Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Приклади побудови умовних позначень окремих 5 страница




Для захисту електродвигуна заглибного насоса від переванта­жень використаний пристрій ФУЗ-М, що більш надійно захищає електродвигун заглибного насоса як від перевантажень, так і від неповнофазних режимів роботи. Вимикачем SА2 можна включати сигнальну лампу НL3 для контролю рівня води в напірному баку. Якщо лампа НLЗ не горить, то насос не включається, або він включений, але не подає воду, бо подача насоса менша витрати споживачів у цей час.

Експлуатація датчиків рівнів, встановлених у баках водонапір­них башт, скрутна, особливо в зимовий період, коли потрібний їхній ремонт чи настроювання. При значних відстанях башти від станції керування економічно недоцільно монтувати лінії керування датчиків рівня та й імовірність обриву таких ліній велика.

 

Рис. 2.1.8. Принципова електрична схема керування електронасосним агрегатом по тиску води в напірному трубопроводі

 

У питаннях експлуатації датчики тиску більш зручні, тому що їх установлюють на напірному трубопроводі біля насосної станції з станцією керування. На жаль, промисловість не випускає спеціалізо­ваних надійних датчиків тиску, що задовольняли би вимоги з регулювання роботи баштових насосних установок зі зміною регульованого напору (висоти між верхнім і нижнім рівнем води в баку) у межах від 0,5 до 1,5 м. Як датчики тиску в основному використовують електроконтактні манометри ЕКМ, що можуть забезпечити заданий режим регулювання, подаючи сигнал на включення насосного агрегату при зменшенні води в напірному бакові до нижнього встановленого рівня, що відповідає тиску включення Р1, і подаючи сигнал на відключення при підйомі води до верхнього встановленого рівня, що відповідає тиску відключення Р2.

Принципова електрична схема керування електронасосним агрегатом по тиску води в напірному трубопроводі зображена на рисунку 2.1.8. Згідно зі схемою за допомогою автоматичного вимикача QF подається напруга на щит керування, який також забезпечує захист електродвигуна від коротких замикань і перевантажень. Про подачу напруги на щит керування та вимкнений стан електронасоса сигналізує лампа НL1. Режим керування установкою встановлюється перемикачем SA.

При наявності в свердловині води в зоні заглибного насоса контакти датчика сухого ходу SL будуть замкнені, а реле КV2 буде тримати в замкнутому стані свої контакти KV2.1. При цьому коло котушки магнітного пускача КМ готове до роботи. В автоматичному режимі при зменшенні тиску, коли вода з бака витрачається споживачами при відключеному насосі, рухливий стрілочний контакт манометра буде переміщатися до нерухомого контакту 1, що відповідає тиску включення насоса Р1, і при його торканні магнітний пускач КМ включить електродвигун заглибного насоса і своїми замикаючими контактами КМ2 стане на самоблокування. Про роботу насосного агрегату сигналізуватиме лампа HL2. При включенні електронасосного агрегату в напірному трубопроводі виникає короткочасне підвищення тиску. У цьому випадку рухливий контакт манометра може торкнутися контакту 2, реле КV1 може короткочасно розімкнути свої контакти в ланцюзі котушки пускача КМ, але пускач не відключиться, тому що живлення його котушки буде здійснюватися через контакти реле часу КТ. Після розбігу електронасосного агрегату і стабілізації тиску реле часу розімкне свої контакти КТ. При підйомі води в напірному баку до установленого верхнього рівня, що відповідає тиску відключення Р2, рухливий контакт манометра торкнеться контакту 2. При цьому отримає живлення котушка реле КV1. Розмикаючи свої контакти КV1.1, відключить магнітний пускач КМ електродвигуна насоса. Внаслідок розбору води рівень її в напірному бакові буде знову знижуватися, тиск зменшиться і контакт знову торкнеться контакту 1. Робота схеми повториться.

При ручному керуванні електронасосом перемикач SA необхідно перевести з положення “О” в “Р” для ввімкнення електромагнітного пускача насоса КМ.

