Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Юрій відкрив лоток з продажу фризерного морозива. Які з наведених витрат не слід включати до зовнішніх (явних) витрат?




а) заробітну плату найманого продавця;

б) вартість цукру та сиропу;

в) орендну плату за фрезер;

г) доход Юрія як менеджера цього виробництва.

У теорії виробництва короткотерміновим періодом називають:

а) будь-який проміжок часу менший за рік;

б) проміжок часу, на протязі якого усі фактори виробництва змінні;

в) час, необхідний для того, щоб змінити обсяг продукції, що випускається;

г) період, на протязі якого хоча б один фактор залишається незмінним.

Довготерміновий період – це відрізок часу, на протязі якого:

а) усі фактори виробництва змінні;

б) усі фактори виробництва постійні;

в) фірма не може змінити розміри своїх споруд, але може змінити ступінь завантаження машин і обладнання;

г) фірма не може змінити ні розміри своїх споруд, ні кількість машин і обладнання.

Економічні витрати включають:

а) явні та неявні витрати;

б) тільки явні витрати;

в) тільки неявні витрати та нормальний прибуток;

г) не включають ні явних, ні неявних витрат.

Втрачений зиск від альтернативного використання ресурсів, що знаходяться у власності виробника, – це:

а) зовнішні витрати;

в) альтернативна вартість ресурсів;

б) бухгалтерські витрати;

г) економічні витрати.

Економічний прибуток:

а) буде менший за бухгалтерський прибуток;

б) буде більший за бухгалтерський прибуток;

в) дорівнюватиме бухгалтерському прибутку;

г) будь-яке з наведеного залежно від ситуації.

Період часу, достатній для зміни кількості застосованої праці, але недостатній для зміни кількості капіталу:

а) довготерміновий;

в) короткотерміновий;

б) миттєвий;

г) не має виміру.

Середній продукт змінного фактора – це:

а) загальний обсяг випуску продукції, який відповідає певній кількості змінного фактора за умови незмінності усіх інших факторів;

б) відношення сукупного продукту змінного фактора до кількості цього фактора, що зайнята у виробництві;

в) збільшення сукупного продукту змінного фактора по відношенню до збільшення змінного фактору на одну одиницю;

г) відношення граничного продукту до кількості змінного фактора, що зайнята у виробництві.

Крива, що показує усі можливі варіанти комбінації факторів виробництва, використання яких призводить до однакового випуску продукції:

а) ізокванта;

в) ізокоста;

б) лінія зростання;

г) постійний ефект масштабу виробництва.

Гранична норма технологічного заміщення працею капіталу має вигляд:

a) ;

б) ;

в) ;

г) .

Досягнення максимального обсягу випуску при даній технології означає, що:

а) середній і граничний продукти дорівнюють один одному;

б) середній продукт досягає свого максимуму, а граничний продукт дорівнює нулю;

в) досягається максимум значень граничного продукту при мінімальних значеннях середнього продукту;

г) граничний продукт дорівнює нулю, а середній продукт знижується.

По мірі руху вниз по ізокванті гранична норма технологічного заміщення (МRTS):

а) збільшується;

в) зменшується;

б) залишається незмінною;

г) вірна відповідь відсутня.

Якщо при даному обсязі випуску середній продукт (АР) змінного фактора досягає свого максимуму, то це означає:

а) що його значення дорівнює значенню граничного продукту;

б) що значення сукупного продукту починає знижуватися;

в) що значення граничного продукту стає від’ємними;

г) що значення граничного продукту менше показника середнього продукту.

Дія негативного ефекту масштабу виробництва означає, що:

а) із зростанням використання факторів виробництва обсяг виробництва зростає меншими темпами;

б) обсяг випуску продукції при окремих технологіях має тенденцію до скорочення;

в) із зростанням змінного фактора виробництва середній продукт цього фактора збільшується, досягаючи максимуму, а потім знижується.

Якщо гранична продуктивність зростає, ефект масштабу:

а) збільшується;

в) залишається постійним;

б) зменшується;

г) вірна відповідь відсутня.

При зростанні обсягів виробництва ізокванта буде пересуватися:

а) вгору і вправо;

в) вгору і вліво;

б) вниз і вправо;

г) вниз і вліво.

