Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Послідовність і зміст роботи командира роти після одержання бойового завдання на оборону




Підготовка оборони в роті починається з отримання бойової задачі від старшого командира (начальника). Вона включає: організацію бою (прийняття рішення, постановку бойових задач штатним і приданим підрозділам, організацію взаємодії і системи вогню, всебічного забезпечення бою і управління); заняття оборони, створення бойового порядку і системи вогню; інженерне обладнання опорного пункту; розробку схеми опорного пункту роти; підготовку підрозділів до бою; контроль готовності оборони і підрозділів до виконання бойової задачі й інші заходи.

Організація оборонного бою. Порядок роботи командира роти по організації оборони залежить від умов переходу до оборони і наявності часу. В усіх випадках він повинний забезпечувати швидке заняття оборони й організацію системи вогню за встановлений термін.

При переході до оборони в умовах безпосереднього зіткнення з противником обстановка може бути найрізноманітніша. В одному випадку вона потребує зупинитися негайно на досягнутому рубежі, а в іншому — продовжувати наступ з метою поліпшення становища і захоплення більш вигідного або вказаного старшим командиром рубежу.

Одержавши задачу на перехід до оборони в умовах безпосереднього зіткнення із противником, командир роти організує захоплення і закріплення зазначеного (вигідного) рубежу. У ході закріплення рубежу він приймає рішення, ставить задачі підлеглим і приданим підрозділам, організує взаємодію і систему вогню, управління, захист від запалювальної зброї, дає вказівки по основних питаннях всебічного забезпечення бою, організує інженерне обладнання опорного пункту. В подальшому, як тільки дозволить обстановка, командир роти проводить рекогносцировку, у ході якої при необхідності уточнює своє рішення, задачі підрозділам, порядок взаємодії, а якщо необхідно, і інші питання.

Якщо рота переходить до оборони в умовах відсутності зіткнення із противником, командир приймає рішення, доводить його до свого заступника і командирів підрозділів, проводить рекогносцировку, в ході якої уточнює своє рішення, віддає бойовий наказ, організує взаємодію і систему вогню, усебічне забезпечення бою, управління і захист від запалювальної зброї. Потім він виводить роту в опорний пункт і організує йогоінженерне обладнання.

Нижче приводиться приблизний зміст роботи командира роти по організації оборони в умовах безпосереднього зіткнення із противником.

Отримавши задачу на перехід до оборони в умовах безпосереднього зіткнення із противником, командир роти організує захоплення і закріплення зазначеного (вигідного) рубежу.

У ході закріплення рубежу командир роти оцінює обстановку і приймає рішення.

Командир роти, оцінюючи обстановку, основну увагу приділяє виводам з оцінки її елементів: противник, свої підрозділи, сусіди, місцевість, радіаційна, хімічна і бактеріологічна (біологічна) обстановка.

У висновках з оцінки противника визначає: склад його угруповання, ймовірний напрямок наступу і час переходу в атаку; де доцільно зосередити основні зусилля в обороні; як побудувати бойовий порядок і розташувати підрозділи з метою зменшення втрат від зброї масового ураження, створення вогневих мішків і досягнення максимальної поразки противника; порядок поразки противника вогнем штатних і приданих засобів.

У висновках з оцінки своїх, приданих і підтримуючих підрозділів командир роти намічає: які підрозділи доцільно використовувати на напрямку зосередження основних зусиль, склад першого, другого ешелонів (резерву); розподіл сил і засобів підсилення; заходи щодо поповнення підрозділів матеріальними засобами і відновленню техніки.

У висновках з оцінки сусідів необхідно визначити: який вплив вони зроблять на напрямок зосередження основних зусиль; які заходи провести по забезпеченню флангів і проміжків; порядок і підтримка взаємодії і зв'язку із сусідами.

У висновках з оцінки місцевості доцільно визначити: напрямок головного удару противника, можливі рубежі розгортання його танків, піхоти, вогневі позиції артилерії і місця пунктів управління противника; опорні пункти механізованих і танкових взводів, ділянки місцевості, від утримання яких залежить стійкість оборони; напрямок найбільш доцільного проведення маневру вогнем і підрозділами; місця командно-спостережного пункту і тилових підрозділів.

У висновках з оцінки радіаційної, хімічної і бактеріологічний (біологічної) обстановки варто визначити: ступінь впливу РХБ обстановки на виконання бойової задачі роти; заходу щодо захисту особового складу; сили і засоби для ведення радіаційної, хімічної, неспецифічної бактеріологічної (біологічної) розвідки і їхні задачі; порядок забезпечення підрозділів засобами захисту.