Для погашення короткочасних підвищень тиску, що діють на електроконтактний манометр у момент включення заглибного насоса, на відгалуженні до манометра встановлюють 1 чи 2 круглі пластинки з малими отворами, що демпфірують. Цієї мети можна досягти за допомогою вентиля, установленого на відгалуженні до манометра, ступінь відкриття встановлюється такий, при якій не виникає кидка тиску в манометрі при включенні насоса. У цих випадках реле часу КТ у схемі не потрібно.

Питання для самоконтролю

1. Для чого використовується баштова водонасосна установка?

2. З якого основного обладнання складається баштова водо­насосна установка?

3. Які засоби автоматизації використовуються в баштовій водо­насосній установці з контролем рівня води в баку?

4. Які засоби автоматизації використовуються в баштовій водо­насосній установці з контролем тиску води в водопроводі?

ТЕСТИ

 

1. Використовуючи принципову електричну схему баштової водонасосної установки, вкажіть, для чого використовується датчик рівня SL1?

A. Для автоматичного вмикання електродвигуна насоса при заповненні бака водою.

B. Для автоматичного вмикання електродвигуна насоса при зниженні рівня води в баку.

C. Для автоматичного вимикання електродвигуна насоса при заповнені бака водою.

2. Використовуючи принципову електричну схему баштової водонасосної установки, вкажіть, для чого використовується датчик рівня SL2?

A. Для автоматичного вмикання електродвигуна насоса при заповненні бака водою.

B. Для автоматичного вимикання електродвигуна насоса при заповненні бака водою.

C. Для автоматичного вмикання електродвигуна насоса при зниженні рівня води в баку.

3. Використовуючи принципову електричну схему баштової водонасосної установки, вкажіть, які несправності виникли, якщо в автоматичному режимі не вимикається електродвигун насоса?

A. Поломка або обрив проводу в колі датчика рівня SL1

B. Обрив в колі – перемикач SА, резистор R2, діодний міст VD, котушка реле КV, датчик рівня SL1.

C. Обрив в колі – перемикач SА, контакти реле КV:1 ,

4. Використовуючи принципову електричну схему баштової водонасосної установки, вкажіть, які несправності виникли, якщо в автоматичному режимі установка вмикається дуже часто?

A. Не здійснюється двопозиційне керування із-за обриву в колі датчика SL1.

B. Не здійснюється двопозиційне керування із-за обриву в колі датчика SL2

C. Не здійснюється двопозиційне керування із- за обриву в колі розмикаючого контакту проміжного реле КV:1.

5. В яких режимах працює водонасосна установка?

A. В автоматичному і ручному.

B. В ручному.

C. В автоматичному .

6. В якому місці розміщають датчики “сухого ходу” водо­насосної установки?

A. На рівні електродвигуна з насосом.

B. Вище електродвигуна з насосом.

C. У водонапірній башті.

7. Використовуючи принципову електричну схему водонасос­ної установки з контролем по тиску в напірному водопроводі, вкажіть, для чого використовується реле часу КТ?

A. При вимиканні в напірному трубопроводі виникає коротко­часне зниження тиску, що приводить до спрацювання контакту 2 реле тиску SР, але контакти реле часу подають напругу на КМ.

B. В положенні 2 подається напруга на реле часу КТ, яке своїм контактом вимикає магнітний пускач КМ і електродвигун з насосом

C. При включенні в напірному трубопроводі виникає коротко­часне підвищення тиску, що приводить до спрацювання контакту 2 реле тиску SР, але контакти реле часу подають напругу на КМ.

 

2.1.4. Безконтактні станції керування насосними агрегатами

 

Розвиток систем керування баштовими водонасосними установками вимагає впровадження ефективних та надійних засобів керування і захисту електронасосного агрегату. Так, в релейно-контактних схемах керування, для захисту електродвигуна насоса замість автоматичних вимикачів і теплових струмових реле використовують пристрої фазочутливого захисту ФУЗ.

На заміну релейно-контактним станціям керування водонасос­ними установками з заглибним електронасосним агрегатом викорис­то­вують безконтактні станції. Вони дорожчі, але подорожчання окупається збільшенням терміну служби і надійності роботи як самої системи керування, так і електродвигуна. Серед найбільш розповсюджених це станції керування “Каскад” та “УСУЗ”.

