Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Який із наведених факторів впливає на обсяг аудиторських процедур




1. Рівень суттєвості.

Ознайомлення з бізнесом клієнта проводиться:

1. До початку аудиторської перевірки.

Термін аудиторської перевірки визначається:

1. Договором на аудит.

Під межею суттєвості в аудиті розуміють:

1. Гранично припустимий рівень відхилень у звітності.

Не є етапом аудиторської вибірки:

1. Оцінка системи внутрішнього контролю клієнта.

Складання плану аудиту проводиться:

1. До початку аудиторської перевірки.

Аудиторський ризик визначається:

1. За формулою АР = ВР х РК х РН.

Який рівень ризику невиявлення, якщо ризик аудита – 5%, властивий ризик – 0,9; а ризик контролю – 0,5:

1. 0,11

Яка умова в комп’ютерному середовищі знижує аудиторський ризик:

1. Децентралізована комп’ютерна обробка даних.

Визначити вірне ствердження:

1. Ризик контролю не може становити 0%.

Аудитор готує і передає клієнту лист-зобов’язання:

1. До початку аудиторської перевірки.

Аудиторська вибірка не здійснюється:

1. Якщо властивий ризик і ризик контролю низькі.

Суттєвість в аудиті – це:

1. Вплив відхилень на рішення користувачів звітності.

Які заходи вживає аудитор, щоб знизити ризик невиявлення:

1. Збільшує обсяг аудиторських процедур.

Оцінка ризиків аудиту проводиться:

1. До початку аудиторської перевірки.

Для отримання впевненості, що всі аудиторські перевірки виконуються відповідно до МСА, аудиторська фірма повинна:

1. Впроваджувати політику та процедури контролю якості.

План аудиторської перевірки складає:

1. Керівник аудиторської групи.

Встановити вірне ствердження:

1. Внутрішній ризик залежить від виду діяльності фірми.

Визначення бюджету аудиторської перевірки проводиться:

1. До початку аудиторської перевірки.

Ризик невиявлення визначається:

1. За формулою РН = АР : (ВР х РК).

 

 

Елементами ризику невиявлення є:

1. Ризик вибірки і ризик неефективності аудиторських процедур.

Складання програм аудиту проводиться:

1. До початку аудиторської перевірки.

Які методичні прийоми контролю застосовуються під час аудиту:

1. Прийоми фактичного і документального контролю.

Найбільш надійним джерелом інформації для аудитора є:.

1. Спостереження за інвентаризацією.

Чи повинен аудитор ознайомити клієнта з робочими документами:

1. Ні.

Аудиторськими доказами являються:

1. Інформація, зібрана в ході перевірки.

Зустрічна перевірка, яка здійснюється аудитором, це:

1. Порівняння різних документів, які мають відношення до однієї і тієї ж господарської операції.

Вкажіть основний фактор, який впливає на надійність аналітичних аудиторських процедур:

1. Виявлення тенденцій змін фінансових показників.

Визначити, які з приведених аудиторських доказів є найбільш надійними:

1. Докази точності обліку запасів, одержані в результаті спостереження за інвентаризацією.

Які критерії оцінки доказів застосовуються в аудиті:

1. Достатність та відповідність.

Який фактор впливає на надійність аудиторських доказів:

1. Джерела їх одержання та характер.

Якщо фінансова звітність за попередній період не перевіря­лась, аудитор повинен:

1. Зазначити про це у своєму висновку.

Керівництво клієнта не дозволило аудитору перевірити достовірність деяких показників, видавши письмове підтверд­ження про їх достовірність:

1. Аудитор має дати негативний аудиторський висновок.

Якщо аудитор не впевнений у безперервності існування клієнта, він повинен:

1. Надати безумовно-позитивний висновок з пояснювальним параграфом.

При наявності суттєвої незгоди з керівництвом щодо обраної облікової політики аудитор повинен:

1. Надати негативний висновок.

