Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

ТЕЗИ, КОНСПЕКТ ЯК ВАЖЛИВИЙ ЗАСІБ ОРГАНІЗАЦІЇ РОЗУМОВОЇ ПРАЦІ




(2 години)

План

1. Тези як коротко сформульовані основні положення першоджерела.

2. Конспект яквид тексту, що створений у результаті аналітико-синтетичного оброблення інформації першоджерела.

3. Види та реквізити конспекту.

Теза – положення, висловлене в книзі, доповіді, статті тощо, правдивість якого треба довести; положення, що коротко й чітко формулює основну ідею чого-небудь або провідне завдання, що стоїть перед кимсь; коротко сформульовані основні положення доповіді, лекції, статті тощо

Відповідно до мети тези поділяють на вторинні й оригінальні.

Вторинні тези слугують для виділення основної інформації в тому чи іншому джерелі (наприклад підручнику, монографії, ста­тті) під час читання, реферування, їх призначення – створити модель змісту тексту, яку можна було б осмислювати далі. Обсяг тез відпо­відає кількості інформаційних центрів тексту. Зазвичай їх складають мовою автора.

Вимоги до складання тез:

- формулювання думок повинно бути чітким і стислим, але зі збереженням самобутності форми;

- викладання основних авторських думок у вигляді послідовних пунктів; записуючи тези, нумерують кожну; у кожній тезі варто виокремлювати ключове слово;

- якщо текст великий за обсягом, то в кінці кожної тези вказують номер сторінки джерела.

Оригінальні тези створюють як первинний текст. Вони можуть бути:

- ключовими елементами майбутньої наукової розвідки (планом, начерком основних положень);

- стислою формою презентації результатів наукових досліджень під час виступу на науковій конференції.

Тези мають чітко регламентовану змістово-композиційну структуру, в якій виокремлюють такі складові:

- преамбула (1-2 тези);

- основний тезовий виклад (3-6 тез);

- висновкова теза/тези (1-2).

Виписки – це цитати (дослівне відтворення думок автора книжки), або короткий, близький до дослівного, виклад змісту потрібного уривка тексту. Виписувати з книги теоретичні положення, статичні, хроно­логічні відомості можна як під час читання, так і після нього. Цитату обов'язково брати в лапки, а на кожну виписку давати посилання на джерело. Для полегшення наступної систематизації виписок їх краще робити на окремих аркушах, каталогових картках.

Конспект –особливий вид тексту, який створений у результаті аналітико-синтетичного оброблення інформації першоджерела, тобто ско­рочений запис певної інформації, що дозволяє його авторові одразу чи через деякий час із необхідною повнотою відновити інформацію. До конспекту ставлять такі вимоги:

- залишають певну частину сторінки (це може бути половина аркуша або широкий берег) для запису власних думок, оцінки законспектованого;

- цитуючи, вказують відповідну сторінку першоджерела.

Текст конспекту, на відміну від тез, оформлюють довільно, крім основних положень, конспект містить і фактичний матеріал.

Стислий конспект передає в узагальненому вигляді найсуттєвішу інформацію тексту, а докладний (розгорнутий) містить також відо­мості, які конкретизують, мотивують, деталізують основні положення тексту у вигляді доведень, пояснень, аргументів, ілюстрацій тощо.

Конспектування наукової інформації, що сприймається на слух Процес конспектування є складнішим від попереднього і складається з трьох взаємозумовлених та паралельних мисленнєво-мовленнєвих дій: аудіювання (розуміння інформації, що сприймається на слух); мисленнєвого оброблення почутого (визначення головної і до­поміжної інформації, переформулювання); письмової фіксації інформації.

Конспекти поділяють на плановий, текстуальний, вільний, тема­тичний, опорний.

Плановий конспект укладається за попередньо складеним планом статті, книги, лекції. Кожному питанню плану відповідає певна части­на конспекту, але якщо пункт зрозумілий, то докладно не розкривається.

Текстуальний конспект – це конспект, створений переважно з цитат; це джерело дослівних висловлювань автора. Цей конспект доцільно використовувати під час опрацю­вання наукових праць.

Вільний конспект – це поєднання виписок, цитат, тез. Він вимагає уміння самостійно чітко й лаконічно формулювати основні положення. Для цього необхідне глибоке осмислення матеріалу, великий і активний запас слів, уміння використовувати всі типи запису: плани, тези, ви­писки, цитати тощо.

Тематичний конспект укладається на одну тему, але за декількома джерелами. Специфіка такого конспекту полягає в тому, що, розроб­ляючи певну тему за низкою праць, він може не відображати зміст кожного з них у цілому.

Під опорним конспектом розуміють систему опорних сигналів, що мають структурний зв'язок. Це наочна конструкція, яка заміщає систему значень, понять, ідей як взаємозалежних елементів.

За походженням конспекти поділяються на конспекти усних відповідей; конспекти друкованих праць; конспекти електронних джерел.

Реквізити конспекту усного виступу

1. Дата складання.

2. Прізвище та ініціали автора виступу.

3. Назва.

4. Текст.

Реквізити конспекту друкованої праці

1. Дата складання.

2. Бібліографічні відомості першоджерела.

3. Текст.

 







Дата добавления: 2015-09-18; просмотров: 1978. Нарушение авторских прав

codlug.info - Студопедия - 2014-2017 год . (0.058 сек.) русская версия | украинская версия