Комплектний пристрій “Каскад” призначений для автоматич­ного, місцевого і дистанційного керування відцентровими заглибними електронасосними агрегатами у режимі водопідйому чи дренажу та захисту електродвигунів потужністю 1 – 200 кВт.

Пристрій залежно від типу шафи керування виконує такі функції:

· автоматичний пуск і зупинка електронасоса в режимі дренажу і водопідйому залежно від рівня води в свердловині чи в водонапірній башті;

· автоматичний пуск електронасоса в режимі водопідйому залежно від тиску стовпа води водонапірної башти й автоматична зупинка електронасоса в цьому режимі не більш як через 90 хв;

 

Рис. 2.1.9. Функціональна схема пристрою “Каскад”:

QF – автоматичний вимикач; Тр1-Тр3 – трансформатори струму із швидким насиченням; KM – електромагнітний пускач; М – електродвигун насосного агрегату; ДСХ – датчик “су­хого ходу”; ЧЗ – чарунка захисту; ЧЖ – чарунка живлення; РВВм, РВВ – відповідно контакти виконавчих реле вмикання і вимикання електронасосного агрегату в режимі дистанційного керування; КВУ, КНУ – відповідно контакти датчика верхнього і нижнього рівнів

води; ДТВ – датчик тиску води у напірному трубопроводі;

SА1 – перемикач режимів роботи; ЧК – чарунка керування;

ЧКР – чарунка керування за рівнем води; ЧКТ – чарунка

керування за тиском води; P1 – вихідне реле блока логіки;

НL1, НL2 – сигнальні лампи

 

· місцевий пуск і зупинка електронасоса;

· дистанційний пуск і зупинка електронасоса;

· селективність пуску електронасоса з регульованою витрим­кою часу. Нижня межа часу – 2с ±2с, верхня границя – менш 30 с. Селективність забезпечується в місцевому режимі і режимі автоматичного керування за рівнем;

· відключення електронасоса при перевантаженнях, коротких замиканнях і неповнофазному режимі;

· автоматичне відключення електронасоса при зниженні води в свердловині нижче контрольованого значення за час, не більше 0,5 с для пристрою потужністю 4,5 кВт і вище;

· виключення автоматичного повторного запуску електронасоса після спрацьовування будь-якого виду захисту;

· світлову сигналізацію з розшифровкою аварійного відклю­чення електронасоса (крім відключення при коротких замиканнях і відключення при неповнофазному режимі);

· контроль навантаження в одній з фаз двигуна;

· можливість передачі аварійного сигналу за межі пристрою;

· самозапуск електронасоса при короткочасному зникненні і подальшій появі напруги з регульованою витримкою часу у місцевому режимі ірежимі автоматичного керування за рівнем.

Принцип роботи пристрою “Каскад” досить чітко пояснює функціональна схема (рису. 2.1.9). Режим керування пристроєм “Каскад” місцевий, автоматичний чи дистанційний задається переми­качем SА1. При автоматичному керуванні за рівнем води у водонапір­ній башті управління електронасосом виконується датчиками КВР, КНР (відповідно контакти датчика верхнього і нижнього рівня) при подачі відповідного сигналу в чарунку ЧКР, яка видає сигнал про вмикання чи вимикання до вихідного вузла ЧУ. З витримкою часу (можна встановити від 2 до 30 с) спрацьовує реле Р1 і вмикає електромагнітний пускач КМ.

Для реалізації режиму “Дренаж” перемикач SА2 встановлюють у відповідне положення (в ящиках, які не мають тумблера “Водопідйом” і “Дренаж”, ці режими можна встановити перемичками на платі між точками 78 –79 і 72 – 73 для режиму “Водопідйом” або між точками 72 –78 і 73 – 79 для режиму “Дренаж”). Для режиму “Дренаж” датчики рівня встановлюють у каналі. Алгоритм керування протилежний режиму “Водопідйом” – насос вмикається при високому рівні води у каналі і вимикається при низькому.

