Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Технічна характеристика шестеренних гідромоторів




Таблиця 5.

Планетарні гідромотори

Для приводу активних робочих органів, транспортерів сільсько­господарських машин застосовують планетарні та планетарно-роторні гідромотори.

Планетарні гідромотори МГП-80, МГП-100, МГП-125, МГП-160, МГП-200, МГП-315 розробляє і виготовляє Омський завод гідроприводів «Омськгідропривод».

Планетарно-роторні гідромотори ГПР-Ф-160, ГПР-Ф-250, ГПР-Ф-320, ГПР-Ф-400, ГПР-Ф-500, ГПР-Ф-630 розробляє конструк­торсько-технологічний інститут сільськогосподарського машинобу­дування КТІСМ м. Запоріжжя, а виготовляє Сорокський завод «Гідропривід».

Планетарні гідромотори типу МГП — це реверсивні гідромаши­ни з розподільником робочої рідини багаторазової дії.

Робочий орган складається з ротора 28 (рис. 5.), семи цилінд­ричних роликів 27 і пластини 24. Ротор при перекочуванні по зу­бчастому вінцю статора змінює об'єм робочих камер. Вісь ротора описує коло радіусом, що дорівнює ексцентриситету робочої пари.

У корпусі 5 встановлено радіально-упорні роликові підшипники 4, в яких обертається вихідний вал 1 з внутрішніми шліцами.

Для ущільнення вала в корпус встановлено манжету 3. Вихідний вал з'єднано із золотниковим пристроєм 10, 12 та валом 11. Торцеве притискання золотника здійснює притискна втулка 13, яка розмі­щена в кришці 17. Зусилля осьового притискання створює пластин­часта пружина 22 та тиск робочої рідини, що надходить через один з каналів. Гайкою 25 і дистанційною втулкою 6 регулюють зазор у конічних підшипниках. Для герметизації внутрішнього об'єму гідромотора встановлено гумові кільця 8, 15, 21 та інші.

 

 

 

Рис. 5. Гідромотор планетарний типу МГП:

1 — вихідний вал; 2 — шпонка; 3 — манжета; 4 — підшипник; 5 — корпусі 6 — дистанційна втулка; 7 — зубчастий вал; 8, 15, 21 — гумові кільця;

9- пробка; 10, 12 — золотниковий пристрій; 11 — вал; 13 — притискна втулка; 14, 26 — штифти; 16 — упорний ролик; 17, 18 — кришка; 19 — заклепка; 20 — болт; 22 — пружина; 23 — корпус золотника; 24 — ластина; 25 — гайка; 27 — ролик; 28 — ротор; 29 - статор; 30 — зворотний клапан

Для збору дренажу в деталях 10, 24, 29 є отвори, які діаметральним каналом деталі 24 сполучені із зворотними клапанами 30, що розділяють порожнини низького і високого тиску.

Для зниження тиску дренажу в пластині 24 є спеціальний отвір для виведення робочої рідини, який закритий пробкою 9.

Кутове положення пластини 24 відносно статора 29 і притискивтулки ІЗ відносно кришки 18 зафіксовано штифтами 14, 26. Осьовезміщення карданних валів у бік кришки обмежуються упорним роликом 16.

Напрямок обертання вихідного вала залежить від розподілу входу і виходу робочої рідини до отворів на кришці. Робоча рідина під тиском надходить у один з отворів притискної втулки 13, золотника 10та проміжної пластини і підводиться в камери змінного об’єму, змушуючи ротор 28 обкочуватися (здійснювати орбітальний рух навколо осі статора і одночасно обертатися навколо власної осі в напрямку протилежному руху по орбіті) по внутрішньому зубчастому вінцю статора. З камер, об'єм яких зменшується, відпрацьована рідина витісняється зубцями ротора і по розподільних каналах та отворах у кришці відводиться у зливну лінію. Отже, тиск робочої рідини приводить у дію ротор, який створює крутний момент. Рух ротора по орбіті перетворюється на оберти вихідного вала з передат­ним відношенням, що дорівнює семи.

Робоча рідина — моторні оливи: влітку — М-10В2, М-10Г2, взимку М-8В2, М-8Г2 (ГОСТ 8581-78). ККД планетарних гідромоторів: гідромеханічний — 0,85; загальний — 0,78.

Технічні характеристики планетарних гідромоторів наведено в таблиці. 6.

 

 

Таблиця 6.

 

 

 

Планетарно-роторні гідромотори типу ГПР-Ф (ПМТ)є пла­нетарними реверсивними гідромашинами багаторазової дії. Вони мають торцевий розподільник робочої рідини і безкарданну кінема­тичну схему передачі крутного моменту на вихідний вал.

У корпусі 4 (рис. 6 ) нарізано зубці евольвентного зачеплення. Встановлений ексцентрично ротор 6 має два зубчастих вінця — зов­нішній і внутрішній. Перший із зубцями корпусу 4 утворює пару з внутрішнім зачепленням. Другий входить у зачеплення з шестер­нею 7, що має круговий профіль зуба. Ця пара утворює робочі каме­ри гідромотора, що з торців обмежені розподільником 8 і щокою 5, розміщеними на валу 1.

