Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Класифікація мін




 

Міни за своїм призначенням поділяються на протитанкові, протипіхотні, проти транспортні, протидесантні, об'єктні, спеціальні, сигнальні і міни-сюрпризи.

Основними елементами міни являються:

1. Заряд вибухової речовини;

2. Підривник;

3. Привідний пристрій.

Заряд ВР призначається для нанесення поразки чи ушкодження об'єкту.

Підривником називається спеціальний пристрій для ініціювання вибуху заряду міни.

Привідний пристрій забезпечує спрацювання підривника за рахунок зовнішніх дій об'єкту, для поразки якого призначена міна.

За способами ураження противника міни поділяться на дві групи:

1. фугасної дії;

2. осколкової дії.

За конструкцією привідного пристрою міни бувають:

1. натискної дії;

2. натяжної дії.

Мінно-вибухові загородження складають основу інженерних загороджень і створюються у вигляді мінних полів, груп мін і окремих мін.

Для побудови мінно-вибухових загороджень застосовують протитанкові (ПТМ) і протипіхотні (ППМ) міни, а також заряди ВР. В комплекті з мінно-вибуховими загородженнями можуть встановлюватися сигнальні міни (CM).

 

Протитанкові міни бувають протигусеничні, протиднищеві і протибортові. Вони призначені для мінування місцевості, знешкодження танків, самохідних ракетних і артилерійських, бронетранспортерів та інших транспортних машин противника.

       
   
 

До класу протигусеничних мін належать протитанкові міни ТМ-57 і ТМ-62 (рис. 9.7.) корпус якої може виготовлятися з різних матеріалів (метал, пластмаса, дерево). Міни ТМ-62 можуть бути і безкорпусні.

Рис. 9.7. ТМ-62

Рис. 9.8. МВЧ-62

На даний час одним із основних зразків цих мін являється міна ТМ-62-М (в металічному корпусі). Її будова:

- корпус з натискною кришкою; - заряд;

- пробка; - дно;

- прокладка; - додатковий детонатор;

- ручка для перенесення.

Протитанкова міна ТМ-62М може застосовуватися з підривником МВЧ-62 (рис. 9.8). Принцип дії міни: при наїзді на натискну кришку підривника, він опускається, його втулка з капсулем-детонатором М-1, впирається у проміжний детонатор; при подальшому натисканні мідна чека зрізається, шарики звільняють ударник, який під дією бойової пружини наколює капсуль-детонатор М-1, викликаючи його вибух і вибух міни.

Для встановлення міни необхідно:

- викрутити пробку із міни і переконатися в правильності розміщення гумової прокладки в гнізді міни;

- закрутити підривник у міну і підтягнути її ключем;

- встановити міну в лунку або на поверхні ґрунту;

- зняти з підривника запобіжну чеку і різко натиснути кнопку пускача;

- замаскувати міну.

Для знешкодження міни необхідно:

- переконатися в тому, що міна встановлена в положення, яке дозволяє її вилучення;

- зняти з міни маскувальний шар ґрунту;

- перевести підривник із бойового положення в транспортне;

- зняти міну з місця установки.

Будова:

1. Конічна основа.

2. Щиток.

3. Запобіжна чека.

4. Кнопка привідного механізму.

5. Виконавчий диск.

6. Різьбова частина.

7. Корпус.

8. Пластмасова заглушка.

9. Ударний механізм з КДМ-1.

10. Детонатор.

11. Зрізна чека.

Привідний механізм підривника складається з сталевої стрічкової пружини і шестерні, які обертають навколо осі виконавчий диск.

Виконавчий диск фіксує корпус ударного механізму в транспортному або в бойовому положенні.

Ударний механізм складається із зовнішньої і внутрішньої втулок, рух яких по відношенню одна до іншої, обмежений зрізною мідною чекою. У внутрішній втулці розміщується ударник, який утримується з допомогою двох шариків. Ударник знаходиться під тиском бойової пружини.