У режим роботи за тиском пристрій “Каскад” можна перевести, замінивши чарунку ЧКР чарункою ЧКТ в ящику керування ЯНН 5100. Ящики модифікацій ЯГ 5102, ЯЛ5102, ЯЛ 5101 мають окреме виконання для режимів керування за рівнем чи тиском. При керуванні за тиском води у напірному трубопроводі, якщо рівень води у водонапірній башті знижується, зменшується статичний тиск водяного стовпа у трубопроводі. При цьому ДТВзамикає свій контакт, а чарунка ЧКТвидає сигнал, що запам’ятовується, підсилюється і надходить до вихідного вузла. Вимикання насоса наступить через певний час, що потрібний для заповнення бака водою ( 5; 14; 24; 33; 43; 52; 62; 71; 80; 90хв ). Указані витримки часу можна встановити за допомогою перемички на роз’ємі “Час роботи насоса”. Повторне вмикання насоса здійснюється за командою реле тиску (електроконтактного манометра).

 

Рис. 2.1.10. Принципова електрична схема шафи керування

ЯГ5102 – 347Б1У2 комплектного пристрою “Каскад”

 

Спеціальна чарунка ЧЗ здійснює захист електродвигуна від перевантажень та сухого ходу із світловою сигналізацією причини вимкнення – лампи “Перевантаження” та ”Сухий хід”. Для електронасосних агрегатів потужністю до 4,5 кВт не передбачається контроль “сухого ходу”, а тому відсутній датчик ДСХ і сигнальна лампа “Сухий ход”. Затискач за номером 36 у цьому випадку з’єднується з нульовим N.

Принципова електрична схема шафи керування ЯГ5102 – 347Б1У2 (рисунок 2.1.10) передбачає автоматичне управління по рівню електронасосом в режимі “Водопідйом”. Також станція перед­бачає місцеве та дистанційне керування електронасосом. Всі функції автоматичного управління, сигналізацію і захист електро­двигуна від аварійних режимів виконує блок управління Е1FQ.

При автоматичному управлінні в режимі “Водопідйом”, якщо рівень води в водонапірній башті знижується нижче встановленого рівня (контакт нижнього рівня КНР розімкнутий), з блока управління надійде сигнал на включення реле K1, яке своїм контактом включить магнітний пускач К2. Електронасос почне працювати. При досягнені водою верхнього рівня КВР, сигнал надходить на вхід блока управління, реле К1 вимкнеться і своїми контактами вимкне пускач К2, електродвигун зупиниться.

Дистанційне управління забезпечується за допомогою реле виконання включення РВВм і реле виконання вимкнення РВВ, які в комплект поставки не входять.

Місцеве управління виконується установкою відповідного режиму перемикачем S1.

Захист електронасоса від аварійних режимів виконується вузлом захисту E2P блока управління. Сигнал захисту електронасоса при перевантаженнях, неповнофазному режимі, коротких замиканнях в електродвигуні чи кабелі живлення формується в трансформаторах струму Т1-Т3. Захист електронасоса від перевантажень побудований зао принципом часової обернено залежної від струму характеристики, тобто чим більше струм перевантаження, тим менше струм спрацювання захисту. При перевантаженнях струм, що протікає в первинній обмотці трансформатора струму, збільшується. Відповідно збільшується величина сигналу, який находить на вхід блока управління. Досягнувши відповідного при налагодженні рівня спрацювання захисту, блок управління вимикає реле К1. При цьому пускач К2 електронасоса вимикається. При зниженні рівня води в свердловині нижче контрольного значення (контакта ДСХ) спрацьовує захист від “сухого ходу”. В пристрої передбачено дублюючий захист електронасоса від перевантажень і коротких замикань, який виконаний за допомогою автоматичного вимикача QF1.

Універсальна станція керування і захисту "УСУЗ" призначена для автоматичного керування і захисту електродвигунів заглибних насосних агрегатів потужністю 0,4–11кВт, у якій можуть використовуватися датчики будь-якого принципу (електродні датчики рівня, реле тиску, електроконтактний манометр).

