної зброї є високоточна зброя, до якої належать розвідувально-ударні (розвідувально-вогневі) комплекси, а також інші комплекси (системи) озброєння, які застосовують керовані, самонавідні ракети і боєприпаси, здатні уражати цілі, як правило, з першого пострілу (пуску).

Запалювальні боєприпаси й вогнемети застосовуються для ураження живої сили і вогневих засобів противника, які розташовані відкрито або знаходяться в довгострокових вогневих і інших фортифікаційних спорудженнях, а також його бойової техніки й інших об'єктів.

Для своєчасного й успішного виконання бойових задач підрозділи повинні бути готові робити марш із високою швидкістю, а також перевозитися різними видами транспорту, таємно розташовуватися в призначених їм районах і вміло діяти в передбойовому і бойовому порядках.

Під рисами сучасного загальновійськового бою розуміють важливі його властивості та особливості, котрі розкривають характер бою в тій чи іншій війні.

Характер бою — це сукупність загальних рис, присутніх в цьому бою та визначення його властивостей та особливостей. Риси бою не є чимось незмінним, удосконалення матеріальної основи бою тягне за собою зміни його характерних рис. Порівняно низький рівень розвитку засобів боротьби в Першій Світовій війні характеризує винятково повільний розвиток бою, його обмежений розмах й рішучість і навпаки, якісне покращення засобів в боротьбі, в Другій Світовій війні та кількісне їх збільшення придало бою новий зміст, обумовило його високу маневреність та динамічність. Оснащення військ зброєю різного призначення та іншою новою технікою і зв’язані з цим зміни в підготовці особового складу створило інші умови для бойових дій та визвали глибокі зміни в характері й засобах їх ведення. Сучасний бій характеризується рішучістю, напруженістю, швидкоплинністю, швидкими та різкими змінами обстановки, розвертання бойових дій на землі, в повітрі на широкому фронті, на велику глибину та з високим темпом дій.

Рішучість бойових дій визначає гострий класовий характер майбутніх воєн, в яких знайдуть застосування міцні сучасні засоби бою, що створять всі необхідні умови для таких дій, високими морально-бойовими якостями особового складу армії України та передовим характером нашої військової науки. Рішучість виявляється в цілях бою та засобах їх здобуття, самоствердженням дій військ та їх неухильним прагненням виконати бойове завдання, незважаючи ні на які труднощі.

Висока маневреність сучасного бою є результатом застосування міцних засобів ураження, різкого збільшення рухомості загальновійськових підрозділів, частин та з’єднань, які повністю механізовані та оснащення високо рухомою бойовою технікою, а також тим що нема суцільного фронту в обороні і в наступі. Сучасні засоби ураження дозволяють завдати ворогу великих втрат, а висока рухомість військ дає можливість якомога швидко використати результати ядерних та вогневих ударів, з ходу атакувати ворога та швидко просуватися вглиб, в короткі терміни здійснювати маневр з різними цілями. В даний час маневр застосовується також з метою своєчасного здійснення військами результатів ядерних та вогневих ударів, швидкого перенесення зусилля в глибину, чи на новий напрям перетинати зони радіоактивного зараження, завалів, затоплення та пожежі, виведення військ з під ядерних ударів ворога, зміни частин та підрозділів, які зазнали втрат і стали небоєздатні.

Напруженість бойових дій є наслідком прагнення та можливості ворога вести активні бойові дії з рішучими цілями. В цих умовах здобуття перемоги в бою потребує від наших військ високої бойової підготовки та морально-психологічноїпідготовки, майстерних дій й максимального напруження фізичних та духовних сил.

Швидкоплинність боюзумовлена могутністю сучасних засобів ураження, їх швидко­діями, здатністю у короткі строки нанести поразку ворогу та завершити його розгром після нанесення йому ядерних та вогневих ударів, у високих темпах розвивати наступ у глибину. Збільшення кількості ядерних боєприпасів, якісний їх розвиток, випроваджування нових систем звичайної зброї, широке застосування бойових вертольотів ще більше вносила б у короткий час напругу та швидкоплинність бою.