Рис. 6. Гідромотор планетарно-роторний типу ГПР-Ф:

І — вал; 2, 10 — кришки; 3 — підшипник радіально упорний; 4 — корпус; 5 — щока; 6 — ротор; 7 — шестерня; 8 — розподільник; 9 — підшипник роликовий радіальний; 11 — золотник; 12 — ущільнювач

 

Ротор гідромотора здійснює складний рух — одночасно котиться по зубовому вінцю шестерні 7 і по зубовому вінцю нерухомого кор­пусу 4. За один оберт вала ротор здійснює шість обкочувань по зубо­вому вінцю корпусу.

Отже, гідромотор типу ГПР-Ф поєднує функції об'ємної гідро­машини та редуктора.

У кришці 10 встановлено золотник 11, що під дією тиску рідини з внутрішньої порожнини притискається до робочої поверхні розпо­дільника 8, в якому є підвідні канали. Кількість каналів дорівнює кількості обкочувань ротора 6 по зубовому вінцю корпусу 4.

У золотнику є канали, які через один сполучаються з порожни­нами гідромотора. При подачі робочої рідини в одну з них робоча рідина через частину каналів золотника 11 надходить в половину робочих камер. Під дією тиску рідини ротор 6 котиться по вінцю ко­рпусу 4, передаючи обертання на вихідний вал 1. Відпрацьована рідина з другої половини робочих камер через канали золотника 11 витісняється в іншу порожнину.

Напрямок і швидкість обертання вала 1 визначаються напрям­ком потоку та кількістю робочої рідини, що підводиться.

Гідромотори ГПР-Ф-160, ГПР-Ф-200, ГПР-Ф-250, ГПР-Ф-320 від­різняються один від одного тільки шириною деталей робочого орга­ну.

Гідромотори ГПР-Ф-400, ГПР-Ф-500, ГПР-Ф-630 характеризу­ються наявністю двох уніфікованих з ГПР-Ф-200, ГПР-Ф-250, ГПР-Ф-320 робочих органів, що доповнюють їх робочий об'єм.

Робоча рідина гідромоторів — моторні оливи: влітку — М-10,В2, М-10Г2, взимку — М-8В2, М-8Г2 (ГОСТ 8581-78). ККД планетарно-роторних гідромоторів: гідромеханічний — 0,9; загальний 0,85.

 

Питання для самоконтролю

1. Назвіть типи насосів і гідромоторів, які використовуються в гідроприводі сільськогосподарської техніки.

2. Розкажіть будову та принцип роботи шестеренних насосів і гідромоторів.

3. Як відбувається розвантаження шестерень шестеренного гідронасосу від радіальних сил тиску оливи та автоматична компенсація торцевого зазору ?

4. Розкажіть будову та принцип роботи планетарних та планетарно-роторних насосів і гідромоторів.

5. Вкажіть в чому відмінність планетарних та планетарно-роторних насосів і гідромоторів.

6. Чи можливе переобладнання шестеренного гідронасосу лівого обертання на праве обертання ? Якщо так, то яким чином.

 

Список рекомендованої літератури

1. Башта Т.М. Объемные насосы и гидравлические двигатели гидросистем. Учебник. — М.: Машиностроение,1974. — 606 с.

2. Білоконь Я.Ю., Окоча А.І. Нова мобільна техніка. 1. Трактори. — Ніжин, 1999. — 263 с.

3. Васильковский М.И., Мещишина А.Г., Миишн Д.П. и др. Методические указания к самостоятельной работе студентов по расчету обгемного гидропривода. — Кировоград: КИСХМ, 1991. — 56 с.

4. Васильченко В.А. Гидравлическое оборудование мобильннх машин: Справочник. — М.: Машиностроение, 1983. — 301 с.

5. Вильнер Я.М., Ковалев Я.Т., Некрасов Б.Б. и др. Справочное пособие по гидравлике, гидромашинам и гидроприводам. — Минск: Вншзйшая шк., 1985. — 382с.

6. Воспуков В.К. Гидравлические и пневматические схемы сельскохозяйственннх машин: Справ, пособие. —Минск: , 1985. —141 с.

7. Гидравлические агрегаты тракторов и сельскохозяйственных машин: Ката­лог. — ЦНИИТЗИ автосельхозмаш, 1989. — 137 с.

8. Гідропривід сільськогосподарської техніки: Навчальне видання/ О.М. Погорілець, М.С. Волянський, В.Д. Войтюк; За ред. О.М. Погорільця. – К.: Вища освіта, 2004.- 368 с. : іл..







Дата добавления: 2015-09-19; просмотров: 495. Нарушение авторских прав

codlug.info - Студопедия - 2014-2017 год . (0.009 сек.) русская версия | украинская версия