При наявності незгоди з керівництвом щодо методів застосу­ван­ня облікової політики, яка є несуттєвою, аудитор повинен:

1. Надати умовно-позитивний висновок.

При наявності обмеження обсягів роботи, яке є несуттєвим, аудитор повинен:

1. Надати умовно-позитивний висновок.

 

Якщо коригування у звітність за минулий період не були внесені, аудитор вибирає:

1. Умовно-позитивний або негативний висновок.

Аудиторський висновок підписує:

1. Керівник аудиторської фірми.

Оцінка системи внутрішнього контролю здійснюється для:

1. Перевірки безперервності існування клієнта у наступний період.

Оцінка подальших подій проводиться:

1. У кінці аудиторської перевірки.

Оцінка безперервності функціонування клієнта у майбутні періоди проводиться:

1. У кінці аудиторської перевірки.

Аудитор не несе матеріальну відповідальність за невиявлення суттєвих відхилень, якщо він:

1. Здійснив все перераховане.

Які органи мають право перевіряти аудиторські фірми:

1. Аудиторська палата України.

Який з наступних аспектів як правило не включається у договір на проведення аудиту:

1. Конкретні аудиторські процедури, які будуть використані аудитором.

Аудитор несе відповідальність:

1. За свій висновок.

Згідно з договором аудитор не відповідає за достовірність висновку:

1. Це суперечить законодавству і суті аудиту.

При виявленні факту розкрадання з боку касира, аудитор повинен:

1. Повідомити про нестачу керівництво клієнта.

Обмовка про обов’язок аудитора дослідити тільки суттєві аспекти звітності звільняє аудитора від відповідальності за невиявлення несуттєвих відхилень:

1. Так.

Аудиторські фірми згідно чинного законодавства мають право:

1. Самостійно визначати форми і методи аудиторської перевірки.

Контроль якості роботи аудитора полягає у:

1. Контролі основного аудитора за роботою своїх асистентів.

Форма і зміст Загального плану аудиту залежать від:

1. Конкретних методик і технологій, застосовуваних аудитором.

Аудит легітимності створення суб’єктів підприємницької діяльності здійснюється:

1. Будь-якими учасниками аудиторської групи.

При наявності значної невизначеності щодо наслідків майбутніх подій, які можуть вплинути на звітність, аудитор:

1. Видає безумовно-позитивний висновок з пояснювальним параграфом.

 

При наявності суттєвих обмежень обсягів роботи аудитор повинен надати висновок:

1. У вигляді відмови від висловлення думки.

Для перевірки прав засновників на частку у статутному капіталі застосовується:

1. Всі зазначені процедури.

Для перевірки правильності періодизації розрахунків із формування статутного капіталу застосовуються:

1. зустрічна перевірка первинних документів і звітності

Для перевірки правильності оцінки внесків засновників застосовується:

1. Перерахунок оцінки майнових внесків.

“Аудиторський ризик” – це такий ризик, коли:

1. Аудитор надає невідповідну думку коли фінансова звітність суттєво викривлена.

Зв’язок між суттєвістю та аудиторським ризиком має:

1. Зворотну залежність.

До чинників внутрішнього ризику відносяться:

1. Структура підприємства.

Аудитор у своїй роботі може покладатися на систему внутріш­нього контролю з метою:

1. Зменшення обсягу перевірок по суті.

Тести, які проводяться для отримання аудиторських доказів відносно належної організації системи бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю – це:

1. Тести контролю.

Для перевірки реальності існування матеріальних активів застосовується:

1. Спостереження за інвентаризацією матеріальних активів.

Для перевірки повноти відображення матеріальних активів застосовуються:

1. Спостереження за інвентаризацією матеріальних активів.

Для перевірки права власності на матеріальні активи застосовується:

1. Всі зазначені процедури.

Для перевірки правильності періодизації відображення матеріальних активів в обліку і звітності застосовується:

1. Зустрічна перевірка первинних документів і звітності.

Для перевірки правильності оцінки матеріальних активів застосовується:

1. Перерахунок оцінки матеріальних активів.