Для переводу підривника МВЧ-62 із бойового положення в транспортне необхідно:

- зняти гумовий ковпак з гнізда перевідного пристрою;

- ключем повернути пристрій по ходу годинникової стрілки на три четверті;

- обороту, при цьому кнопка пускача повинна піднятися вгору;

- повернути ключ у вихідне положення і витягти його із гнізда;

- натягнути резиновий ковпак;

- надіти на кнопку пускача запобіжну чеку і закрити її замком.

Протитанкові міни ТМ-62 з підривником МВЧ-62 дозволяється переносити і транспортувати у повністю спорядженому стані.

 

 

1.Подовжувач стержньового підривника;

2.Гвинт для кріплення подовжувача підривника;

3.Підривник МВК-2;

4.Запал підривника МД-7М;

5.Металевий ковпак міни;

б.Облицювання кумулятивної воронки міни;

7.Корпус міни;

8.Заряд вибухової речовини;

9.Лінза;

10.Додатковий детонатор;

11.Дно міни;

12.Детонуючий пристрій ДУМ-2;

13.Лапки кріплення детонуючого шнура;

14.Кронштейн для кріплення підривника;

15.Стакан з внутрішньою різьбою для розміщення підривника і запалу.

Рис. 9.9. ТМ-57. Будова.

Протитанкова міна ТМ-57 (рис. 9.9) застосовується з підривником МВЗ-57.

Принцип дії міни: при наїзді на встановлену міну її кришка деформується; ударний механізм підривника, опускаючись вниз, впирається втулкою з капсулем-детонатором КД-МВ в діафрагму міни; при подальшому натисканні зрізається запобіжна чека, шарики звільняють ударник; під дією бойової пружини ударник наколює капсуль-детонатор, викликаючи його вибух і вибух міни.

Для встановлення неохідно:

- викрутити із міни пробку;

- оглядом переконатися у відсутності деформації кришки міни;

- викрутити захисний ковпак підривника і переконатися у наявності резинової прокладки;

- завести ключем годинниковий механізм підривника;

- закрутити підривник в міну;

- встановити міну в лунку або на поверхні;

- привести підривник в бойове положення, потім відкинути з допомогою ключа кільце запобіжної чеки, видалити її з-під кнопки і натиснути кнопку привідного механізму;

- замаскувати міну.

Для знешкодження міни необхідно:

- переконатися в тому, що міна встановлена в положення, яке дозволяє її вилучення;

- зняти з міни маскувальний шар ґрунту;

- викрутити підривник з міни;

- перевести підривник із бойового положення в транспортне і закрутити його в міну;

- зняти міну з місця встановлення.

Протитанкова кумулятивна міна ТМК-2 вибухає під днищем танка або іншої техніки. Принцип дії міни: при наїзді на підривник міни трубка вигинається, котушки провертаються, тяга виймає ковпачок із втулки, в результаті чого шарики звільнюють ударник, який під дією бойової пружини наколює капсуль запалювач запалу, від якого спрацьовує сповільнювач. Через 0,3-0,45с, від полум'я сповільнювача вибухає капсуль-детонатор, а від нього – тротилова шашка, її вибух передається верхньому кінцевику детонуючого шнура і далі нижньому кінцевику ДУМ-2, який підриває детонатор і кумулятивний заряд міни.

Для встановлення міни необхідно:

- викрутити ковпачки з верхнього і нижнього кінцевиків підривника ДУМ-2;

-

 
закрутити до кінця пластмасову втулку у гніздо знизу, а потім металічну втулку в запальне гніздо міни;

- закріпити середню частину підривника ДУМ-2 на кронштейні лапками;

- відкопати лунку розміром по дну 30×30 см і глибиною
32–35 см;

- встановити міну в лунку кронштейном в протилежну від противника сторону;

-

Рис. 9.10. Встановлення міни.
засипати корпус міни ґрунтом до верхнього зрізу стакана, поступово ущільнюючи ґрунт для надання міні більшої стійкості;

- викрутити пробку з зрізу стакану разом з прокладкою;

 

- викрутити запобіжний ковпачок підривника;

- закрутити повністю запал в підривник;

- закрутити підривник в стакан;

- засипати лунку, ущільнивши ґрунт;

- замаскувати міну;

- надіти на головку підривника подовжувач, закріпивши його гвинтом.