Швидка та різка зміна обстановки— нова характерна риса сучасного бою. Швидкість обстановки визначається коротким часом, за який відбувається зміна обстановки, положення, стан та характер дій військ. Вона залежить від здатності сучасного озброєння у мінімальний час знищити ворога, певні об’єкти, а також від швидкості пересування військ. В сучасному бою застосування обома сторонами могутніх засобів ураження, висока мобільність військ, велика їх вогнева та ударна сила спричиняють корінні зміні обстановки не тільки по годинах, але і по хвилинах, а в умовах застосування ядерної зброї — по секундах.

Різноманітність способів ведення бою — риса обумовлена високою динамічністюта широкоплинністю, різноманітністю умов обстановки, швидкою та різкою зміною, можливістю переходу від одних до інших засобів ураження, швидкою зміною видів бойових дій, різким виробленням бойових можливостей військ, різноманітністю в їх складі засобів боротьби та задач поставлених в ході бою.

 

3.2. Основні принципи ведення бою та його види

Основними принципами ведення сучасного загальновійськового бою є постійна висока бойова готовність підрозділів; висока активність, рішучість і безперервність ведення бою; раптовість дій; постійна і чітка взаємодія; рішуче зосередження основних зусиль підрозділів на головному напрямку й у потрібний час; сполучення вогню з рухом, широке застосування маневру підрозділами і вогнем; облік і використання морально-політичного і психологічного факторів в інтересах виконання поставленої задачі; всебічне забезпечення бою; підтримка і своєчасне відновлення боєздатності підрозділів; тверде і безупинне керування підрозділами, непохитність у досягненні намічених цілей, виконанні прийнятих рішень і поставлених задач.

Особовий склад з озброєнням і бойовою технікою для навчання і ведення бою організаційно зводитися в підрозділи і частини.

Похідний порядок підрозділів (колони) застосовується при марші, при розвитку наступу, при переслідуванні противника, при проведенні маневру і повинен забезпечувати високу швидкість прямування, швидке розгортання в передбойовому і бойовому порядках, найменшу уразливість від вогню противника, підтримувані стійкого керування підроз
ділами.


Постійна висока бойова готовність до виконання бойової задачі досягається: правильним розумінням командирами підрозділів своїх задач, передбаченням можливих змін в обстановці і своєчасному проведенні необхідних заходів щодо підготовки майбутніх дій; укомплектованістю і забезпеченістю підрозділів усім необхідним для ведення бою; високою бойовою майстерністю підрозділів і їхньою готовністю до дій в умовах застосування противником зброї масової поразки; постійною готовністю зброї і бойової техніки до застосування, а особового складу до виконання поставлених задач; розміщенням підрозділів з урахуванням їх призначення; безупинним веденням розвідки; чіткою організацією і пильним несенням служби; швидким приведенням підрозділів у бойову готовність; високим політико-моральним станом, дисципліною і пильністю особового складу; організацією і підтримкою твердого і безупинного керування підрозділами.

Висока активність, рішучість і безперервність ведення бою полягають у постійному прагненні до розгрому противника. Рішення розбити противника повинно бути твердим і без коливань доведене до кінця. Командир зобов'язаний вселити цю рішучість своїм підлеглим і постійно готувати їх до успішного виконання бойових задач. Активність, рішучість і безперервність ведення бою досягаються: всебічним знанням противника, постійним нав'язуванням йому своєї волі, захопленням і утриманням ініціативи і зривом його намірів; сміливістю, зухвалістю, наполегливістю і завзятістю; веденням бою вдень і вночі у будь-яку погоду; швидким використанням результатів ядерного і вогневого ураження; умілим маневром силами і засобами; своєчасним нарощуванням зусиль шляхом введення в бій другого ешелону (резерву), швидким відновленням боєздатності підрозділів; умілим переходом від одного виду бою до іншого, а також від дій із застосуванням тільки звичайної зброї до дій в умовах застосування ядерної зброї; своєчасним поповненням витрачених боєприпасів, пального й інших матеріальних засобів, а також технічним обслуговуванням озброєння, бойової і іншої техніки.

