Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Предмет, об’єкт, завдання і значення курсу




Навчальна дисципліна „Лінгвістичні основи документознавства” вперше викладалася у 70-х рр. ХХ ст. у Московському державному історико-архівному інституті для підготовки майбутніх документознавців. У центрі її уваги – мовне оформлення та особливості машинної обробки інформації адміністративних, наукових, виробничо-технічних, економіко-статистичних документів. Науково-технічний прогрес, розвиток та інтеграція наукових знань у мовознавстві, документознавстві, зокрема потреба в удосконаленні організації змісту документа, уніфікації його інформаційної частини зумовили подальшу еволюцію змісту і структури документної лінгвістики.

Нині „Лінгвістичні основи документознавства” можна розглядати як мовознавчу дисципліну, яка досліджує внутрішню структуру тексту службового документа, його змістові категорії, мовностилістичну репрезентацію.

Об’єктом її вивчення є текст службових документів, а предметом – правила побудови та мовне оформлення уніфікованих текстів службових документів, виявлення категорій, які виражаються за цими правилами.

Мета дисципліни – формування системи знань про специфіку структурної та змістової організації текстів службових документів; вмінь моделювати тексти службових документів різних жанрів відповідно до певної комунікативної ситуації. Курс „Лінгвістичні основи документознавства” має справу з письмовими документами, а саме: рукописними, надрукованими та письмовими електронними текстами.

Завдання дисципліни – вивчення правил побудови та мовного оформлення уніфікованих текстів службових документів, виявлення змістових категорій, які виражаються за цими правилами.

На сучасному етапі документолінгвістика як синтетична наука перебуває на стадії становлення, формується її понятійний апарат. Інтегрування теоретичних і практичних здобутків інших галузей мовознавства визначили основні напрями її розвитку:

- вивчення тексту як системи вищого рангу, основною ознакою якого є цільність і зв’язність;

- аналіз одиниць, що становлять текст;

- дослідження міжфразових зв’язків та відношень;

- уніфікація структурної організації текстів службових документів;

- виявлення особливих категорій службових документів та лінгвостилістичних засобів, які забезпечують реалізацію цих категорій у тексті.

Навчальний курс „Лінгвістичні основи документознавства” нерозривно пов’язаний із такими дисциплінами: „Українська мова (за професійним спрямуванням)”, „Стилістика ділового мовлення та редагування службових документів”, „Діловодство”, „Інформаційні технології у документознавстві”.

Курс "Лінгвістичні основи документознавства" є розділом прикладної стилістики, що вивчає текст документа, автором якого є колективний суб'єкт чи юридична особа. Виникла ця порівняно нова галузь науки на перетині мовознавства, документознавства, логіки, редагування, інформатики, статистики, права, кібернетики тощо.

До головних завдань лінгвістичних основ документознавства належить вивчення й удосконалення мови документів, розробка методів трафаретизації документів та методик уніфікації документної мови.

Курс "Лінгвістичні основи документознавства" спрямований на формування знань:

- лексичних, граматичних та стилістичних особливостей різних документів;

- структури стилістичної системи української мови, обсягу поняття "стиль", критеріїв класифікації стилів сучасної української мови, мовних і позамовних факторів, що впливають на формування стилю;

- обсягу поняття "текст", основних ознак тексту, мовних засобів зв'язку, засобів створення логічності і точності мовлення, елементів структури тексту документа, правил оформлення документів;

- правил та методів уніфікації документної мови;

- логічних основ редагування текстів документів;

- комп'ютерних засобів створення, редагування, розпізнавання, перекладу документів.

Після вивчення курсу формується вміння:

- володіння стилістичними нормами сучасної української мови, використання мовних засобів відповідно до теми, мети та сфери спілкування;

- правильно оформлювати документи, продукувати тексти офіційно-ділового стилю відповідно до норм літературної мови;

- виявляти, пояснювати й усувати різні типи помилок у документах, дотримуючись чинних норм редагування, добирати найдоцільніші методи виправлення;

- дотримуватися лексичних, граматичних і стилістичних норм під час складання документів, уникати двозначності висловів у текстах документів, правильно добирати стилістично марковану лексику, використовуючи точні словесні позначення предмета думки;

- правильно вживати мовні засоби в текстах документів;

- логічно і послідовно викладати думки при складанні документів;

- застосовувати довідкову літературу при створенні та редагуванні текстових документів;

- використовувати комп'ютерні засоби в документній лінгвістиці (переводити документи з паперової форми в електронну, редагувати, здійснювати автоматичний переклад).

2. Історичні витоки „Лінгвістичні основи документознавства”

„Лінгвістичні основи документознавства” як теоретико-прикладна дисципліна виникла на межі функціональної стилістики та лінгвістики тексту, що зумовлено спільністю об'єкта дослідження – текст як джерело та носій інформації.

Лінгвістика тексту – самостійна мовознавча наука, яка досліджує внутрішню структуру тексту, його категорії, змістово-знакову і комунікативну репрезентацію.

Лінгвістику тексту різні дослідники називають також текстовою лінгвістикою, текстуальною лінгвістикою, тек-етикою, текстологією, граматикою тексту, текстолінгвістикою.