Для знешкодження міни необхідно:

- зняти подовжувач;

- зняти маскуючий шар ґрунту до звільнення зрізу стакана;

- викрутити підривник;

- викрутити запал із підривника;

- вкрутити пробки в стакан і надіти захисний ковпак на підривник;

- відкопати міну;

- витягнути міну із лунки;

- вкласти в окремі упаковки запал і міну.


Таблиця 9.2. Характеристика протитанкових мін

Показники ТМ-62М ТМ-57 ТМК-2
Розмір, мм - діаметр - висота - висота з видовбувачем   ---   ---  
Матеріал корпусу метал метал метал
Маса, кг - заряду ВВ - міни   7-7,5 9,5–10   6,5–7 9–9,5   6–6,7
Марка підривника МВЧ-62 МВЗ-57 МВК-2
Зусилля спрацювання Н 1500–5500 (150–550) 2000–5000 (200–500) 80–120 (8–12)
Упаковка (дерев’яні ящики) 4 міни в ящику 725×389×425 мм загальною масою 60 кг 5 мін в ящику 830×370×425 мм загальною масою 61 кг 2 міни в ящику 820×350×370 мм загальною масою 25 кг

Більш сучасні протитанкові міни такі як ТМ-72, ТМ-73, ПТМ-1 характеризуються вищою уражаючою дією. Так міна ТМ-72 оснащується кільцевим зарядом, який пробиває броню товщиною 100 мм.

Деякі тактико-технічні характеристики цих мін наводяться у даній таблиці 9.3.

Таблиця 9.3. Тактико-технічні характеристики мін

Показники ТМ-72 ТМ-73 ПТМ-1
Тип міни Протиднищева Кумулятивна Протибортова Протигусенична
Маса міни 6 кг 8 кг 1,6 кг
Маса заряду 2,5 (ТГ-40) 0,32 кг 1,1 кг
Тип підривника МВМ-80 (неконт магн.) МВЗ-72 (електромех.) Вмонтований гідродинам.
Час самоліквідації --- --- 8-12 год
Розхід на 1км МП Групи по 2-10 мін
Пробиває броню 100 мм 300 мм ---
Матеріал корпусу метал РПГ-18 пластмаса

В арміях США і ФРН застосовуються протитанкові міни двох типів: протигусеничні і протиднищеві. Міни складаються з чотирьох основних частин: корпуса, заряду ВР, приводу і підривника.

Більшість мін мають корпус виготовлений із металу або пластмаси.

В арміях Франції і ФРН є безкорпусні міни, які мають заряд підвищеної потужності.

Міни в пластмасових корпусах та безкорпусні не виявляються індукційними міношукачами, але можуть бути виявлені радіохвильовими міношукачами (РХМ).

Вага заряду ВР міни (тротил) складає 7–10 кг. Зусилля для спрацювання 100 кг і більше. Підривники в мінах застосовуються механічні, натискної дії. Деякі зразки мін пристосовані до механізованого встановлення.

Протиднищеві міни мають штирьові підривники. Деякі міни застосовуються попарно з комбінованим підривником натискної дії з виносним приводом (щупальцями). Вибух міни відбувається під днищем танка при одночасному його наїзді на “щупальці”.


В останній час широкого застосування отримали системи дистанційного мінування. В конструкціях протитанкових мін застосовуються головним чином неконтактні підривники з елементами невилученості, самоліквідації, знешкодити які неможливо, з широким діапазоном затримки (від декількох годин до 4 діб і більше). Міни мають малі габарити, вага заряду до 2 кг.