Раптовість дій дозволяє застати противника зненацька, викликати паніку в його рядах, паралізувати його волю до опору, дезорганізувати керування і створити сприятливі умови для досягнення перемоги навіть над переважаючим по силі противником. Раптовість досягається: таємною підготовкою до бою; швидкими і рішучими діями підрозділів, ретельним дотриманням ними правил маскування; попередженням противника в діях; швидким виконанням поставлених задач; несподіваним відкриттям вогню; застосуванням невідомих противнику способів дій; веденням бою вночі.

Ніч сприяє здійсненню таємного маневру, досягненню раптовості і веденню бою з найменшими втратами.

До раптовості буде прагнути і противник. Тому необхідні висока пильність, безупинна розвідка, постійна бойова готовність підрозділів і здатність їх до швидкої протидії.

Постійна і чітка взаємодія в бою досягається узгодженням дій підрозділів між собою, з підрозділами родів військ і спеціальних військ, з ударами ракетної частини, авіації, вогнем артилерії і сусідами по цілях, напрямках, рубежах, часу і способах виконання поставлених задач в інтересах механізованих і танкових підрозділів.

Основні питання взаємодії визначаються в рішенні командира і доводяться до виконавців у бойовому наказі (бойовому розпорядженні).

Рішуче зосередження основних зусиль підрозділів на головному напрямку й у потрібний час дозволяє досягати переваги над противником, успішно протистояти його чисельно переважаючим силам, найбільше ефективно використовувати підрозділи, сили і засоби, ставити противника в невигідні умови.

Зосередження зусиль досягається: умілим розподілом штатних і доданих сил і засобів між підрозділами з обліком вирішуваних ними задач, застосуванням на напрямку зосередження основних зусиль найбільш боєздатних штатних і доданих підрозділів і ефективних засобів ураження, сміливим маневром силами, засобами і вогнем у ході бою.

Усебічне забезпечення бою полягає в організації і здійсненні заходів, спрямованих на підтримку високої бойової готовності підрозділів, збереження їхньої боєздатності і створення сприятливих умов для успішного і своєчасного виконання поставлених підрозділам задач. Воно організується на основі рішення командира у всіх видах бою, а також при пересуванні і розташуванні підрозділів на місці.

Усебічне забезпечення бою батальйону (роти) включає бойове, технічне і тилове забезпечення.

Підтримання і своєчасне відновлення боєздатності підрозділів полягає в організації і проведенні заходів щодо забезпечення високої бойової майстерності підрозділів, своєчасної їхньої укомплектованості і забезпеченості всім необхідним для бою, а також у здатності виконувати поставлені задачі.

Відновлення боєздатності включає: відновлення порушеного керування; виявлення ступеня боєздатності підрозділів, уточнення бойових задач під­розділам, що зберегли боєздатність, на подальші дії; виведення підрозділів із зон зараження і районів руйнувань, пожеж і затоплень; поповнення підрозділів особовим складом, озброєнням, бойовою технікою, боєприпасами, пальним і іншими матеріальними засобами; підтримка високого політико-морального стану і психологічної стійкості особового складу.

Тверде і безупинне управління підрозділами, непохитність у досягненні намічених цілей, виконанні прийнятих рішень і поставлених задач досягаються:постійним знанням обстановки; своєчасним прийняттям рішення і наполегливим втіленням його в життя; чіткою постановкою задач підрозділам; ініціативою й особистою відповідальністю всіх командирів за свої рішення; правильним бойовим застосуванням своїх і доданих підрозділів і наявністю стійкого зв'язку з ними.