Ізокоста поєднує точки:

а) рівних витрат;

в) однакового випуску продукції;

б) стійкої рівноваги виробника;

г) рівноваги попиту і пропозиції.

Будь-яка точка, що знаходиться на ізокванті чи на ізокості, означає:

а) кількість продуктів, що виробляються;

б) обсяг продуктів у грошовому вимірі;

в) суму витрат;

г) комбінацію фізичних обсягів ресурсів.

Виробнича функція фірми має вигляд: Q = LK. Якщо загальний обсяг витрат не повинен перевищувати 30, то при ціні праці рівній 4 і капіталу – 5 максимальний випуск Q буде досягнуто при комбінації праці і капіталу у співвідношенні:

а) 5 : 2;

б) 4 : 1;

в) 7,5 : 6;

г) 5 : 1.

Якщо при ставці заробітної плати 20 грн. і ціні капітальних затрат 50 грн. використовується комбінація факторів виробництва, при якій , а , то це означає, що з метою підвищення ефективності виробництва фірмі потрібно:

а) використовувати більше праці і менше капіталу;

б) використовувати більше капіталу і менше праці;

в) підвищити ціну продукції, що виробляється;

г) скоротити випуск продукції.

Рівновага виробника визначається законом:

а) рівності попиту і пропозиції;

б) максимізації випуску;

в) рівності співвідношень граничних продуктивностей факторів виробництва та їх ринкових цін;

г) мінімізації витрат виробничих факторів.

Під постійними витратами розуміються:

а) витрати на ресурси, згідно з цінами на момент придбання;

б) витрати, які мають місце навіть тоді, коли нічого не виробляється;

в) неявні витрати виробництва;

г) витрати на придбання сировини за фіксованими наперед цінами.

Змінні витрати виробництва – це витрати:

а) що можуть бути змінені при зміні випуску продукції;

б) що не залежать від зміни обсягу випуску продукції;

в) ціна яких нестабільна;

г) ціна на які контролюється державою.

У точці мінімуму середніх витрат граничні витрати повинні бути:

а) більшими за середні;

б) дорівнювати середнім витратам;

в) меншими за середні;

г) мінімальними.

Серед наведених тверджень знайдіть вірне:

а) середні витрати мінімальні, коли граничні витрати досягають своєї мінімальної точки;

б) через те, що постійні витрати не змінюються, середні постійні витрати залишаються незмінними при будь-якому обсязі продукції;

в) середні витрати зростають завжди, коли підвищуються граничні витрати;

г) середні сукупні і середні змінні витрати мінімальні, якщо вони дорівнюють граничним витратам.

У довгостроковому періоді для фірми:

а) всі витрати є змінними;

б) постійні витрати зростають швидше, ніж змінні;

в) всі витрати є сталими;

г) змінні витрати зростають швидше, ніж постійні.

Середні сукупні витрати (АТС) досягають мінімальної величини за обся­гом виробництва, який характеризується:

а) рівністю AVC та АТС;

б) рівністю МС та АТС;

в) максимальним прибутком;

г) рівністю МС та AVC.

Якщо середні змінні витрати (AVC) скорочується із зростанням обсягу виробництва, то:

а) МС повинні бути нижчим від AVC;

б) МС також повинні скорочуватись;

в) ТС також повинні скорочуватись;

г) повинні зростати AFC.

Яке з наступних тверджень характеризує сукупні витрати:

а) VC - FC;

б) FC + VC + MC;

в) FC + VC;

г) (FC + VC) / Q.

У короткотерміновому періоді фірма виробляє 500 од. продукції. Середні змінні витрати дорівнюють 2 грн., а середні постійні – 0,5 грн. Сукупні витрати складуть:

а) 2,5 грн.;

б) 1250 грн.;

в) 750 грн.;

г) 1100 грн.

Яка з наступних формул характеризує граничні витрати:

а) ;

б) ;

в) ;

г) .

Які витрати можна віднести до змінних у короткотерміновому періоді:

а) орендна плата;

б) виплата на опалення адміністративного приміщення;

в) відсотки за кредит;

г) плата за електроенергію на виробничі потреби.

Сума збитків підприємства, яке закривається в короткотерміновому періоді в умовах досконалої конкуренції:

а) дорівнює сукупним змінним витратам;

б) дорівнює нулю;

в) дорівнює сукупним фіксованим витратам;

г) не може бути визначена.