Які аудиторські докази права власності клієнта на транспортні засоби:

1. Документи, що підтверджують їх придбання клієнтом

При інвентаризації каси була виявлена велика нестача, аудитор повинен:

1. Оцінити суттєвість статті і зробити висновок.

Коли властивий ризик та ризик контролю високий, прийнятний рівень ризику невиявлення має бути:

1. Низькими.

Якщо попередній ризик невиявлення низький, то аудитор буде проводити:

1. Велику кількість детальних тестів і невелику кількість аналітичних процедур.

Чи необхідно під час аудиту касових операцій організувати проведення інвентаризації коштів у касі, якщо вона не проводилась протягом року:

1. Так.

Коли аудитор підвищує запланований рівень ризику контролю, оскільки деякий контроль був неефективним, то скоріше за все він:

1. Збільшить обсяг тестів на суттєвість.

Для перевірки реальності існування нематеріальних активів застосовується:

1. Спостереження за інвентаризацією нематеріальних активів.

Для перевірки повноти відображення нематеріальних активів:

1. Спостереження за інвентаризацією нематеріальних активів.

Для перевірки права власності на нематеріальні активи застосовується:

1. Всі зазначені процедури.

Для перевірки правильності періодизації відображення нематеріальних активів в обліку і звітності застосовується:

1. Зустрічна перевірка первинних документів і звітності.

Для перевірки правильності оцінки нематеріальних активів застосовується:

1. Всі зазначені процедури.

Які аудиторські докази права власності клієнта на нематеріальні активи:

1. Документи, що підтверджують їх придбання клієнтом.

При інвентаризації нематеріальних активів була виявлена відсутність електронного ключа до бази даних та документів на її придбання, аудитор повинен:

1. Оцінити суттєвість статті і зробити висновок.

Тести, що проводяться для отримання аудиторських доказів з метою виявлення суттєвих викривлень у фінансовій звітності – це:

1. Тести на суттєвість.

Чи необхідно під час аудиту нематеріальних активів організувати проведення їх інвентаризації, якщо вона не проводилась протягом року:

1. Так.

Інформація, отримана аудитором при складанні висновку, на якому базується аудиторська думка – це:

1. Аудиторські докази.

Яке з наведених нижче тверджень не є твердженням керівництва, яке міститься у фінансовій звітності:

1. Документування.

Достатність аудиторських доказів щодо початкового сальдо залежить від:

1. Усього переліченого.

Який з наступних елементів визначає конкретні аудиторські процедури, необхідні для отримання належних аудиторських доказів:

1. Аудиторське судження.

2. Суттєвість.

3. Аудиторський ризик.

4. Прийнятна впевненість.

231. До аудиторських процедур відповідно до МСА відносяться:

1. Усе перелічене.

Для перевірки правильності оцінки зобов’язань клієнта перед засновниками застосовується:

1. Всі зазначені процедури.

Аудитор проводить опитування складських працівників підприємства щодо існування застарілих запасів. Ця процедура надає впевненості щодо ствердження керівництва стосовно:

1. Оцінки.

При інвентаризації було виявлено відсутність майна, переданого клієнту як внесок засновника до статутного капіталу, аудитор повинен:

1. Відмовитись від надання висновку.

Метою аудиторських процедур є виявлення завищення продажів. Аудитор має простежити записи таких операцій:

1. Від облікових записів до первинних документів.

Метою аудиторських процедур є виявлення заниження продажів. Аудитор має простежити записи таких операцій:

1. Від первинних документів до облікових записів.

Аудит зобов’язань здійснюється:

1. Будь-яким учасником аудиторської групи.

Ступінь довіри аудитора до результатів аналітичних процедур не залежить від:

1. Ризику, пов’язаного з використанням вибірки.

Аналітичні процедури – це:

1. Усе перелічене.

Дослідження “незвичних статей” передбачає:

1. Усе перелічене.