Станція забезпечує захист електродвигуна від будь-яких перевантажень з витримкою часу, від неповнофазних режимів, від “сухого ходу”, а також сигналізує про зниження опору ізоляції обмоток електродвигуна.

 

Рис. 2.1.11. Функціональна схема універсальної станції керування

і захисту (УСУЗ) заглибних електронасосних агрегатів

 

Станція містить такі основні блоки й елементи (рис. 2.1.11.): блок А1 – фазочутливий пристрій захисту ФУЗ-М; блок А2 –універсальний двохпозиційний регулятор УДР-2, що складається з блоку живлення (А2.1), логічного елемента “АБО” (А2.2) і вузла керування (А2.3); блок АЗ – елементи контролю опору ізоляції. До одного входу блоку А2 можуть бути приєднані електродний датчик рівня води, реле тиску, електроконтактний манометр (один з приладів), а до іншого – датчик “сухого ходу” (якщо він не встановлюється, то клеми 5-6 з’єднуються перемичкою).

При автоматичному режимі керування вмикають автоматичний вимикач QF1. Тумблер SА1 ставиться в положення “А”. Команди на вмикання і вимикання магнітного пускача КМ1 формує двохпозицій­ний регулятор УДР-2 (блок А2) за допомогою електродних датчиків рівня SL1, SL2 (реле тиску чи електроконтактного манометра).

У ручному режимі керування тумблер SА1 ставлять у положення “Р”, вмикають тумблер S2, що контактами S2.1 вмикає котушку магнітного пускача КМ1 у мережу. При цьому захист електродвигуна не працює. У ручний режим роботи установку короткочасно може переводити електромонтер, що обслуговує її.

Станція керування може працювати при несправних чи відсутності датчиків рівня води в башті чи датчиків тиску. Для цього необхідно тумблер SА1 встановити в режим “А”, тумблер S2,який розташований на бічній стінці шафи, – у положення “Вкл.”. При цьому забезпечуються всі захисти двигуна.

При перевантаженнях, неповнофазних режимах і коротких замиканнях виникає сигнал у блоці А1. Контакти вихідного реле блоку захисту спрацьовують і своїми контактами подають сигнал у блок А2. Двигун з визначеною витримкою часу відключається від мережі.

Контроль опору ізоляції обмоток заглибного електродвигуна здійснюється блоком АЗ у періоди, коли двигун відключений від мережі. При цьому струм протікає по ланцюзі: L3.1 - FU1- VD1 - R1 (чи R2) - SА1 - опір ізоляції двигуна -N. При зниженні опору ізоляції на резисторі R1 (R2) зростає спадання напруги до величини запалювання неонової лампи НL1. Спочатку перемикачем SА1 підключається резистор R1. Загоряння лампи НL1 сигналізує про зниження опору ізоляції. Перемикач SА1 переводиться на резистор R2, якщо лампа НL1 гасне, агрегат експлуатувати допускається. При запалюванні лампи (включений R2) двигун необхідно ремонтувати.

 

Питання для самоконтролю

1. Основні об’єми автоматизації водонасосної установки із станцією керування типу “УСУЗ”.

2. Призначення блоків на функціональній схемі водонасосної установки з станцією типу “УСУЗ”.

3. Які функції виконує автоматизована водонасосна установка із станцією керування типу “Каскад”?

4. В яких режимах працює водонасосна установка зі станцією типу “Каскад”?


ТЕСТИ

1. Які переваги безконтактних станцій керування водонасос­них установок?

A. Збільшення терміну служби системи керування.

B. Збільшення терміну служби і надійності роботи як самої системи керування, так і електродвигуна.

C. Збільшення надійності роботи системи керування.

2. В якій водонасосній установці можливе використання електродних датчиків рівня води в баку, датчиків тиску води в напірному трубопроводі, датчика “сухого ходу”?

A. У водонасосній установці із станцією керування типу “Каскад”.

B. У водонасосній установці із станцією керування типу “УСУЗ”.

C. У водонасосних установках “Каскад” і “УСУЗ” залежно від замовлення.

3. Використовуючи принципову електричну схему водонасос­ної установки з станцією типу “УСУЗ”, вкажіть, який блок та пристрої керування використовуються для автоматичного керування по рівню води в баку?