Мінні поля, встановлені дистанційно, не мають чітко виражених кордонів. Вони можуть встановлюватись в короткий термін часу на всю глибину бойового порядку наступаючих військ. Раптовість застосування таких загород забезпечує високу їх ефективність.

Протитанкові міни, що встановлюються вручну і наземними мінними загородчиками мають підвищену, вибухову стійкість, вони можуть встановлюватись на невилученість.

При мінуванні вручну мінні поля встановлюють, як правило, по стандартній схемі.

Подальший розвиток отримують противобортові міни. Їх встановлюють поблизу дороги з метою поразки бойової техніки.

Найбільше розповсюдження з протитанкових мін мають міни М-15 (рис. 9.11), М-19,
М-21.

 
 

Протитанкова міна М-15 складається з металічного корпусу (1) з натискною кришкою (2); заряду ВР — 10 кг (3); механічного підривника М-603 (4) з запобіжною вилкою (5); пластинчастої чотири дискової пружини (6); різьбової пробки (7) з колодкою (8) для переводу міни в бойове і безпечне положення.

Рис. 9.11. Протитанкова міна М-15.

До колодки з вказівною стрілкою прикріплена скоба, а на ободі пробки нанесені слова “armed”, “dancer” і “save”, які відповідають бойовому, проміжному і безпечному положенню міни. Якщо скоба знаходиться проти штоку ударника підривника, при натисканні на натискну кришку вона передає тиск на ударник і міна спрацьовує.

Якщо стрілка знаходиться напроти слова “save”, то передачі натискного зусилля на головку підривника не відбувається.

Принцип дії міни.

При наїзді на міну натискна кришка опускається, долаючи опір дискової пружини. Після опускання кришки більше чим на 7 мм. скоба різьбової пробки давить на шток підривника, що викликає вибух проміжного детонатора і основного заряду міни.

Для знешкодження міни необхідно:

- обережно зняти маскуючий шар;

- зсунути міну з місця кішкою;

- сумістити вказівну стрілку з словом “save”;

- з горловини натискної кришки викрутити пробку;

- витягнути підривник і вставити в нього запобіжну вилку;

- викрутити пробку.

Загальна маса міни — 13,6 кг.

Протитанкова протигусенична міна М-19 складається з наступних частин:

- пластмасового корпусу (1) квадратного січення;

- підривника М606 (2);

- заряду ВР (3);

- проміжного заряду(4);

- гнізда (5) для вкручування елементів невилученості.

 
 

Міна, квадратна сторона якої — 330 мм, висота 76 мм, маса вибухової речовини — 9,5 кг, загальна вага міни — 12,7 кг.

Підривник М606 складається з наступних деталей: корпусу (6), натискної кришки (7), пластинчатої натискної пружини (8), натискної головки (9), ударника (10) з жалом, бойової тарілчастої пружини (11), капсуля детонатора (12).

На натискну головку нанесена вказівна стрілка, а на натискну кришку букви “S” і “A”, які відповідають безпечному і бойовому положенні міни.

Рис 9.12. Протитанкова протигусенична міна М-19.

Якщо стрілка співпадає з буквою “S”, то виступи натискної головки знаходяться проти виступів стакана підривника і при натисканні на кришку остання не опускається.

Якщо вказівна стрілка співпадає з буквою “А”, то виступи натискної головки знаходяться проти пазів стакана підривника і при натисканні на кришку остання має можливість опускатись.

Принцип дії міни.

При наїзді на міну натискна кришка опускається, долаючи опір пружини, одночасно відбувається злам кришки по ослабленому січенню. Натискне зусилля через натискну головку і шток ударника передається на тарілчасту бойову пружину, яка, пройшовши нейтральне положення, з силою посилає ударник вниз, чим викликається вибух капсуля-детонатора, проміжного і основного заряду міни.

Для знешкодження міни необхідно:

- обережно зняти маскуючий шар;

- зсунути міну з місця кішкою;

- сумістити вказівну стрілку з буквою “S”;

- зняти підривник;

- викрутити капсуль-детонатор;

- поставити підривник.