У способах ведення бою не повинно бути шаблона. Застосування нових способів дій у бою і творчий підхід до виконання бойової задачі є найважливішими обов'язками кожного командира.

Основними видами загальновійськового бою є наступ й оборона.

Наступ — основний вид бою, який проводиться з метою розгрому (знищення) противника і оволодіння важливими районами (рубежами, об’єктами) місцевості. Він полягає в ураженні противника всіма наявними засобами, в рішучій атаці, стрімкому просуванні підрозділів в глибину його бойового порядку, знищенні та захопленні озброєння і живої сили, техніки та намічених районів (рубежів) місцевості. Тільки рішучий наступ, проведений у високому темпі і на велику глибину, забезпечує повний розгром противника. Атака полягає в стрімкому і безупинному русі танкових та механізованих підрозділів у бойовому порядку в поєднанні з інтенсивним вогнем з танків, бойових машин піхоти (бронетранспортерів), а по мірі зближення з противником і з інших видів зброї з метою його знищення.

Зустрічний бій є різновид наступального бою. Він виникає тоді, коли обидві сторони прагнуть вирішити поставлені задачі наступом.

Оборона — основний вид бою, що має на меті відбити наступ переважаючих сил противника, завдати йому максимальних втрат, утримати важливі райони (об’єкти) місцевості і тим самим створити сприятливі умови для переходу у наступ. Вона може здійснюватися вимушено або навмисно, коли наступ неможливий чи недоцільний. Основу оборони складає: ураження противника зосередженим, загороджувальним вогнем артилерії і вогнем прямою наводкою усіх видів зброї, а також ударами авіації; стійке утримання найважливіших ділянок і районів оборони; розгром противника, що вклинився в оборону контратаками механізованих і танкових підрозділів. На початку війни оборона є найважливішим і найбільш розпо­всюдженим видом бою.

Взвод (відділення, танк) при виконанні бойових задач в усіх випадках повинний знищувати противника своєю зброєю, уміло і швидко вико­ристовувати результати вогню артилерії і ударів авіації. Маючи сучасне озброєння, він спроможний надійно уражати живу силу, танки, бойові машини піхоти, бронетранспортери, артилерію протитанкові й інші вогневі засоби і вести боротьбу з літаками, вертольотами й іншими повітряними цілями противника а також стрімко наступати, завзято обороняти зайнятий опорний пункт (позицію), діяти в розвідці, охороні і виконувати інші задачі.

У сучасному загальновійськовому бою будуть широко застосовуватися самі різноманітні засоби боротьби: ракети, артилерія, авіація, танки, бронетранспортери, бойові машини піхоти, засоби протиповітряної оборони, стрілецька зброя, запальні і димові засоби.

 

3.3. Види вогню та маневру

Розгром противника досягається також широким маневром вогнем і підрозділами. Маневр дозволяє тим, хто обороняється досягти співвідношення, що треба для відбиття атак противника, і тим самим стабілізувати положення на вирішальних напрямках, а також домагатися переваги над ним по напрямках контратак і знищувати противника, що вклинився в оборону.

Підрозділи у бою повинні умілопоєднати вогонь з пересуванням, широко застосовувати маневр підрозділами і вогнем.

Видами маневру частинами є охоплення, обхід, їхнє поєднання і відхід.

Охоплення — маневр, який здійснюється з метою виходу для удару у фланг противника. Обхід — більш глибокий маневр, який здійснюється з метою виходу для удару по противнику в тилу. Відхід — маневр, який застосовується з метою виводу своїх підрозділів із-під удару противника і заняття більш вигідного положення.

Маневр ударами і вогнем полягає в зосередженні ударів і вогню по найважливіших угрупуваннях, об’єктах, і цілях противника; в розподілі ударів і вогню або розосередження для одночасного чи послідовного ураження (знищення) декількох угрупувань, об’єктів, цілей; у перенесенні ударів і вогню на нові об’єкти і цілі.