Для перевірки правильності періодизації відображення дебіторської та кредиторської заборгованості клієнта застосовується:

1. Зустрічна перевірка первинних документів і звітності.

Термін “документація” за МСА означає:

1. Усе перелічене.

Які аудиторські докази правильності визначення дебіторів:

1. Договір.

Замовник клієнта надсилає відповідь-підтвердження аудитору на його запит про негативне підтвердження рахунків дебіторської заборгованості, якщо:

1. Замовник не погоджується із залишком, який показано у запиті.

Зазвичай аудитор, якщо планує використовувати роботу внутрішнього аудиту, перевіряє:

1. Відповідність дій внутрішнього аудиту цілям зовнішнього аудиту.

Чи необхідно під час аудиту дебіторської та кредиторської заборгованості клієнта організувати проведення інвентаризації, якщо вона не проводилась протягом року:

1. Так.

Для аудиторської перевірки дебіторської заборгованості основною процедурою є:

1. Підтвердження дебіторами розміру та строків заборгованості.

Вибіркою на основі професійного судження аудитора є:

1. Нестатистична вибірка.

Стратифікацію генеральної сукупності проводять з метою:

1. Зменшення обсягу вибірки.

До складу робочих документів аудитора відносяться:

1. Усе перелічене.

Позитивна впевненість у твердженні висловлюється аудитором при здійсненні:

1. Аудиту фінансової звітності.

Негативна впевненість у твердженні висловлюється аудитором при здійсненні:

1. Огляду фінансової звітності.

Високий рівень впевненості, з яким аудитор підтверджує твердження адміністрації, надається при:

1. Аудиті фінансової звітності.

Ніякої впевненості не висловлюється аудитором при:

1. Наданні консультаційних послуг.

Помірний рівень впевненості, з яким аудитор підтверджує твердження адміністрації, надається при:

1. Огляді фінансової звітності.

Для надання впевненості аудитор:

1. Всі відповіді є вірними.

Досягнутий рівень впевненості визначається:

1. Видом наданих послуг, виконаними процедурами та їх результатами.

До завдань з надання обґрунтованої впевненості належать:

1. Аудит фінансової звітності.

До завдань з надання обмеженої впевненості належать:

1. Огляд фінансової звітності.

При виконанні завдань з огляду аудитор надає:

1. Обмежену впевненість та забезпечує помірний її рівень.

 

При здійсненні аудиту фінансової звітності аудитор надає:

1. Обґрунтовану впевненість та забезпечує високий її рівень.

Висновок, який надається при виконанні завдання з надання обґрунтованої впевненості містить:

1. Позитивну форму висловлення думки.

При виконанні завдання з підготовки інформації у звіті:

1. Не висловлюється ніякої впевненості.

До завдань з надання впевненості належать:

1. Завдання, результатом яких є надання висновку про велику кількість предметів перевірки.

Відповідальність за предмет перевірки несе:

1. Відповідальна сторона.

До завдань, які не є завданнями з надання впевненості належать:

1. Складання фінансової та іншої інформації.

Основними процедурами при здійсненні огляду є:

1. Запити та аналітичні процедури.

Якщо на внутрішній контроль не можна покластися, то необхідно:

1. Розробити та виконати аналітичні процедури і тестування залишків по суті.

Для підтвердження того, що товарні запаси, включені в баланс, фізично існують, необхідно виконати аудиторські процедури:

1. Аналіз підрахунків фізичних товарних запасів персоналом фірми-клієнта.

До якої цілі аудиту відноситься аудиторська процедура, яка включає порівняння цін, які зазначені в рахунках-фактурах, з цінами в прейскуранті:

1. Точність відображення інформації.

Перемінною величиною в моделі аудиторського ризику є:

1. Ризик невиявлення.

Встановіть, чи вірне дане твердження:

1. Суттєвість – це сума, яка в випадку невиправлення може змінити рішення користувача.

Встановіть, чи вірне дане твердження:

1. Кількісна оцінка суттєвості повинна бути визначена з використанням професійного судження, а не механічно.