У рішенні на оборону командир роти визначає:задум бою; бойові задачі підрозділів; основні питання взаємодії і порядок всебічного забезпечення бою; організацію управління. Одночасно він визначає основні задачі виховної роботи і її особливості.

Задум бою складає основу рішення. У ньому командир роти визначає: напрямок зосередження основних зусиль і ділянки місцевості, від утримання яких залежить стійкість оборони; бойовий порядок і побудова опорного пункту; порядок поразки противника вогнем штатних і приданих засобів при підході його до переднього краю оборони, розгортанні і переході в атаку, порядок знищення противника, що вклинився в оборону противника і порядок інженерного обладнання опорного пункту.

Прийнявши рішення, командир роти ставить задачі підлеглим і приданим підрозділам.

При постановці задач командир роти у бойовому наказі вказує:

- взводам першого ешелону — засоби підсилення; опорні пункти і напрямки зосередження основних зусиль; задачі по відбиттю наступу і знищення противника, що вклинився в оборону; окреслення переднього краю; смуги вогню, додаткові сектори обстрілу і ділянки зосередженого вогню; якими силами і засобами забезпечити фланги, стики, проміжки і хто відповідальний за них;

- взводу другого ешелону — засоби підсилення; опорний пункт, задачу і напрямок зосередження основних зусиль; напрямки і рубежі розгортання для контратак; смугу вогню, додаткові сектори обстрілу і ділянки зосередженого вогню; резерву — район зосередження (опорний пункт), напрямки і рубежі розгортання для контратак;

- підрозділам (вогневим засобам), що залишаються в безпосереднім підпорядкуванні командира роти, основні і запасні вогневі позиції (місця в бойовому порядку), смуги вогню (сектори обстрілу), порядок відкриття і ведення вогню і задачі, до виконання яких бути готовим;

- підрозділу, призначеному в бойову охорону, — позицію, задачу, які вогневі засоби виділяються для підтримки, порядок виклику їх вогню і порядок відходу. У сьомому пункті бойового наказу командир роти крім часу готовності до виконання задачі вказує також час заняття оборони, готовності системи вогню, послідовність і терміни інженерного обладнання опорного пункту. В тому випадку, коли обстановка не дозволяє зібрати підлеглих командирів для віддання бойового наказу, бойові задачі доводяться бойовими розпорядженнями.

У бойовому розпорядженні командир роти вказує бойову задачу, порядок вогневої поразки противника на напрямку дій взводу засобами старшого командира і час готовності до виконання бойової задачі. При необхідності в бойовому розпорядженні можуть указуватися короткі зведення про противника, задачі сусідів і інші дані.

Після постановки бойових задач командир роти організує взаємодію і систему вогню, управління, захист від запалювальної зброї.

28.3.2. Організація взаємодії. Підготовка роти до виконання бойового
завдання. Заняття оборони

Взаємодію командир роти організує за участю командирів взводів і приданих підрозділів методом вказівок і доповідей про порядок дій своїх підрозділів при виконанні поставлених задач. В умовах вкрай обмеженого часу, особливо при переході до оборони в умовах безпосереднього зіткненні із противником, командир роти організує взаємодію як правило методом вказівок.

Порядок роботи командира по організації взаємодії залежить від конкретних умов обстановки. Якщо час і характер дій противника дозволяють командиру роти зібрати підлеглих для віддачі бойового наказу, то вказівки по взаємодії даються відразу після бойового наказу. В обстановці, коли бойові задачі доводяться до підлеглих у виді бойових розпоряджень, вказівки по взаємодії кожному виконавцю даються окремо відразу ж при передачі йому бойового розпорядження на оборону. В подальшому, як тільки дозволить обстановка, командир роти, при проведенні рекогносцировки, може уточнити завдання підрозділам і порядок взаємодії на місцевості.

Під час організації взаємодії, командир роти повинен погодити дії взводів між собою, з діями, вогневих засобів і сусідами по знищенню противника під час висування його до переднього краю оборони, розгортання і переходу в атаку, при відбитті атаки танків і піхоти перед переднім краєм і при вклиненні їх в опорний, пункт.