Маневр силами і засобами застосовується:

- для закриття проломів, що з’явилися в бойових порядках;

- для заміни підрозділів, що втратили боєздатність;

- для протидії прориву військ противника в глибину і в сторони флангів;

- для посилення підрозділів, що понесли тяжкі втрати;

- для створення угрупувань, що призначені для проведення контратак.

Здійснюється маневр перш за все розміщеними в глибині оборони другими ешелонами і резервами, а також силами і засобами з не атакованих напрямків.

У наступі, особливо в зустрічному підрозділи, використовуючи відкриті фланги, проміжки, складки місцевості, сховані підступи, дими й аерозолі, повинні робити охоплення й обходи противника і стрімко проникати в його тил.

В обороні маневр проводиться з метою посилення чи заміни підрозділів, що понесли втрати, проведення контратак, заняття запасних позицій і вогневих рубежів, а також знищення противника, що вийшов на чи фланг у тил району оборони (опорного пункту).

Маневр вогнем застосовується для більш ефективної поразки противника. Він полягає у своєчасному зосередженні вогню штатних і доданих підрозділів по одній цілі чи групі важливих цілей, переносі вогню з однієї цілі на іншу і розподілі вогню по декількох цілях.


Маневр підрозділами проводиться з метою заняття вигідного положення для нанесення рішучого удару по найбільш уразливому місцеві в бойовому порядку противника, особливо по його флангах і тилу, а також для висновку підрозділів з-під удару противника. Він повинний бути простий за задумом і здійснюватися швидко, потай і раптово для противника. В основу маневру повинне бути покладене своєчасне і найбільш повне використання результатів ядерного і вогневого ураження противника.

В способах розгрому противника важливе значення приділяється контратакам. Це обумовлюється великою насиченістю загальновійськових підрозділів танками, що складають основу військ, які контратакують.

Способи розгрому противника передбачають також міцне утримання важливих районів, які звичайно включають вигідні в тактичному відношенні пункти і ділянки місцевості, що перехоплюють можливі напрямки наступу противника. Утримуючи ці райони, підрозділи, що обороняються, сковують маневр противника, утрудняють розвиток його наступу в глибину і в сторони флангів і тим самим складають вигідні умови для нанесення противнику найбільших втрат всіма видами зброї, а також для здійснення необхідного маневру в ході бою.

 

4. Організація, озброєння, бойова техніка і тактика дій мотопіхотного
відділення, взводу іноземних армій

4.1. Організація, озброєння бойова техніка відділення,
взводу іноземних армій

Для забезпечення успішного ведення бойових дій велике значення має інформованість військовослужбовців про можливості, а також бойові характеристики техніки та озброєння армій інших країн світу. Володіючи такою інформацією, командир здатний чітко розпланувати хід бою і провести розрахунок сил та засобів.

В армії США загальновійськові підрозділи можуть діяти на БМП або броне­транспортерах. В зв'язку з цим вони мають відповідну організаційну структуру. На погляд командування НАТО, мотопіхотне відділення є найменшим тактичним підрозділом. Воно призначене для участі в загальновійськовому бою і входить до складу мотопіхотного взводу.

Мотопіхотне відділення на БМП “Бредлі” має у своєму складі 9 чоловік: командир відділення, його помічник, навідник БМП, механік-водій БМП, оператор ПТРК "Дракон", кулеметник, стрілець-гранатометник, два автоматники.

Всього у відділенні:

- БПМ М-2 "Бредлі"............................................................................................................ 1

- 5,56 мм кулемет М249..................................................................................................... 1

- 5,56 мм автоматичні гвинтівки М16А2........................................................................ 7

- ПТРК "Дракон"................................................................................................................ 1

- гранатомет М203............................................................................................................. 2

- 66 мм протитанкові гранатомети М72А2 одноразового використання.................... 3

Мотопіхотне відділення на БТР М113має:

- особового складу — 11 чоловік

- БТР М113А1..................................................................................................................... 1

- ПТРК "Дракон"................................................................................................................ 1

- 40 мм гранатомети М203................................................................................................ 2

- 7,62 мм єдиний кулемет М-60........................................................................................ 1

- 5,56 мм автоматичні гвинтівки...................................................................................... 10

Мотопіхотний взвод (мпв)


На погляд командування НАТО (США), мотопіхотний взвод є тактичним підрозділом, організаційно входить до складу мотопіхотної роти і використовується для участі у загально­військовому бою, а також для вирішення інших бойових завдань.