Ця наука вивчає текст і його структуру, категорії та складові, а також способи його створення. Основна її мета – виявлення системи правил, за якими сукупність усвідомлених речень можна організувати на вищому рівні – тексту. Лінгвістика тексту спрямована на вивчення текстотвірних закономірностей, властивих усім текстам. Однак досягнення цієї мети передбачає попередній аналіз багатьох текстів і порівняння результатів. Тексти різних жанрів мають свої форми організації, вироблені та кодифіковані суспільною практикою. Зважаючи на важливість тих функцій, які виконує управлінський документ у суспільстві як джерело та носій оперативної інформації, нині актуалізується питання стосовно закономірностей створення текстів (надфразових єдностей) управлінських документів, механізмів їх структурування та способів мовного оформлення у зв'язному тексті. Ці питання досліджує документна лінгвістика.

Теорія тексту в дисципліні „Лінгвістичні основи документознавства” спирається на розробки лінгвістики тексту. Фактично всі їхні основні завдання в аспекті теорії тексту тотожні і різниця полягає у більш широкому спектрі об'єктів дослідження у лінгвістиці тексту – вивчення різних видів текстів (художніх, офіційно-ділових, публіцистичних, наукових тощо).

Становлення лінгвістики тексту як самостійного мовознавчого напряму зі своєю теорією і практикою відбувається у 60-і роки ХХ ст. Своєрідним центром її формування вважають Німеччину, у якій виходить друком низка наукових робіт (Р. Харвег. Я. Петефі, С. Шмідт, В. Дресслер). Великий внесок у її розвиток зробили філологічні школи різних країн. Зокрема Лондонська, Французька функціональні школи, радянська філологічна традиція (текстова концепція М.М. Бахтіна 40-50-х років).

Розвиток лінгвістики тексту був зумовлений посиленням уваги мовознавців до розрізнення понять «мова» і «мовлення», і відповідно до рівнів системи мови, визначення статусу тексту як автономної одиниці мови.

Наприкінці 70-х років ХХ століття відбуваються позитивні зміни – розшарування лінгвістики тексту внаслідок залучення різних аспектів суміжних наук. У лінгвістиці тексту виділяються три самостійні наукові дисципліни: загальна теорія тексту (І.Р. Гальперін), граматика тексту (О.І. Москальська), стилістика тексту (О.В. Арнольд, В.В. Одинцов).

Теоретичний розвиток лінгвістики і закономірне включення тексту в багаторівневу систему лінгвістичних одиниць активізували дослідження різних типів текстів, зумовили практичні потреби визначення загальних принципів їх структурної організації та правил ефективної побудови. Комп'ютеризація стимулювала пошук лінгвістичних принципів їх автоматизованої підготовки, трансформації (перш за все згортання), аналізу й оцінювання, сприяла розвитку прикладної лінгвістики тексту.

На сучасному етапі лінгвістика тексту інтегрує досягнення нових теорій і галузей знань, орієнтованих на мовлення, акт комунікації.

Перехід до інформаційного суспільства супроводжується зростанням обсягів документованої інформації в усіх сферах людської життєдіяльності.

Зростає роль документа як носія соціальної інформації. Потреби в удосконаленні організації змісту документа, уніфікації його інформаційної частини зумовили розвиток документної лінгвістики.

„Лінгвістичні основи документознавства”– мовознавча дисципліна, яка досліджує внутрішню структуру тексту службового документа, його змістові категорії, мовностилістичну репрезентацію.

 

2. Понятійний апарат курсу „Лінгвістичні основи документознавства” (ЛОД)

Об'єктом вивчення є текст службових документів.

Предметом – правила побудови та мовне оформлення уніфікованих текстів службових документів, виявлення категорій, які виражаються за цими правилами.

Службовий документ – документ, який створила або отримала установа (чи інший об'єкт господарювання) у процесі діяльності. Службовий документ – це текстовий документ, однак поняття «текстовий документ» значно ширше. За ДСТУ 2732-2004 «Діловодство та архівна справа» текстовий документ – це документ, зміст якого – мовна інформація, зафіксована будь-яким типом письма або певною системою звукозаписування.

ЛОД вивчає текстові документи, зміст яких зафіксовано знаками природної мови текст документа – це зміст письмового документа. Отже, ЛОД має справу з письмовими документами, зміст яких зафіксовано за допомогою письмових знаків: рукописних і надрукованих. Слово «текстовий» співвідноситься не тільки з документом, зміст якого оформлений на паперовому носії, але і з гіпертекстом електронного документа, який створюють і використовують у межах комп'ютерної системи. Тобто, письмовий електронний текст також є об'єктом вивчення ЛОД.

 

3. Основні напрями розвитку „Лінгвістичні основи документознавства”

Вивчення тексту як системи вищого рангу, основною ознакою якого є цілісність і зв'язність.

Вивчення одиниць, що становлять текст (зокрема вивчення складного синтаксичного цілого, або НФЄ) (праці В.В. Виноградова, О.М. Пєшковського, Н.С. Поспєлова та ін.).

Вивчення міжфразових зв'язків і відношень.

Уніфікація структурної організації та мовних засобів текстів службових документів.

Виявлення основних категорій службових документів і лінгвостилістичних засобів, які забезпечують реалізацію цих категорій у тексті.

Нині лінгвістика тексту досліджує широке коло питань: виділення одиниць і структур на рівні тексту, виявлення закономірностей побудови текстів, проблеми реферування текстів і запису його семантики, породження і сприйняття тексту, його інтерпретації тощо, також різноманітні дослідницькі підходи до вирішення цих проблем.

 


4. Місце курсу „Лінгвістичні основи документознавства”







Дата добавления: 2015-03-11; просмотров: 997. Нарушение авторских прав

codlug.info - Студопедия - 2014-2017 год . (2.726 сек.) русская версия | украинская версия