Документальні дані є максимально надійними, якщо вони:

1. Створені третіми особами і зберігаються у аудитора.

Визначить, яку аудиторську процедуру не можливо виконати за допомогою комп’ютеризованих методів аудиту (МАК):

1. Спостереження за процедурами контролю.

До якої з цілей аудиту відноситься аудиторська процедура, яка підтверджує, що рахунки дебіторів відображають усі суми заборгованості на дату балансу:

1. Повнота.

До якої з цілей аудиту відноситься аудиторська процедура, яка підтверджує, що певним чином представляються рахунки дебіторів, по яких дано забезпечення:

1. Подання і розкриття.

До якої з цілей аудиту відноситься аудиторська процедура, яка підтверджує, що доходи визначаються тільки у випадку дотримання відповідних умов обліку і критеріїв оцінки:

1. Оцінка.

Найвищий рівень впевненості досягається при виконанні :

1. Тестів операцій по суті.

Залежність між досягнутим рівнем впевненості та аудиторськими доказами:

1. Пряма.

Перевірка копій рахунків-фактур та підтверджуючих їх транспортних накладних та замовлень покупців – це:

1. Тести процедур контролю.

Перевірка санкціонування знижок, наданих клієнтам, шляхом перевірки наявності дозволу – це:

1. Зустрічні тести контролю.

До якої з цілей аудиту відноситься аудиторська процедура, яка підтверджує, що рахунки дебіторів є законним правом компанії на дату балансу:

1. Права і зобов’язання.

До якої з цілей аудиту відноситься аудиторська процедура, яка підтверджує, що заробітна плата службовців правильно врахована за звітний період:

1. Повнота.

До якої з цілей аудиту відноситься аудиторська процедура, яка підтверджує, що запаси заявлені по вартості, яка не перевищує їх чисту реалізаційну вартість:

1. Оцінка вартості.

До якої з цілей аудиту відноситься аудиторська процедура, яка підтверджує, що надана вся інформація про всі зобов’язання по запасах:

1. Подання і розкриття.

Відповідальність за планування та здійснення інвентаризації запасів безпосередньо несе:

1. Клієнт.

Для підтвердження точності підрахунків, здійснених при проведенні інвентаризації запасів, аудитору необхідно здійснити:

1. Повторний підрахунок.

Прибуток від аудиторської діяльності:

1. Оподатковується згідно з чинним законодавством.

Загальний розмір частки засновників аудиторської фірми, які не є аудиторами, у статутному капіталі:

1. Не може перевищувати 30 %.

Аудитор повинен переглянути умови домовленості при повторному аудиті, якщо:

1. Клієнт не розуміє мети та обсягу аудиту.

Якщо замовник пропонує змінити умови домовленості, то аудитор повинен:

1. Усе перелічене.

Аудитор використовує встановлений рівень суттєвості:

1. В усіх перелічених випадках.

Якщо аудитор виявив факт шахрайства, який не впливає суттєво на фінансову звітність, але аудитор підозрює у причетності до шахрайства вищих посадових осіб клієнта, доцільно:

1. Відмовитись від надання висновку.

Складні аудиторські ситуації обумовлюються:

1. Усім переліченим.

Складні аудиторські ситуації охоплюють:

1. Усе перелічене.

Якщо заяви керівництва є суттєвими для фінансової звітності, то аудитору необхідно:

1. Усе перелічене.

При використанні вибірки для тестів контролю, яким чином вплине на обсяг вибірки збільшення ступеня довіри аудитора до системи бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю:

1. Збільшиться.

При використанні вибірки для перевірки на суттєвість, яким чином вплине на обсяг вибірки збільшення сукупної величини помилки, яку аудитор вважає припустимою:

1. Зменшиться.







Дата добавления: 2015-08-12; просмотров: 4576. Нарушение авторских прав

codlug.info - Студопедия - 2014-2017 год . (0.021 сек.) русская версия | украинская версия