Мотопіхотний взвод на БМП має 35 чоловік і організаційно складається із секції управління і 3-ох мотопіхотних відділень. Секція управління — 8 чоловік: командир взводу, заступник командира взводу (сержант), помічник сержанта, навідник БМП, механік-водій БМП, два радиста-телефоніста, санітарний інструктор.

Всього у взводі:

- БМП М-2 "Бредлі"............................................................................................................ 4

- ПТРК "Дракон"................................................................................................................ 3

- 5,56 мм кулемет М249..................................................................................................... 3

- 40 мм гранатомети........................................................................................................... 6

- 5,56 мм автоматичні гвинтівки...................................................................................... 29

У взводі на БТР організаційна структура аналогічна. Всього:

- особового складу — 38 чоловік;

- БТР М113А1..................................................................................................................... 4

- 7,62 мм кулемет М-60...................................................................................................... 3

- ПТРК "Дракон"................................................................................................................ 4

- 40 мм гранатомет М203.................................................................................................. 6

- 66 мм 4-охствольний гранатомет "Флеш"..................................................................... 1

Мотопіхотне відділення армії Німеччини на БМП "Мардер"

Призначення аналогічне тому, що і у відповідного відділення армії США. До складу відділення входить 10 чоловік: командир відділення, помічник командира відділення, механік-водій БМП, навідник-оператор, кулеметник, оператор ПТРК "Мілан", гранатометник, помічник гранатометника, два стрільці.

Всього у відділенні:

- особового складу — 10 чоловік;

- БМП "Мардер"1А1.......................................................................................................... 1

- ПТРК "Мілан".................................................................................................................. 1

- 44 мм РПГ "Панцерфауст".............................................................................................. 1

- 7,62 мм кулемет МG-3..................................................................................................... 1

- 7,62 мм автоматична гвинтівка G-3.............................................................................. 2

- 9 мм пістолет-кулемет МР-2А1...................................................................................... 5

- 9 мм пістолет "Вальтер".................................................................................................. 2

- 40 мм протипіхотний гранатомет.................................................................................. 1

Мотопіхотний взвод Німеччини на БМП "Мардер" має у своєму складі групу управління і два мотопіхотних відділення. Група управління — 7 чоловік: командир взводу, заступник командира взводу, командир групи, механік-водій, навідник-оператор, радіо телефоніст, стрілець.

Всього у взводі:

- особового складу — 27 чоловік;

- БМП "Мардер" 1А1......................................................................................................... 3

- ПТРК "Мілан".................................................................................................................. 2

- 44 мм РПГ "Панцерфауст".............................................................................................. 2

- 7,62 мм кулемет МG-3..................................................................................................... 2

- 7,62 мм автоматична гвинтівка G-3.............................................................................. 5

- 9 мм пістолет-кулемет МР-2А1...................................................................................... 13

- 9 мм пістолет "Вальтер".................................................................................................. 7


Також у збройних силах Німеччини є підрозділи на БТР американського виробництва М113.

Взвод на БТР М113 має 28 чоловік: управління — 8 і два відділення по 10 чоловік.

Військовослужбовці кожної армії мають відповідну форму одягу, знаки розрізнення. Техніка та озброєння мають умовні позначення.







Дата добавления: 2014-11-10; просмотров: 3606. Нарушение авторских прав

codlug.info - Студопедия - 2014-2017 год . (0.014 сек.) русская версия | украинская версия