При цьому він повинен:

- уточнити вогневі задачі підрозділам по знищенню (придушенню) противника на підступах до оборони, перед переднім краєм, у проміжках, на флангах і в глибині оборони роти;

- визначити рубежі відкриття вогню з танків, бойових машин піхоти, установок ПТРК, гранатометів і інших протитанкових засобів по противнику, а також ділянки зосередженого вогню взводів на найбільш важливих напрямках і порядок його ведення;

- погодити дії взводів, підрозділів, що обороняють передову позицію (позицію бойової охорони), і артилерії по утриманню передової позиції (позиції бойової охорони) і порядок відходу підрозділів, що обороняють її;

- погодити дії взводів першого, другого ешелонів, підрозділів артилерії, гранатометів, протитанкових засобів і засобів підсилення по відбиттю атак противника перед переднім краєм і при вклиненні його в оборону і при проведенні контратаки;

- погодити дії підрозділів першого ешелону з вогнем артилерії й інших вогневих засобів роти, а також з діями приданого інженерно-саперного підрозділу по прикриттю флангів, проміжків і стиків із сусідами;

- погодити дії підрозділів роти між собою, з діями артилерії й армійської авіації по знищенню повітряних десантів;

- вказати порядок відкриття і ведення вогню по літаках і вертольотах противника зенітними і механізованими (танковими) підрозділами, способи, сигнали упізнання своїх літаків і вертольотів, а також позначення свого положення;

- визначити, кому, які і де мати чергові вогневі засоби, а також порядок знищення розвідки противника;

- визначити порядок дій підрозділів у випадку застосування противником ядерної і хімічної зброї, сигнали і порядок переходу до дій з її застосуванням;

- вказати заходи по забезпеченню безпеки підрозділів від світлового випромінювання ядерного вибуху і заходи щодо маскування, а також порядок позначення — шляхів для маневру, проходів у загородженнях і переходів через перешкоди;

- повідомити сигнали оповіщення, управління і взаємодії.

Систему вогню командир роти організує в ході рекогносцировки, а також при постановці задач підрозділам і організації взаємодії.

Після організації системи вогню, командир роти визначає задачі артилерійським, танковим і механізованим підрозділам по знищенні противника на підступах до оборони, при розгортанні і переході в атаку, при бою за позицію бойової охорони, за утримання району опорного пункту і при нанесенні контратак.

Основні питання організації управління командир роти визначає у рішенні. При організації управління, він вказує: порядок підтримки зв'язку з підлеглими і приданими підрозділами до початку й у ході оборонного бою; способи і терміни представлення повідомлень; ступінь інженерного обладнання командно-спостережних пунктів і порядок їх охорони.

При організації захисту від запалювальної зброї командир роти вказує: сигнали оповіщення про застосування противником запалювальної зброї, порядок використання підручних і табельних засобів для гасіння вогнищ пожежі на позиціях, на бойовій і іншій техніці, а також гасіння вогню на обмундируванні особового складу і надання медичної допомоги при опіках.

Надалі командир роти дає вказівки стосовно основних питань усебічного забезпечення бою й організує інженерне обладнання опорного пункту.

Підготовка роти до виконання бойового завдання включає:

- доукомплектування підрозділів особовим складом, створення встановлених запасів ракет, боєприпасів, пального й інших матеріальних засобів;

- безпосередню підготовку командирів і особового складу до виконання бойової задачі, а озброєння, бойовий і інший техніки до застосування в бою;

- проведення виховної роботи з особовим складом і тактичних навчань (занять) з підрозділами стосовно характеру майбутнього бою.

Контроль готовності підрозділів до виконання бойового завдання включає перевірку:

- своєчасності одержання підрозділами бойового завдання, правильності заняття ними зазначених опорних пунктів і позицій і готовності до ведення бою;

- знання особовим складом своїх завдань і порядку підтримки взаємодії в ході бою;

- становища і ступеня готовності інженерних загороджень фортифікаційного устаткування опорних пунктів і позицій підрозділів;

- готовності системи вогню;

- підготовки зброї до ведення вогню вночі й в інших умовах обмеженої видимості;

- готовності другого ешелону (резерву) до маневру на указані напрямки (рубежі);

- виконання заходів щодо всебічного забезпечення бою і керування;

- заняття позиції бойовою охороною і готовності його до виконання бойового завдання.

Заняття оборони.Під заняттям оборони ротою розуміється розміщення її взводів і вогневих засобів у зазначених опорних пунктах і на позиціях відповідно до прийнятого командиром рішення.

При переході до оборони в умовах безпосереднього зіткнення із противником побудова бойового порядку і системи вогню здійснюється після закріплення на досягнутих чи захоплених підрозділами в ході наступу рубежах. При переході до оборони поза зіткненням із противником підрозділи висуваються в зазначені їм опорні пункти, займають їх і тим самим створюють бойовий порядок і підготовлюють систему вогню.

Питання організації бою, особливо бойові задачі підрозділам, порядок взаємодії можуть уточнюватися при проведенні рекогносцировки.







Дата добавления: 2014-11-10; просмотров: 2129. Нарушение авторских прав

codlug.info - Студопедия - 2014-2017 год . (0.006 сек.) русская версия | украинская версия