A. Блок А1, магнітний пускач КМ1.

B. Блок А2, магнітний пускач КМ1.

C. Блок А3, магнітний пускач КМ1.

4. Використовуючи принципову електричну схему водонасос­ної установки з станцією типу “Каскад”, вкажіть, чим подається команда на включення електронасосного агрегату при автоматичному керуванні в режимі “Водопідйом”?

A. Датчиком КНУ .

B. Датчиком КВУ .

C. Датчиками ДДВ та ДСХ .


2.1.4. Автоматизація водонасосних установок з використанням мікроконтролерів

 

Станція управління насосом “Каскад-К1М” призначена для автоматичного і ручного управління насосним агрегатом, а також захисту трифазного електродвигуна насоса. Застосовується в системах водопостачання з артезіанських свердловин, при підвищенні тиску і відведення стоків.

Базова комплектація “Каскад-К 1М” забезпечує наступні функції:

· автоматичний режим роботи “Водопідйом” або “Дренаж” від датчиків рівня або датчиків тиску;

· ручне управління за допомогою кнопок пуск/стоп на лицьовій панелі станції;

· контроль і індикацію робочого струму електродвигуна;

· контроль і індикацію аварійного стану (відображення коду аварії);

· оперативна настройка захисту електродвигуна;

· автоматичне скидання аварії і повторний пуск насосного агрегату з витримкою за часом.

Станція “Каскад-К1М” оснащена оригінальним приладом захисту і управління електродвигуна на основі мікропроцесора “МПЗК-50”.

Мікропроцесорний прилад захисту і контролю “МПЗК-50”призначений для автоматичного керування і захисту відцентрових заглибних електронасосних агрегатів у режимі водопідйому чи дренажу. Автоматичне керування в режимах водопідйому або дренажу виконується за сигналом від датчиків рівня або інших датчиків. Аварійне відключення електронасосного агрегату відбувається при виникненні: неприпустимих перевантажень у момент пуску і робочому режимі; обриву однієї або двох фаз; асиметрії напруги мережі живлення; холостого ходу електродвигуна; короткого замикання в колі електродвигуна; неприпустимо низького дебету води в свердловині. Застосування приладу “МПЗК-50” дозволяє крім того проводити контроль й індикацію робочого струму електродвигуна; контроль і індикацію аварійного стану.

 

Рис. 2.1.12. Фронтальна площина приладу “МПЗК-50”

 

Прилад “МПЗК-50” (рис. 2.1.12) – конструктивно виконаний у технополімерному корпусі, всередині якого розміщені елементи контролю, індикації й комутації. На кришці приладу розташована лицьова панель із цифровим індикатором струму, светлодіодні індикатори режимів роботи, кнопки керування, органи настроювання.

Індикатор струму відображає: величину робочого струму або струм настроювання А; код аварійного режиму, при якому спрацював захист. Індикатор режиму роботи показує стан обраного режиму: “Ручний”; “Автоматичний – водопідйом” (датчики рівня/датчик тиску); “Автоматичний – дренаж”.

Кнопки керування: “Уставка” – переводить режим роботи індикатора струму з робочого режиму у режим настроювання параметрів захисту; “Скидання” – призначені для відключення режиму “Аварія” і відновлення режиму “Робота”. При натисканні кнопки “Скидання” раніше задані параметри режиму роботи й параметри захисту зберігаються; “Режим” – призначений для вибору необхідного режиму роботи. При кожному натисканні кнопки “Режим” відбувається зміна одного режиму на наступний. Кожному режиму відповідає свій світлодіодний індикатор.