Протитанкова протиднищева міна М-21 металічна з штирьовим підривником, висота 115 мм, з підривником 815 мм, діаметр 230 мм, маса ВР — 4.8 кг, маса міни — 8.5 кг.

Міна складається з:

- металічного корпусу (1) циліндричної форми з кришкою (2);

- кумулятивного заряду ВР (3) з стальною оболонкою (4);

- проміжного заряду (5);

- підривного механізму (6);

- проміжного детонатора М-120 (7);

- порохового вскришного заряду (8);

- підривника М607 (9) з запобіжним пристоєм (10) і штоком з утримуванням (11).


Підривник М607 може застосовуватись з штоком і без нього. З штоком підривник спрацьовує при відхиленні його на кут 20°. При встановленні без штока спрацювання відбувається при натисканні на головку підривника.

Рис. 9.13. Протитанкова протиднищева міна М-21.

Послідовність спрацювання міни:

Від капсуля-запалювача загорається пороховий вскришний заряд, від спалаху якого з корпусу міни злітає кришка з підривником і маскуючим шаром. Одночасно спрацьовує вибуховий механізм міни. Ударник наколює капсуль-запалювач (М42), загорається пороховий заповільнювач (0.15 сек), після нього відбувається ініціювання КД, проміжного детонатора М120 і основного заряду міни. При вибусі виникає кумулятивний струмінь, який пробиває днище або руйнує гусеницю танка.

Для знешкодження міни необхідно:

- не торкаючись штанги встановити запобіжний пристрій;

- відкрутити шток з утримувачем;

- зняти маскувальний шар і викрутити підривник;

- вилучити міну з ґрунту;

- викрутити донну пробку і вилучити детонатор М-120;

- закрутити пробки в корпус міни і підривника.

Міна М-24 являється протибортовою. Основу її складає кумулятивна граната, яка поміщається в пластмасову напрямляючу трубу. В комплект міни входить електричний виносний замикач натискної дії. Маса ВР — 0,87 кг, маса міни — 10,8 кг. Бронепро­бійність — 280 мм.


Металічна міна М-24 (США) з електричним виносним замикачем натискної дії, протибортова:   1 – замикач; 2 – постріл; 3 – контейнер; 4 – електромережа; 5 – джерело струму.

Рис. 9.14. Міна М-24 (США)

Послідовність знешкодження.

- обережно зняти маскування з джерела струму (5);

- перевести його перемикач в безпечний стан “save”;

- від’єднати від джерела струму кабель гранати (4);

- зняти маскувальний шар з контейнера пускової установки;

- витягнути гранату, закріпити на її мідному кінці шунт і поставити запобіжний поясок.

- зняти двоногу і закріпити на контейнері кабель гранати;

- від’єднати дискримінатор від джерела живлення і змотати його на котушку.

Міна ДМ-11 (ФРН) (Рис. 9.16.) — протигусенична безкорпусна, натискної дії, оснащується ВР підвищеної потужності і споряджається тертьовим підривником натискної дії. В боковій і донних частинах міни є гнізда для її встановлення в стан невилучення. Маса ВР — 7 кг. Маса міни 7.4 кг.

Протитанкова міна ДМ-11: а-загальний вигляд; б-підривник; 1-ручка для перенесння; 2-корок гнізда для ; встановлення на невилученість.

 

Рис. 9.16. Міна ДМ-11 (ФРН)

Для знешкодження міни необхідно:

- обережно зняти маскуючий шар;

- зсунути міну з місця кішкою;

- викрутити з міни пробку і витягнути підривник;

- відокремити від підривника капсуль-детонатор;

- закрутити пробку.







Дата добавления: 2014-11-10; просмотров: 2000. Нарушение авторских прав

codlug.info - Студопедия - 2014-2017 год . (0.016 сек.) русская версия | украинская версия