Крива пропозиції досконало конкурентної фірми в короткотерміновому періоді є:

а) частина кривої середніх змінних витрат, що лежить над кривою граничних витрат;

б) крива граничних витрат, що лежить вище кривої середніх змінних витрат;

в) частина кривої граничних витрат, що лежить вище кривої середніх сукупних витрат;

г) крива граничних витрат.

Якщо при обсязі виробництва, що задовольняє умову МР = МС, сукупний доход менший від сукупних змінних витрат, підприємство в умовах досконалої конкуренції має:

а) закрити виробництво;

б) виробляти продукцію, але нести збитки;

в) виробляти продукцію та мати прибуток або не мати прибутку;

г) збільшувати обсяг виробництва.

Що з наведеного є ознакою лише досконало конкурентного ринку:

а) фірма не має ринкової влади;

б) фірма максимізує прибуток;

в) фірма одержує економічний прибуток в довготерміновому періоді;

г) лінія попиту є лінією середньої виручки фірми.

В умовах досконалої конкуренції ціна дорівнює мінімальним середнім сукупним витратам:

а) в короткотерміновому періоді;

б) завжди;

в) в довготерміновому періоді;

г) ніколи.

У короткотерміновому періоді конкурентна фірма, яка максимізує прибуток або мінімізує збитки, не буде продовжувати виробництво, якщо:

а) ціна продукту нижча мінімальних середніх витрат;

б) середні постійні витрати вищі за ціну продукту;

в) ціна продукту нижча мінімуму середніх змінних витрат;

г) ціна продукту нижче граничних витрат.

Якщо граничні витрати перевищують середні витрати при обсязі виробництва, що максимізує прибуток, то фірма:

а) отримує економічний прибуток;

б) вибирає обсяг виробництва, що відповідає точці, розміщеній правіше мінімуму кривої середніх витрат;

в) все вказане вірно;

г) нічого з наведеного невірно.

Досконало конкурентна фірма – це:

а) фірма, яка використовує методи тільки легальної конкуренції;

б) фірма, яка не впливає на формування ринкової ціни;

в) фірма, яка використовує будь-які форми конкурентної боротьби;

г) фірма, якій вдається встановити бажану ціну в конкурентній боротьбі.

Нехай підприємство в умовах досконалої конкуренції реалізує 300 одиниць продукції по 2 грн. за одиницю. За цього рівня виробництва сукупні фіксовані витрати дорівнюють 100 грн., а сукупні змінні витрати – 400 грн. Виходячи з цього, можна сказати, що підприємство:

а) максимізує прибуток;

б) має прибуток, але не обов’язково максимальний;

в) зазнає збитків;

г) має зупинити виробництво в короткотерміновому періоді.

У короткотерміновому періоді підприємство в умовах досконалої конкуренції максимізує прибуток, виробляючи таку кількість продукції, при якій:

а) сукупний доход перевищує сукупні витрати на максимальну суму;

б) сукупний доход перевищує сукупні витрати на мінімальну суму;

в) сукупний доход дорівнює сукупним витратам;

г) сукупні змінні витрати дорівнюють сукупним фіксованим витратам.

Підприємство в умовах досконалої конкуренції:

а) має нульовий економічний прибуток у короткотерміновому періоді;

б) не отримує економічний прибуток у довготерміновому періоді;

в) у довготерміновому періоді може мати як економічний прибуток, так і збитки;

г) не може отримувати економічний прибуток у короткотерміновому періоді.

Правило MR = MC спрацьовує:

а) у короткотерміновому, але не у довготерміновому періоді;

б) у довготерміновому, але не у короткотерміновому;

в) і в короткотерміновому, і в довготерміновому періодах;

г) тільки в умовах досконалої конкуренції.

При якому з наведених положень досконало конкурентна галузь знаходиться у рівновазі:

а) P < LRAC;

б) P = LRAC;

в) P = LRAC = LRMC;

г) P > LRAC.







Дата добавления: 2015-08-12; просмотров: 988. Нарушение авторских прав

codlug.info - Студопедия - 2014-2017 год . (0.011 сек.) русская версия | украинская версия