Для оперативного аналізу причини виникнення аварії в “"МПЗК-50” використовуються коди аварій. При виникненні аварії відбувається відключення кола керування електродвигуном і на індикаторі струму відображається в буквенно-цифровому вигляді код аварії:

А1– обрив однієї з живильних фаз;

А2– перекос фаз;

А3– значення струму споживаного електродвигуном перевищує номінальне значення в 1,25 раза (25% – перевантаження);

А4–значення струму споживаного електродвигуном перевищує номінальне значення в 1,5 разу (50% – перевантаження);

А5–значення струму споживаного електродвигуном перевищує номінальне значення в три і більше рази;

А6– холостий хід (електродвигун без навантаження);

А7– низький дебет води в свердловині – “сухий хід”.

Схема підключень електронасосного агрегату з приладом "МПЗК-50" зображена на рисунку 2.1.13. Підготовка установки до роботи здійснюється автоматичним вимикачем QF1.

Робота в ручному режимі.

Натисканням кнопки “Режим” встановлюється режим роботи “Ручний”, при цьому буде світитись світлодіод “Ручний”. При обраному режимі “Ручний” керування електродвигуном здійснюється оператором від кнопкового поста SB1 “Пуск”, SB2 “Стоп”.

Робота в автоматичному режимі.

При виключеному електродвигуні вибрати заданий режим роботи з необхідними датчиками (при цьому буде світитися відповідний світлодіод).

В автоматичному режимі керування з датчиками рівня у випадку відсутності води в резервуарі, при подачі електроживлення відбувається автоматичне включення електродвигуна насоса шляхом замикання контактів 4–5 реле керування Р1. При досягненні рівня води в резервуарі до датчика верхнього рівня ВР відбувається автоматичне вимикання електродвигуна насоса шляхом розмикання контактів 4-5 реле керування Р1. При зниженні рівня води в резервуарі нижче датчика нижнього рівня НР відбувається автоматичне включення електродвигуна насоса для подачі води в резервуар і цикл повторюється. Датчики ВР і НР(верхнього і нижнього рівня) установлюються залежно від технічних характеристик резервуара.

Рис. 2.1.13. Принципова електрична схема електронасосного

агрегату “Каскад-К1М” з приладом “МПЗК-50”

 

Робота в автоматичному режимі керування з датчиками тиску здійснюється у випадку відсутності тиску стовпа води на датчик тиску. При подачі електроживлення відбувається автоматичне включення електродви­гуна насоса шляхом замикання контактів 4–5 реле керування Р1. При замиканні рухомого контакту електроконтактного манометра з контак­том верхньої уставки “ВР” відбувається автоматичне вими­кання електро­­­двигуна насоса шляхом розмикання контактів 4–5 реле керу­вання Р1. При замиканні рухомого контакту електроконтактного манометра з контактом нижньої уставки “НР” відбувається включення електродвигуна насоса і цикл повторюється. Якщо у вихідному стані рухомий контакт “ЕКМ” перебуває між контактами “ВР” і “НР”, то при подачі живлення електродвигун насоса не включиться. Включення електродвигуна насоса відбудеться по замиканню рухливого контакту з контактом датчика “НР”.

Робота в автоматичному режимі керування при дренажі з датчиками рівня прилад “МПЗК-50” необхідно установити на режим роботи “Автоматичний – дренаж”. При досягненні рівня води в каналі до датчика “ВР” відбувається автоматичне включення електро­двигуна насоса. При падінні рівня води в каналі нижче датчика “НР” відбувається автоматичне вимикання електродвигуна насоса.

Захист електродвигуна глибинного насоса від неприпустимо низького рівня води в свердловинні виконується датчиком “сухого ходу” – “ДСх”.Робочому стану заглибного насоса відповідає замкну­тий стан датчика сухого ходу “ДСх” відносно “Загального” провід­ни­ка (датчик “ДСх” перебуває під водою). Аварійному стану заглибного насоса відповідає розімкнутий стан датчика сухого ходу “ДСх” віднос­но “Загального” провідника (датчик “ДСх” перебуває вище рівня води). У випадку, коли датчик сухого ходу “ДСх” не використо­вує­ться, необхідно встановити перемичку між виводами 9 і 10 клемного гвинтового затискача “МПЗК-50”.







Дата добавления: 2015-08-12; просмотров: 1134. Нарушение авторских прав

codlug.info - Студопедия - 2014-2017 год . (0.019 сек.) русская версия | украинская версия